ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.03.2010 року Справа № 1/88(7/225)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
за участю
представників сторін:
від позивача представник у засідання не прибув,
від відповідача Грузінова Н.О., дов. від 10.09.2009 № б/н,
Скачкова Л.М., дов. від 19.10.2009 № б/н,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Дарницький комбінат будівельних
матеріалів і конструкцій”, м. Київ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 08.12.2009
у справі № 1/88(7/225)
(суддя –Ворожцов А.Г.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
„Дарницький комбінат будівельних
матеріалів і конструкцій”, м. Київ
до відповідача Малого підприємства „Баланс”,
м. Первомайськ Луганської області
про стягнення 42 961 грн. 39 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду 04.01.2010
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” (далі –ВАТ „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Малого підприємства „Баланс” (далі –МП „Баланс”) заборгованість в сумі 42 390 грн. та 3 % річних в сумі 571 грн. 39 коп.
Рішенням місцевого господарського суду від 11.12.2008 позов задоволений частково, а саме стягнуто з МП „Баланс” на користь ВАТ „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” борг у сумі 42390 грн. та 3% річних у сумі 476 грн. 97 коп. Вказане рішення скасовано постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.03.2009, якою у задоволенні позову відмовлено.
Вказані судові рішення скасовані постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2009, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Заявою про уточнення позовних вимог від 21.10.2009, яка прийнято судом першої інстанції до розгляду, позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за неповернуті піддони кількістю 931 штука в сумі 41 895 грн. на підставі договору поставки від 02.01.2008 №98.
Рішенням місцевого господарського суду від 08.12.2009 у задоволені позову відмовлено. Судові витрати покладені на позивача.
Відмова у задоволені позову мотивована положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11, ст.ст. 14, 15, 16, 526 Цивільного кодексу України, недоведеністю постачання відповідачеві піддонів у вказаній позивачем кількості, отриманням піддонів за окремими наданими позивачем накладними іншими особами.
Надані позивачем зведена таблиця та реєстрі обороту піддонів, за висновком суду, не є належними доказами постачання піддонів та не спростовують доводів відповідача про те, що частина піддонів ним взагалі не була отримана.
Також судом встановлено, що наданими позивачем накладними підтверджено поставку відповідачем у 2008 році 804 піддона та зазначено, що згідно накладних, що складені відповідачем, позивачеві повернуто 665 піддонів, а за заявою про уточнення позовних вимог позивачем вказано про повернення відповідачем 1313 піддонів.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, п. 4 роз’яснень Вищого господарського суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 „Про судове рішення”.
Як зазначає апелянт, суд першої інстанції не дослідив надані позивачем докази, а саме: накладні відвантажених та повернутих піддонів за квітень-липень 2008 року, перелік яких зазначений у Реєстрі обороту дерев’яних піддонів між ВАТ „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” та МП „Баланс” за травень-липень 2008 року, який за доводами скаржника, свідчить про отримання відповідачем від позивача на виконання договору від 02.01.2008 № 98 2244 піддонів, з яких відповідачем не було повернуто або оплачено 931 піддон.
Висновок місцевого господарського суду про те, що надані позивачем до справи накладні неможливо розглядати як такі, що складені на виконання договору поставки від 02.01.2008 № 98, позивач вважає помилковим, оскільки між сторонами у 2008 році інших договорів укладено не було.
Відповідач доводи скаржника оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Право на участь представника у судовому засіданні позивачем жодного разу не використано. Про час і місце проведення судових засідань позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними відмітками на ухвалах суду та повідомленнях про вручення поштових відправлень від 12.01.2010 № 606246955, від 02.02.2010 № 606325642.
Судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних умов згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позовні вимоги ВАТ „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов’язань за укладеним сторонами договором поставки від 02.01.2008 № 98 (далі –договір) щодо повернення або оплати дерев’яних піддонів, на яких позивачем згідно умов п.п. 1 та 7.2 договору зобов’язався постачати відповідачеві цеглу силікатну (далі –Продукція).
Умовами п. 7.3 договору передбачено обов’язок Покупця (відповідача) повернути піддони Постачальнику (позивачу) на протязі 10 днів з моменту їх надходження разом з продукцією у пункт поставки. Договором також передбачено, що у випадку неповернення відповідачем у десятиденний строк піддонів, на одинадцятий день він зобов’язаний сплатити на користь постачальника вартість кожного піддона, що не був повернутий, а позивач зобов’язався передати піддони у власність Покупця, оформивши всі необхідні для цього документи (п. 7.4 договору).
За уточненням позивача за заявою від 21.10.2009 (т. 3 арк. 69) ним, згідно договору поставки від 02.01.2008, передано МП «Баланс»2244 піддона, відповідачем було повернуто 1313 піддонів, заборгованість МП «Баланс»за 931 піддон, що не були повернуті, складає 41895 грн. 00 коп. з врахуванням вартості одного піддона (з ПДВ) - 45 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У докази передачі відповідачеві піддонів у вказаної ним за заявою про уточнення позовних вимог кількості позивач посилається на накладні на поставку піддонів, перелік яких наведений у реєстрах обороту дерев’яних піддонів між ВАТ «ДК БМК»та МП «Баланс»з квітня по липень 2008 року (т. 3 арк. 71-77), що додані до заяви позивача про уточнення позовних вимог.
Умовами п. 6.3 договору передбачено, що кожну кількість продукції, яка поставляється відповідачеві, повинні супроводжувати наступні документи: транспортна накладна, паспорт якості та видаткова накладна.
Угода сторін за договором щодо складання накладних на поставку піддонів відсутня.
З пояснень позивача від 19.08.2009 (т. 3 арк. 43) складання вказаних накладних на поставку піддонів передбачено усною домовленістю сторін та існуючою практикою, яка між ними склалася. За твердженням позивача, підтвердженням прийняття відповідачем або його субпідрядником (ТОВ «Будівельно виробнича компанія «Аталант», ТОВ «УБТ Оселя-2006” тощо) продукції та піддонів є штампи вказаних осіб на накладних.
Відповідач проти доводів позивача заперечує, проставлення ним штампів на наданих позивачем накладних на поставку піддонів та відповідно отримання ним піддонів, окрім 348 шт. за видатковою накладною № 4876 від 14.05.2008, вартість яких ним сплачена, також повноваження інших вказаних у накладних осіб на одержання на ім’я МП «Баланс»піддонів оспорює.
За твердженням відповідача штамп з відбитком МП «Баланс», який значиться на наданих позивачем накладних на поставку піддонів, відповідачу не належить.
Позивачем заперечення відповідача не спростовані, докази наявності у інших підприємств (АТЗТ «ОВД», ТОВ «Будівельно виробнича компанія «Аталант», ТОВ «УБТ Оселя-2006” тощо) повноважень на одержання за окремими накладними, що зазначені за оскаржуваним рішенням піддонів від імені відповідача, не надані.
Довіреності на одержання піддонів, що зазначені у накладних на їх поставку позивачем на вимогу суду апеляційній інстанції не надані. З пояснень відповідача, за спірний період ним з квітня по липень 2008 року було видано лише дві довіреності: від 15.04.2008 № 545751 та від 16.05.2008 № 545765 на ім’я ОСОБА_6 Інші довіреності, що вказані у наданих позивачем накладних на поставку піддонів, за твердженням відповідача, ним не видавалися. Вказані доводи відповідача підтверджені журналом реєстрації довіреностей МП «Баланс», витяг з якого наданий до справи.
Не надані позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції також накладні на поставку відповідачеві продукції та інші матеріали, необхідні для з’ясування судом відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України обставин справи, у тому числі стосовно кількості переданих відповідачеві піддонів та щодо їх повернення або оплати останнім.
Враховуючи наведене, посилання скаржника у доказ передачі відповідачеві піддонів на реєстри обороту дерев’яних піддонів між ВАТ «ДК БМК»та МП «Баланс»за квітень –липень 2008 року, які містять вказівку на накладні на відвантаження піддонів, на зведену таблицю відвантажених і повернутих піддонів, не можуть бути прийняті до уваги. До того ж, вказані документи складені без участі відповідача та не є первинними документами, що підтверджують господарські операції в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 і тому, за обґрунтованим висновком суду першої інстанції, не є належними доказами.
Інші доводи скаржника висновків суду першої інстанції за рішенням не спростовуються.
За наведених обставин судова колегія вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.
Підстав для скасування рішення не вбачається.
Судові витрати за апеляційними скаргами підлягають віднесенню на заявника відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За апеляційною скаргою підлягає сплаті держмито в розмірі 209 грн. 48 коп. Позивач за заявкою на переказ готівки від 23.12.2009 № 4905.255.1 перерахував держмито в сумі 214 грн. 81 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 5 грн. 33 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” на рішення господарського суду Луганської області від 08.12.2009 по справі № 1/88(7/225) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 08.12.2009 по справі № 1/88(7/225) залишити без змін.
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій”, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101, ідентифікаційний код №04012299, з Державного бюджету України 5 грн. 33 коп. державного мита, що зайве сплачено при зверненні з апеляційною скаргою за заявкою на переказ готівки від 23.12.2009 № 4905.255.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Повернення зайве сплаченого державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
У судовому засіданні за згодою представників відповідача оголошені вступна та резолютивна частини постанови
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Суддя І.В.Семендяєва