Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-425/09/0114
09.02.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Курапової З.І. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Сипало Т.Й.
за участю сторін:
від прокурора: не з'явився,
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Бриндя М.А. ) від 02.06.09 у справі № 2а-425/09
за позовом Прокурора Нижньогірського району Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, буд. 8 а, смт.Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)
в інтересах ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації (вул. Леніна, буд. 10, смт. Нижньогірський, Автономна Республіка Крим,97100)
про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 адміністративний позов задоволено: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 2095,00 грн.; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір у сумі 3,40 грн. (арк.с.24).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої для ветеранів війни –учасників бойових дій Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993, оскільки зупинення Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI виплати цієї допомоги визнано неконституційним; відповідачем позивачу в 2008 році виплачувалась грошова допомога, яка не відповідає встановленим цим Законом розмірам.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції (арк.с.26,28-29).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, оскільки підстави для стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни - учасникам війни відсутні, так як для забезпечення цієї виплати у встановлених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 розмірах необхідно щорічно передбачати значні грошові кошти, але вони державою не виділяються; розмір цієї допомоги встановлюється Законами України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік, відповідно до якого позивачу виплачувалась ця допомога; до компетенції відповідача не входить прийняття нових законів та правова оцінка діючого законодавства, вважає належним відповідачем у справі Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України; виплата допомоги здійснювалась 05.05.2008, в то час як рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007, яким визнана неконституційним стаття 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006, прийнято 09.07.2007, тобто після здійснення виплати спірної допомоги.
В судове засідання, призначене на 09.02.2010, прокурор, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.40), відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (арк.с.41), прокурор та позивач про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що прокурор, позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність прокурора, представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_2 є ветераном війни –учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1 (арк.с.7), у зв’язку з чим має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, зокрема, на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідачем позивачу на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI в 2008 році здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 310,00 грн., що не заперечується відповідачем (арк.с.1-2).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
На правовідносини, які виникли між сторонами, поширюються положення статей 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 Конституції України, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діяла в спірний період, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI.
Відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діяла в спірний період, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, до яких відноситься позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно яких частину п’яту статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено в такій редакції “Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для ветеранів війни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (зі змінами та доповненнями), є недійсними (частина третя статті 2 Закону).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21).
Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є ветераном війни –учасником війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Право на отримання державної соціальної допомоги не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Таким чином, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI, не можуть бути застосовані в частині розрахунку розміру допомоги ветеранам війни, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України та міжнародному праву.
За таких підстав висновки суду першої інстанції відповідають як нормам національного законодавства, так і міжнародного –частині першій статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, і практиці Європейського Суду з прав людини, як джерелу права.
Отже, стаття 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 діє у редакції, згідно з якою учасникам бойових дій виплачується грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 –470,00грн., з 01.04.2008 –481,00грн., з 01.07.2008 –482,00грн., з 01.10.2008 –498,00грн.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню щорічна разова грошова допомога до 5 травня як ветерану війни –учаснику бойових дій за 2008 рік в сумі 2095,00 грн. згідно наступного розрахунку: 481,00грн. х 5 - 310,00грн.
Доводи апеляційної скарги про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення виплат разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993, є неспроможними, оскільки, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини першої статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що спеціальний Закон, тобто Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI, має перевагу перед Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (зі змінами та доповненнями), яким встановлені пільги для ветеранів війни, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Доводи відповідача щодо відсутності, невиділення, неперерахування бюджетних коштів на забезпечення виплат допомоги в розмірі, передбаченому Законом, а не підзаконним нормативним актом, неправомірні, неспроможні і не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для відмови в позові, так як відповідач є органом, який зобов’язаний здійснювати нарахування та виплату зазначених сум допомоги у встановлених Законом розмірах.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Посилання відповідача на те, що рішення Конституційного Суду України №10/2008-рп, яким визнан неконституційним пункт 20 Розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 № 107-VI, прийнято 22.05.2008, тобто після здійснення виплати спірної допомоги, судовою колегією не приймається до уваги, оскільки відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги
Отже, з урахуванням зазначеного положення, позивач мав право звернутись до відповідача за перерахунком виплаченої йому не в повному обсязі допомоги до 30.09.2008.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення “Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 № 209/14900, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов’язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, у зв’язку з чим судова колегія не погоджується з доводами відповідача про те, що належними відповідачами по заявленим позовним вимогам є Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України, оскільки на них не покладений обов’язок щодо виплати спірної допомоги.
Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач при звернені до суду судовий збір не сплачував.
Однак, суд першої інстанції при задоволенні позову в порушення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягнув судові витрати з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на користь держави.
Таким чином, абзац третій резолютивної частини підлягає виключенню, так як є незаконним.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції зміні.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.09 у справі № 2а-425/09 залишити без задоволення.
2. Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.09 у справі № 2а-425/09 змінити, виключивши абзац третій резолютивної частини.
3. В іншій частині постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.09 у справі № 2а-425/09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 лютого 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис З.І.Курапова
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна