Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-1596/09/2770
01.03.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Зелінська С.В.
за участю сторін:
представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Акар"- Лімаренко Світлана Анатоліївна, паспорт серії АР НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м.Севастополі 10.09.1999 року довіреність № б/н від 02.11.09 ;
представник відповідача Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- Луговська Анна Василівна, посвідчення 3 150745 від 23.07.2009 року довіреність № 351/10-004 від 04.09.09 ;
представник відповідача Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- Токарева Любов Володимирівна, посвідчення № 019093 від 09.07.2007 року довіреність № 330/10-004 від 19.12.08
представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 26.10.2009 у справі № 2а-1596/09/2770
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" (вул. В.Морська, 1, м.Севастополь, 99011)
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя (вул.Кулакова 37, м.Севастополь, 99011)
Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі (вул.Балаклавська, 9, м.Севастополь, 99011 )
про стягнення бюджетної заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 26.10.2009 у справі № 2а-1596/09/2770 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі про стягнення бюджетної заборгованості.
З Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" стягнуто заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень-грудень 2007 року у розмірі в розмірі 851 445,00 грн.
Також, з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" стягнуто сплачений ним судовий збір за платіжним дорученням № 2494 (#19441595) від 28 серпня 2009 в сумі 1700,00 грн.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Севастополя звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.10.2009 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя .
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя апеляційну скаргу підтримав.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Судова колегія не приймає до уваги доводи позивача, викладені у заяві про відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 не надала до свого клопотання відповідну медичну довідку, крім того, вона особисто подала заяву до канцелярії суду, чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі викликалося в судове засідання, але в суд представник не з’явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившогося представника Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість у розмірі 851445,00 грн.
Позовні мотивовано тим, що відповідачем - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя не виконані обов’язки щодо відшкодування позивачу з бюджету зайво сплаченої суми податку на додану вартість, відповідно до вимог статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.
Рішення суду мотивовано тим, що висновок ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про не підтвердження податкового кредиту ТОВ “Акар” по мотивах того, що в ході зустрічних документальних перевірок інформація про постачальників –виробниках не отримана і встановлення факту надходження ПДВ до бюджету України неможливе, не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам податкового законодавства. Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ “Акар” правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включило до складу податкового кредиту за липень - грудень 2007 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 851 445,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих контрагентами позивача
Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 39472853 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого Державною податковою адміністрацією по Ленінському району м. Севастополя 21.07.1997.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Акар” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя були надані податкові декларації з податку на додану вартість із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за період липень-грудень 2007 року на загальну суму 851 445,00 грн., з якої: декларація за липень 2007 року - отримана відповідачем 20.08.2007 –на суму бюджетного відшкодування 367 830,00 грн.; декларація за серпень 2007 року –отримана 20.09.2007 - на суму 101400,00 грн.; декларація за вересень 2007 року –отримана 22.10.2007 –на суму 112630,00 грн.; декларація за жовтень 2007 року –отримана 20.11.2007 - на суму 72400,00 грн.; декларація за листопад 2007 року –отримана 20.12.2007 –на суму 99077,00 грн.; декларація за грудень 2007 року –отримана 21.01.2008 –на суму 98108,00 грн.
Відповідно до положень підпункту 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкові декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя були проведені виїзні позапланові документальні перевірки ТОВ “Акар” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку: за липень 2007 року - акт перевірки від 25.09.2007 № 123/23-5/19448418/17775/10; за серпень 2007 –акт перевірки від 29.10.2007 № 140/23-5/19448418/20059/10; за вересень-жовтень 2007 –довідка від 28.12.2007 № 182/23-5/19448418/26524/10; за листопад - грудень 2007 –акт від 27.02.2008 № 26/23-5/19448418/1627/10.
В ході перевірок порушень встановлено не було, суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлені ТОВ “Акар” згідно із зазначеними деклараціями, підтверджені без урахування направлених запитів на проведення зустрічних документальних перевірок постачальників ТОВ “Акар” по ланцюгу до постачальника (виробника) або імпортера товару, відповіді на які не отримані.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Пунктом 1.7. статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається або дата списання засобів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів; або дата отримання податкової накладної, яка підтверджує факт придбання платником податку товарів.
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача, і є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.
Таким чином, в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачене, так і про нарахований ПДВ.
Як встановлено судом першої інстанції Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя з суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування –851445,00 грн. фактично непідтвердженою залишилася сума у розмірі 103232,00 грн. за серпень та вересень 2009 року.
В обґрунтування не підтвердження податкового кредиту відповідач зазначає, що в ході зустрічних перевірок інформація про постачальників –виробниках не отримана і встановлення факту надходження ПДВ до бюджету України неможливе.
Так, по декларації за серпень 2007 року (залишок непідтвердженої суми складає 46995,00 грн.) в ході перевірки відповідачем було встановлено, що на умовах договору від 17.07.2007 р № 17\07\07 ТОВ “Стрікт”(ЄДРПОУ 34480243) здійснені роботи з художньої обробки водолікарні дачі Тесселі. На запит ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя до ДПІ Печерського району м. Києва отримана відповідь від 14.01.2009 № 620/7/23-1310 про те, що ТОВ “Стрікт” є посередником здійснених робіт на дачі “Тесселі”.
Наступним постачальником є ТОВ “Стеклосервіс” , яке є посередником здійснення вказаних робіт.
Наступним постачальником є ТОВ “Муніципальна будівельна компанія”. На запит до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва одержана відповідь від 01.10.2008 № 19351/7/23-1106 про те, що провести перевірку неможливо через незнаходження за місцем реєстрації.
По декларації за вересень 2007 року (залишок непідтвердженої суми складає 56237,00 грн.) ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя встановлено, що на умовах договорів №28/2007 від 30.03.2007, № 79/2007 від 02.07.2007 ТОВ “Кримтек-Плюс” поставлені товари (технологічне та пральне обладнання) на адресу ТОВ “Акар”. На запит до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя отримана відповідь від 29.12.2007 № 3693/7/23-205 про те, що ТОВ “Кримтек-Плюс” є посередником реалізованого товару.
Наступним постачальником є ТОВ “Левант”, яке є посередником реалізованого товару.
Наступним постачальником є ТОВ “Вуельта”. На запит до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва одержана відповідь від 06.10.2008 № 19542/7/23-1106 про те, що ТОВ “Вуельта”не знаходиться за місцем реєстрації.
Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, висновок ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про не підтвердження податкового кредиту ТОВ “Акар” по мотивах того, що в ході зустрічних документальних перевірок інформація про постачальників –виробниках не отримана і встановлення факту надходження ПДВ до бюджету України неможливе, не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам податкового законодавства.
Як вбачається з матеріалів справ, договори, на підставі яких ТОВ “Акар” контрагентами були виписані податкові накладні, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку, кошти за договорами разом з податком на додану вартість позивачем було перераховано.
Закон України “Про податок на додану вартість” не містить вимогу обов'язкової наявності податкової накладної у продавця продукції для підтвердження податкового кредиту покупця.
Згідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Буд які інші підстави для отримання відшкодування зазначеним Законом не передбачені.
З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежна від сплати даного податку до бюджету постачальником.
Таким чином, ТОВ “Акар” правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включило до складу податкового кредиту за липень - грудень 2007 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 851 445,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих контрагентами позивача.
Крім того, як вбачається з листа ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 14.09.2009 № 4812/10/19-0 направленого на адресу позивача залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.09.2009 складає 954789,00 грн., у тому числі з заявлених на розрахунковий рахунок 851445,00 грн.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість у розмірі 851445,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом першим частини першої статті 198, статтею 200, пунктом першим частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя –залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 26.10.2009 у справі № 2а-1596/09/2770 –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська