ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/3508/19 Номер провадження 22-ц/814/2783/19Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.

суддів: Лобова О.А., Дорош А.І.,

секретар: Ачкасова О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 серпня 2019 року, та додаткове рішення цього ж суду від 30 серпня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, який уточнила в поданій до суду 16 липня 2019 року заяві.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлям і спорудами, розташованому по АДРЕСА_1 на земельній ділянці державного фонду, частка кожної складає 1/4. Відповідач ОСОБА_1 є співвласником даного домоволодіння з часткою в праві власності 1/2 частина.

Вказувала, що порядок користування житловим будинком та господарськими спорудами між співвласниками не встановлений, відповідач заблокувала міжкімнатні двері в будинку, чим позбавляє права користування власністю.

Через зазначені дії відповідача, позивач не має можливості ввійти до будинку, позбавлена доступу до його кімнат, внутрішнього погребу, туалетної кімнати.

Остаточно просила суд усунути перешкоди в користуванні житловим будинком літер. «А-1» по АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_1 розблокувати двері із приміщення ІV «сіни» площею 4,7 кв.м. в приміщення «передпокій» 1.1. площею 8,9 кв.м., а також до інших приміщень житлового будинку, та не чинити перешкод в користуванні жилим будинком.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 29 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 житловим будинком літер «А-1 АДРЕСА_2 по АДРЕСА_1 , зобов`язано ОСОБА_1 розблокувати двері із приміщення ІV «сіни» площею 4,7 кв.м. в приміщення «передпокій» 1.1. площею 8,9 кв.м., а також до інших приміщень житлового будинку, та не чинити перешкод в користуванні жилим будинком.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп.

Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказані судові рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 серпня 2019 року, та додаткове рішення цього ж суду від 30 серпня 2019 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що місцевим судом не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають важливе значення для справи. Зокрема зазначала, що вона є власником ј частини будинку з 2017 року, відповідно до договору купівлі-продажу. При цьому, попередній власник будинку ОСОБА_4 при укладенні договору купівлі-продажу запевнила її, що між співвласниками існує фактичний розподіл будинку. Згодом, ОСОБА_1 з`ясувала, що домовленості про фактичний поділ будинку немає, та в судовому порядку це питання між співвласниками не вирішувалось.

На даний час у провадженні Київського районного суду перебуває справи №552/4589/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою. На даний час провадження у зазначеній цивільній справі зупинено для проведення експертизи та виготовлення технічної документації.

Крім того, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18.06.2019 року у справі №552/2008/19 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у виготовленні технічної документації на будинок, розташований в АДРЕСА_1 та надання допуску працівникам БТІ до тієї частини будинку, яку займають відповідачі.

Апелянт зазначає, що вказані обставини не взяті до уваги судом першої інстанції, та безпідставно відмовлено у задоволенні її клопотання про об`єднання в одне провадження справи за позовом ОСОБА_1 про розподіл житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою та позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Правом подачі відзиву учасники справи не скористались.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне домоволодіння по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності.

Позивач ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2013 року є власником 1/4 частини житлового будинку з частиною надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1 а.

ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право на спадщину є співвласником зазначеного домоволодіння, частка складає 1/4.

ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 19 квітня 2017 року є власником 1/2 частки в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з: житлового будинку «А-1», житловою площею 38,8 кв.м., загальною площею 91,9 кв.м., погребу «Б», гаражу «Г», сараю «Е», навісу «е», навісу «Ж», навісу «Ж1», вбиральні «З», сараю «И», погребу «К», літнього душу «Л», погребу «а1», огорожі № 1, воріт огорожі № 2, вимощення № 3, колодязю питного № 5, огорожі № 7, огорожі № 8, ями вигрібної № 9. Житловий будинок розташований на земельній ділянці Держфонду, норма землекористування якої не встановлена.

Встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що між співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 , договір про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності не укладався.

Судом встановлено, що в користуванні ОСОБА_1 , знаходяться приміщення, доступу до яких позивач не має, хоча є співваласником будинку, в зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновоком суду першої інстанції вірним, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що приміщення 1-1 передпокій площею 8,9 кв.м., 1-3 коридор площею 5,7 кв.м., 1-4 кімната площею 9,9 кв.м., 1-5 кімната площею 16,4 кв.м., 1-6 сіни площею 8,9 кв.м., 1-7 санвузол площею 3,2 кв.м. знаходяться в користуванні ОСОБА_1 , в свою чергу, ОСОБА_2 , доступу до вказаних приміщень не має, тобто право позивача, як власника, на користування майном, що входить до змісту права власності, обмежено.

Апелянтом не надано доказів на спростування того, що позивач має вільний доступ до вказаних приміщень, як на час звернення до суду з даним позовом, так і на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції.

Доводи викладені в апеляційній скарзі про те, що саме такий порядок користування будинком було встановлено між попередніми співвласниками та що відповідні приміщення перейшли фактично у користування ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19 квітня 2017 року, є неспроможними, оскільки згідно договору купівлі-продажу від 19 квітня 2017 року до ОСОБА_1 перейшла лише частка у праві власності на майно, реальна частка договором визначена не була. Попередніми власниками порядок користування будинком визначено не було.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що позивач ОСОБА_2 позбавлена можливості користуватися будинком по АДРЕСА_1 відповідно до її частки в праві власності на майно, таке право позивача на користування приміщеннями будинку оспорюється відповідачем ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на конституційні принципи непорушності права володіння та користування власником своїм майном.

Доводи ОСОБА_1 про те, що на розгляді в суді першої інстанції перебуває інший спір між сторонами, щодо розподілу житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення не впливають, та не впливають на вирішення спору про усунення перешкод в користуванні спірним домоволодінням.

З наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 серпня 2019 рокута додаткове рішення цього ж суду від 30 серпня 2019 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,        

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 серпня 2019 року, та додаткове рішення цього ж суду від 30 серпня 2019 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:                         В.М. Триголов

       Судді:                         А.І. Дорош

О.А. Лобов