УХВАЛА

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/54/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (далі - Товариство),

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019

за позовом Національного банку України

до Товариства

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива",

ВСТАНОВИВ:

25.09.2019 (згідно з відміткою штампу апеляційного господарського суду) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 зі справи № 925/54/18 та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

22.10.2019 (згідно з відбитком штампу Верховного Суду) Національний банк України подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження у даній справі, в яких зазначає, що подання касаційної скарги Товариством направлено виключно на затягування розгляду справи, оскільки ним вже вдруге, за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, подано касаційну скаргу на ухвалу про зупинення провадження, яка постановлена за результатами розгляду клопотання самого ж Товариства про відвід судді від розгляду справи, що свідчить про злісне зловживання процесуальними правами та створення перешкод для розгляду справи у межах розумного строку, а тому просить відмовити Товариству у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та застосувати до Товариства заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі 100 350,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги касаційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, відповідно до якої заяву Товариства про відвід судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею, визнано необґрунтованою та зупинено апеляційне провадження у даній справі, а матеріали справи передано для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).

У касаційній скарзі Товариство посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 227, 228 ГПК України та відсутністю обґрунтованих підстав для зупинення провадження у справі, що перешкоджає подальшому розгляду справи.

Проте такі твердження не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним кодексом, зокрема пунктом 5 частини першої статті 228 та частиною першою статті 235 ГПК України.

З огляду на викладене правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття ухвали від 24.09.2019 про зупинення провадження у справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

За змістом пункту 2 абзацу першого частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, оскільки правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Розглянувши заперечення Національного банку України в частині вимог про застосування до Товариства заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу, Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК України).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду у розгляді справ з метою правильного вирішення спорів, і щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування судового розгляду, для створення перешкод опоненту тощо) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

З матеріалів даної справи вбачається, що рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2018 задоволено позов Національного банку України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №925/54/18 за апеляційною скаргою Товариства на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2018; розгляд апеляційної скарги Товариства призначено на 11.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 визнано заяву Товариства про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф., від участі у розгляді даної справи необґрунтованою; провадження у справі №925/54/18 зупинено, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою про зупинення провадження у справі, Товариство 03.04.2019 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 зі справи № 925/54/18, а справу передати до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 02.05.2018 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у даній справі було відмовлено на підставі пункту 2 абзацу першого частини другої статті 293 ГПК України.

З огляду на повторне звернення Товариством із завідомо безпідставною касаційною скаргою, аналогічною за змістом тієї скарги, у прийнятті якої вже було відмовлено Верховним Судом зазначеною ухвалою від 02.05.2019, Касаційний господарський суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, оскільки така скарга не має на меті прагнення до реального захисту своїх прав, натомість порушує права інших учасників справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною першою статті 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

За приписами пункту 1 частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 135 ГПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Листом Державної судової адміністрації України від 12.07.2018 № 11-12948/18 повідомлено реквізити рахунку для зарахування надходжень від сплати штрафу (як засобу процесуального примусу) на користь держави:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/21081100;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: 31116106026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" за зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 842 грн.

Керуючись статтями 43, 131, 132, 135, 234, 235, пунктом 2 абзацу 1 частини другої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 зі справи № 925/54/18.

2. Клопотання Національного банку України щодо зловживання товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" процесуальними правами задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (09511, Черкаська область, Городищенський район, село Мліїв, вул. Д.Кушніра, буд. 45) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795) штраф у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

4. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков

Суддя В. Селіваненко