ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/61/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - фермерського господарства "Панасенко" - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" - Гордейчук В.В., адвокат (ордер від 28.08.2019),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка"

на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2019 (суддя Присяжнюк О.О.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 (колегія суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Тарасова І.В., Фоміна В.О.)

зі справи № 920/61/19

за позовом фермерського господарства "Панасенко" (далі - ФГ "Панасенко")

до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" (далі - ТОВ Агрофірма "Хоружівка")

про стягнення коштів.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ФГ "Панасенко" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ Агрофірма "Хоружівка" (з урахуванням уточнених позовних вимог) 10 547 506,88 грн. заборгованості (з них: 9 000 000,00 грн. - основного боргу та 1 547 506,88 грн. штрафних санкцій), у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 28.02.2018 № 28/02-2018 (далі - Договір) в частині оплати вартості поставленого товару (кукурудзи врожаю 2017 року).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.03.2019 зі справи № 920/61/19 задоволено клопотання ТОВ Агрофірма "Хоружівка" та передано справу за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2019 зі справи № 920/61/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019, позов задоволено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані доведенням позивачем належними та допустимими доказами поставки товару на користь відповідача на суму 9 000 000,00 грн. та наявності підстав для стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати одержаного товару.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ Агрофірма "Хоружівка", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ Агрофірма "Хоружівка" посилається на те, що суди попередніх судових інстанцій у розгляді справи:

- залишили поза увагою посилання відповідача на те, що після підписання Договору між сторонами не відбувалося жодних господарських відносин чи поставок товару;

- не звернули уваги на обставини заперечення ОСОБА_1 факту підписання видаткової накладної від 28.02.2018 № 10 та відсутності в останнього повноважень на її підписання. При цьому, до матеріалів справи відповідачем долучалися документи на підтвердження наведеного, як-от: оригінал нотаріальної заяви громадянина ОСОБА_1 та оригінал пояснювальної записки від 24.05.2019;

- залишили поза увагою доводи відповідача про те, що первинні документи (видаткова накладна від 28.02.2018 № 10 та рахунок на оплату від 28.02.2018 № 11) містять суттєві недоліки, оскільки в них відсутні: посилання на Договір, на підставі якого вони складені; відмітки про отримання відповідачем зазначених документів; реальна адреса місця поставки /відгрузки товару (зазначено лише місце реєстрації юридичної особи позивача, за яким останній фактично не знаходиться станом на 23.02.2018, що встановлено в кримінальному провадженні у справі № 761/29467/18);

- проігнорували доводи скаржника про відсутність в нього оригіналів чи копій первинних документів (видаткової накладної, товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату) на підтвердження здійснення господарської операції щодо поставки кукурудзи врожаю 2017. При цьому, податкова накладна від 28.02.2018 № 1, зі змісту якої вбачається взяття відповідачем податкового кредиту, помилково внесена бухгалтерією ТОВ Агрофірма "Хоружівка", а тому не є належним доказом вчинення відповідачем господарської операції з придбання кукурудзи у позивача. На підтвердження відсутності правовідносин між сторонами представником відповідача надавалися судам документи, частина з яких долучена до матеріалів справи, як-от: уточнюючий розрахунок зобов`язань з ПДВ, шляхом самостійного виявлення та виправлення помилок за червень 2019 року з розшифровкою податкових зобов`язань та квитанцією № 2 про отримання ДФС; оригінал витягу зі звіту незалежного аудитора щодо дотримання норм чинного податкового законодавства з ПДВ та порядку відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій ТОВ Агрофірма "Хоружівка" в 2016-2018 роках, та частина документів, які безпідставно, на думку скаржника, до матеріалів справи не долучені, а саме: наказ на проведення інвентаризації та протокол на її проведення;

- судами безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи;

- суди не звернули уваги на посилання відповідача щодо фіктивності діяльності позивача, наявності кримінального провадження від 21.05.2018 № 12018100100005730, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

28.10.2019 від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення до касаційної скарги, в яких останній підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

- 28.02.2018 ФГ "Панасенко" (далі - продавець) та ТОВ Агрофірма "Хоружівка" (далі - покупець) укладено Договір, за умовами якого продавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язався передати відповідачу в обумовлений сторонами строк у власність кукурудзу врожаю 2017 року, на загальну суму договору за ціною, якістю та в кількості, що встановлюється цим договором, а покупець зобов`язався оплатити та прийняти цей товар (пункт 1.1 Договору);

- загальна сума Договору складає 9 000 000,00 грн. з врахуванням 20% ПДВ, +/-5% (пункт 2.1 Договору);

- ціна продажу товару: 5 500 грн./т із врахуванням 20% ПДВ. Кількість товару - 1 636,37 т +/-5% (пункти 2.2, 2.3 Договору);

- продавець зобов`язується поставити товар на умовах EXW склад продавця за адресою: Київська обл. Поліський р-н, смт. Красятичі, вул. Жовтнева,10 (пункт 3.1 Договору);

- транспортне вивезення товару в межах строку поставки зі складу продавця здійснюється силами та за кошт покупця (пункт 3.2 Договору);

- передача товару у власність покупця підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (пункт 3.3 Договору);

- приймання товару за кількістю здійснюється по фізичній вазі товару, визначеній на вагах складу продавця (пункт 3.4 Договору);

- якість товару повинна відповідати вимогам згідно ДСТУ на кукурудзу (пункт 3.5 Договору);

- суму вартості поставленого товару покупець сплачує продавцю у строк 3 (трьох) банківських днів від дати поставки товару (партії товару) у безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 4.1 Договору);

- у випадку прострочення покупцем строку здійснення оплати за поставлений товар (партію товару) покупцю до сплати розраховується пеня у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У випадку прострочення оплати більше ніж на 30 банківських днів покупцю до сплати також розраховується штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 5.2 Договору);

- за твердженням позивача, 28.02.2018 позивач відвантажив відповідачу товар у кількості 1 636,385 т на загальну суму 9 000 000,00 грн. з ПДВ, на підтвердження чого позивачем надано довіреність від 28.02.2018 № 36, яка видана на ім`я ОСОБА_1 та видаткову накладну від 28.02.2018 № 10;

- зазначаючи про те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо оплати вартості одержаного за Договором товару, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

стаття 655:

- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

частина перша статті 662:

- продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Господарський кодекс України (далі - ГК України):

частина перша статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

частина перша статті 230:

- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;

частина шоста статті 231:

- штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

частина друга статті 343:

- платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (далі - Закон № 543/96-ВР):

стаття 1:

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін;

стаття 3:

- розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV):

частини перша та друга статті 9:

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи;

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88):

пункт 2.1:

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів;

пункт 2.2:

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи;

абзац перший пункту 2.4:

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

абзаци перший та третій пункту 2.5:

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг;

- повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 № П-6 (далі - Інструкція № П-6):

абзац перший пункту 11:

- приймання продукції проводиться особами, уповноваженими на те керівником або заступником керівника підприємства-одержувача. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

частина перша статті 269:

- суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом розгляду даної справи є наявність чи відсутність обов`язку відповідача з оплати вартості товару (кукурудзи врожаю 2017 року) за Договором, а також штрафних санкцій за неналежне виконання умов зазначеного правочину.

Правовідносини, які виникають на підставі договору купівлі-продажу регулюються приписами статті 655 ЦК України, за змістом якої за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 525, 526 ЦК України, зміст яких кореспондується із положенням статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що надані позивачем докази: Договір, довіреність від 28.02.2018 № 36, видана ТОВ Агрофірма "Хоружівка" на ім`я ОСОБА_1 , на отримання останнім від ФГ "Панасенко" кукурудзи врожаю 2017 року у кількості 1 637,37 т; видаткова накладна від 28.02.2018 № 10 на передачу товару у власність покупця; рахунок на оплату від 28.02.2018 № 11 на суму 9 000 000,00 грн. з ПДВ; податкова накладна про підтвердження здійснення позивачем господарської операції з постачання кукурудзи врожаю 2017 року на суму 9 000 000,00 грн. з ПДВ та квитанція про її реєстрацію від 15.03.2018, в їх сукупності підтверджують наявність між сторонами спору правовідносин з купівлі-продажу кукурудзи, відвантаження зазначеного товару відповідачу, що, в свою чергу, зобов`язує ТОВ Агрофірма "Хоружівка" оплатити вартість поставленого товару та сплатити штрафні санкції за неналежне виконання (прострочення оплати) зазначеного зобов`язання.

Проте, Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Так, у розгляді справи відповідач послідовно заперечував факт одержання товару від позивача за Договором, зазначаючи про те, що поставка товару на адресу відповідача не здійснювалася, приймання товару не відбувалося ( ОСОБА_1 у письмовій заяві заперечив факт одержання ним товарно-матеріальних цінностей та підписання видаткової накладної від 28.02.2018 № 10), первинні документи у відповідача відсутні, отже, обов`язку зі сплати товару у відповідача не виникло.

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV, підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 2.5 Положення № 88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує товарно-матеріальні цінності підтверджується відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Поряд із цим, відповідно до абзацу 1 пункту 11 Інструкції № П-6, приймання продукції проводиться особами, уповноваженими на те керівником або заступником керівника підприємства-одержувача. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Отже, приймання продукції допускається за наявності відповідного уповноваження на вчинення таких дій від керівника або його заступника.

Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Довіреність на одержання цінностей є документом, що фіксує рішення керівництва підприємства-одержувача про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

Отже, правомочними особами на приймання товарно-матеріальних цінностей є особи, уповноважені на це керівництвом підприємства-отримувача чи його заступником на підставі довіреностей (фіксації рішення керівництва підприємства-одержувача про уповноваження конкретної фізичної особи одержати визначений перелік цінностей) й ці працівники повинні відноситися до категорії матеріально-відповідальних осіб.

Проте, як зазначав відповідач, довіреність від 28.02.2018 № 36 не містить підпису директора ТОВ Агрофірма "Хоружівка", а містить лише підпис головного бухгалтера. При цьому, обставин на підтвердження повноважень даної особи на видачу довіреності на отримання ОСОБА_1 чи будь-якими іншими особами матеріальних цінностей від ФГ "Панасенко" та підписання відповідних первинних документів, судами не досліджувалося.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, вимогами змісту пункту 3.3 Договору сторони узгодили, що передача товару у власність покупця підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

З огляду на викладене, висновок судів попередніх інстанцій про наявність в ОСОБА_1 правомочностей на отримання матеріальних цінностей в інтересах юридичної особи - відповідача, підписання ОСОБА_1 первинного облікового документа на отримання таких цінностей та, відповідно, висновок про те, що видаткова накладна від 28.02.2018 № 10 підтверджує реальний факт здійснення господарської операції, є передчасним.

З огляду на викладене, заслуговує на увагу довід касаційної скарги про те, що судам попередніх інстанцій належало вирішити питання щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи за клопотанням відповідача, з метою встановлення відповідності підпису ОСОБА_1 та підпису на видатковій накладній.

У розгляді справи суди попередніх інстанцій також виходили з того, що факт здійснення господарської операції з поставки товару підтверджується податковою декларацією та квитанцією про її реєстрацію від 15.03.2018.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на вимогу місцевого господарського суду (згідно з ухвалою від 25.04.2019) на підтвердження або спростування факту здійснення відповідачем зазначеної господарської операції витребовувалася податкова декларація з ПДВ й додатком 5 "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за період з лютого 2018 року по час розгляду справи в суді. За висновком апеляційного господарського суду, викладеним у постанові, відповідач вимоги ухвали суду не виконав, оскільки надав уточнений розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (з доказами подання уточненого розрахунку до фіскальної служби 03.06.2019). Тому, з урахуванням положень частини дев`ятої статті 81 ГПК України, суд апеляційної інстанції визнав ту обставину, що відповідачем за лютий 2018 року подавалася податкова декларація з ПДВ по контрагенту з ІПН 385892708259 (ФГ "Панасенко"), в якій відображена господарська операція на суму 9 000 000,00 грн. з ПДВ.

Суд вважає такий висновок передчасним, зважаючи на те, що матеріали справи, поряд з наданим відповідачем уточненим розрахунком, поданим до фіскальної служби 03.06.2019, містять додаток 5 "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за період 2018 року (а.с.158 т.2), який витребовувався місцевим господарським судом ухвалою від 25.04.2019. Водночас відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням (зареєстроване місцевим господарським судом 04.06.2019) про долучення цих доказів із обґрунтуванням причин неможливості їх подачі в строки, визначені ухвалою суду від 25.04.2019.

Проте, місцевий господарський суд, поновивши відповідачу строк для подання доказів та долучивши останні до матеріалів справи, не надав таким доказам оцінки в контексті наявності уточненої декларації, за змістом якої наявне мінусове сальдо за вказаною господарською операцією. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, помилки суду першої інстанції не виправив.

Отже, документи податкової звітності на підтвердження обставин фактичного здійснення господарської операції з постачання позивачем відповідачу кукурудзи врожаю 2017 року на суму 9 000 000,00 грн. з ПДВ належними чином судами попередніх інстанцій не досліджені, відповідно, висновок про здійснення такої господарської операції є передчасним.

Крім того, ані місцевим, ані апеляційним господарськими судами у розгляді справи не враховано те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи також належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару.

Проте, дослідження обставин, які входять до предмета доказування в межах вирішення даного спору, залишилося поза увагою як місцевого, так і апеляційного господарських судів.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотрималися вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга ТОВ Агрофірма "Хоружівка" підлягає частковому задоволенню.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2019 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 у господарській справі № 920/61/19 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір із належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення в судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Судові витрати

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 зі справи № 920/61/19 скасувати.

3. Справу № 920/61/19 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова