Справа № 2-527/2008р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2008  року     Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді - Ванівського О.М.

при секретарі - Грицко P.P., Фединяк У.М., Скрипка О.Р.

з участю позивача - ОСОБА_1

з участю представника позивача -  ОСОБА_2

з участю відповідача - ОСОБА_3

з участю представника Галицької районної адміністрації ЛМР - ОСОБА_4

з участю представника ЛКП «Старий Львів» - ОСОБА_5, Винниць кого В.В.

з участю представника виконавчого комітету ЛМР - ОСОБА_6

з участю представника ОСОБА_7 житлового господарства та інфраструктури ЛМР - ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_7 житлового господарства Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Старий Львів», треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_11 про порушення права на житло, визнання рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Львова №180 від 13.03.1990р. недійсним, визнання рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991р. №238 незаконним, визнання незаконними дій Галицької районної адміністрації ЛМР та ОСОБА_7 житлового господарства ЛМР, скасування наказу №127 від 24.04.2007р. ОСОБА_7 житлового господарства ЛМР та визнання незаконною реконструкцію квартири АДРЕСА_1

встановив :

ОСОБА_1 ради звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 про порушення права на житло та незаконні дії відповідача. В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. 24.09.2008р. позивачем остаточно було уточнено позовні вимоги. Зокрема, згідно уточнених позовних вимог позивач просить визнати рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Львова №180 від 13.03.1990р. недійсним так як з 1990р. до 2008р. квартира АДРЕСА_1 не використовувалась за призначенням та було відмовлено у наданні такої молодому спеціалісту та одинокій мамі. Також позивач просить визнати п.102 рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991р. №238 незаконним щодо закріплення спірної квартири за ОСОБА_12, визнати незаконними дії Галицької районної адміністрації ЛМР та ОСОБА_7 житлового господарства ЛМР, скасувати наказ №127 від 24.04.2007р.  ОСОБА_7 житлового господарства ЛМР та визнати

незаконною реконструкцію квартири АДРЕСА_1 і надати її позивачу згідно черги.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та дали пояснення аналогічні мотивам позовної заяви.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, надавши відповідну заяву про розгляд справи у його відсутності.(а.с.107)

Представник відповідача виконавчого комітету ЛМР позов не визнала та пояснила, що на підставі рішення Ленінської районної ради народних депутатів №238 від 16.04.1991р. квартиру АДРЕСА_1 було закріплено за райвідділом внутрішніх справ і така була надана для проживання дільничого інспектора Данилика Я.Є. Останньому було надано ордер на жиле приміщення. На підставі ухвали ЛМР про розмежування повноважень, ОСОБА_7 Житлового господарства та інфраструктури ЛМР було видано Наказ №127 від 24.04.2007р., яким було вилучено з обліку службових спірну квартиру і змінено договір найму на ОСОБА_3 Вказану квартиру відповідач займає правомірно на підставі ордеру, який виданий у встановлено законом порядку. Вимоги позивача вважає безпідставними та просить в задоволенні таких відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 житлового господарства та інфраструктури ЛМР позов не визнав та пояснив, що на підставі ухвали ЛМР про розмежування повноважень, ОСОБА_7 Житлового господарства та інфраструктури ЛМР було видано Наказ №127 від 24.04.2007р., яким було вилучено з обліку службових спірну квартиру і змінено договір найму на ОСОБА_3 Підставою для видачі Наказу були: заява ОСОБА_3, клопотання Галицького РВ ЛМУ УМВСУ у Л/о, рекомендації громадської комісії з житлових питань. Наказ був прийнятий правомірно, відповідно до вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними.

Представник відповідача ОСОБА_13 районної адміністрації ЛМР позов не визнала та пояснила, що рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Львова №180 від 13.03.1990р. про розгляд заяв громадян про закріплення квартир та рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991р. №238 про розгляд заяв громадян про закріплення квартир прийняті відповідно до вимог діючого на той час законодавства, вказані рішення не скасовані і не відмінені. Квартира АДРЕСА_2 була надана працівнику внутрішніх справ ОСОБА_3 як службова в порядку черговості. Позовні вимоги вважає безпідставними та просить в задоволенні таких відмовити.

Представник відповідача ЛКП „Старий Львів" в судовому засіданні пояснив, що при комісійному обстеженні квартири №8 по вул. Руській, З в м.Львові, самовільного переобладнання чи перепланування квартири не виявлено, крім самовільно встановленого баку для води. Однак, згідно Розпорядження Галицької районної адміністрації ЛМР та рішення суду було зобов'язано ОСОБА_3 демонтувати самовільно влаштований бак для води.

Треті особи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, надавши доручення на представництво їх інтересів ОСОБА_3Є.(а.с.105-106)

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали цивільної справи, оглянувши інвентаризаційну справу (квартал 867/2 м.Львів вул. Руська, 3), матеріали наглядного провадження за зверненнями ОСОБА_1 та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Право громадян України на житло передбачене ст.47 Конституції України та ст.1 ЖК України.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, та проживає разом із дочкою - ОСОБА_11, сином - ОСОБА_14 та дружиною - Данилик

О.С, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки(а.с.55)

Згідно п.101 Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Львова №180 від 13.03.1990р. „Про розгляд заяв громадян про закріплення квартир" було вирішене передати виробничому об'єднанню житлово-комунального господарства Ленінського району двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 пл.40, 90 кв.м. для використання під відселенський фонд.(а.с.161-162)

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991р. №238 „Про розгляд заяв громадян про закріплення квартир" в п.102 було вирішено закріпити квартиру АДРЕСА_2 за райвідділом внутрішніх справ Галицького району м.Львова. Вказана квартира надається для проживання дільничого інспектора райвідділу внутрішніх справ ОСОБА_12, який працює в органах внутрішніх справ з 1983р. і рахується у списку черговиків по місцю праці за №1 для отримання службового житла.(а.с.117-118, 163-164)

На підставі вище згаданого рішення №238 від 16.04.1991р. був виданий ордер на жиле приміщення №38 ОСОБА_3.(а.с.49, 74)

ОСОБА_7 Житлового господарства та інфраструктури ЛМР був виданий Наказ №127 від 24.04.2007р., яким було вилучено з обліку службових спірну квартиру і визнано основним квартиронаймачем ОСОБА_3Є.(а.с.46)

Статтею 15 ЖК України визначено компетенцію виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, зокрема: здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов; приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових; видають ордери на жилі приміщення тощо.

Посилання позивача на визнання рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Львова №180 від 13.03.1990р. недійсним у зв'язку із тим що з 1990р. до 2008р. квартира АДРЕСА_1 не використовувалась за призначенням та у зв'язку із тим, що їй було відмовлено у наданні такої молодому спеціалісту та одинокій мамі, а також посилання на визнання п.102 рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991р. №238 незаконним - нікчемним щодо закріплення спірної квартири за ОСОБА_12 не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Вказані вище рішення прийняті в межах повноважень виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів передбачених зокрема ст. 15 ЖК України та ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".

Крім того, не вірним є посилання позивача на норми ЦК України(16 січня 2003р.), який не має зворотної сили та застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Під час прийняття Рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Львова №180 від 13.03.1990р. та №238 від 16.04.1991р. діяв ЦК України(1963р.)

Посилання позивача на незаконність дій правонаступників виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів -Галицької районної адміністрації та ОСОБА_7 житлового господарства та інфраструктури ЛМР не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і спростовується наявними в справі доказами.

Як вбачається із змісту ст.118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадян, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або  поблизу  від  нього.  Жиле  приміщення  включається до  числа

службових рішенням виконавчого комітету районної, міської районної у місці Ради народних депутатів.

Згідно роз'яснень даних в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985р. №2 „Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про виселення зі службових жилих приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення до службових. При цьому слід виходити з того, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради про включення їх до числа службових.

Відповідно до вимог ст.36 і 37 ЖК України, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов проводиться за місцем проживання та роботи.

В судовому засіданні встановлено, що згідно п.102 рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991р. №238 „Про розгляд заяв громадян про закріплення квартир" було вирішено закріпити квартиру АДРЕСА_2 за райвідділом внутрішніх справ Галицького району м.Львова. Вказана квартира надана для проживання дільничого інспектора райвідділу внутрішніх справ ОСОБА_12, який працює в органах внутрішніх справ з 1983р. і рахується у списку черговиків по місцю праці за №1 для отримання службового житла.

Оскільки, ОСОБА_3 працював в органах внутрішніх справ з 1983р. і рахувався у списку черговиків по місцю праці за №1 для отримання службового житла, а квартира АДРЕСА_1 згідно рішення від 16.04.1991р. №238 „Про розгляд заяв громадян про закріплення квартир" була закріплена за райвідділом внутрішніх справ Галицького району м.Львова, то така була надана для його проживання.

Позивач перебувала в списку черговиків Галицької районної ради народних депутатів з 1985р. за №2182 та була включена в пільговий список як одинока мати за №147. У зв'язку з відсутністю підстав позивачу було відмовлено в приєднані квартири №8 до кв.№9 по вул.  Руській.(а.с.25-26)

Як вбачається із матеріалів наглядного провадження гр.ОСОБА_1 щодо неправомірності дій працівників Галицької районної адміністрації, то прокуратурою Львівської області була проведена перевірка, в результаті якої не було виявлено порушень закону.

Згідно Ухвали ЛМР „Про розмежування повноважень між виконавчими органами ЛМР" від 19.10.2006р. №219 та Положення про ОСОБА_7 житлового господарства та інфраструктури ЛМР до компетенції ОСОБА_7 відносяться повноваження у житлово-комунальній сфері міста, а саме: організація роботи громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті, надання статусу службового для житлових приміщень, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, прийняття рішення про зарахування і зняття з квартирного обліку та ін.

Відповідно до п.3 ст. 125 ЖК України не можуть бути виселені з службових приміщень, без надання іншого жилого приміщення особи, які пропрацювали на підприємстві, установі, організації, що надали їй службове приміщення, не менше як 10 років.

Як вбачається із Наказу від 24.04.2007р. №127 ОСОБА_7 житлового господарства та інфраструктури ЛМР, ОСОБА_3 пропрацював в УМВС України з 29.08.1983р. до 31.08.2005р., а отже не міг бути виселений із спірної службової квартири.

Отже, ОСОБА_7 житлового господарства та інфраструктури ЛМР в межах компетенції було видано Наказ №127 від 24.04.2007р., яким було вилучено з обліку службових спірну квартиру і визнано основним квартиронаймачем ОСОБА_3 Підставою для видачі цього Наказу були: заява ОСОБА_3, клопотання Галицького РВ ЛМУ УМВСУ у Л/о, рекомендації громадської комісії з житлових питань. Отже,

Наказ  був  прийнятий  правомірно,  відповідно  до  вимог  чинного законодавства.

Враховуючи вище наведене, в суду відсутні підстави для визнання квартири вільною та надання її позивачу.

Посилання позивача на незаконно проведену реконструкцію кв.8 по вул. Руській, 3 ОСОБА_3, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і спростовується наступними доказами.

Згідно довідки(а.с.203), яка міститься в матеріалах Інвентаризаційної справи (квартал 867/2 м.Львів вул. Руська, 3) при проведенні капітального ремонту в 1981р. в квартирі АДРЕСА_3 встановлено на площі кухні ванну та туалет. Вказані зміни вбачаються із ескізу поверхового плану будинку складеного 31.07.2007р. та експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку(а.с.204-205)

Як вбачається із актів комісійного обстеження квартири АДРЕСА_2, самовільного переобладнання чи перепланування квартири не виявлено, окрім самовільно встановленого баку для води. Однак, згідно Розпорядження Галицької районної адміністрації ЛМР №167 від 26.03.2007р. та Рішення Галицького районного суду від 1 квітня 2008р. було зобов'язано ОСОБА_3 демонтувати самовільно влаштований бак для води.(а.с.222, 238)

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.47 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 36, 37, 118, 125 ЖК України, ст.ст.215, 218, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, ст.ст.48, 49 ЦК України(від 18 липня 1963р.) ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд

вирішив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_7 житлового господарства Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Старий Львів», треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_11 про порушення права на житло, визнання рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Львова №180 від 13.03.1990р. недійсним, визнання рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991р. №238 незаконним, визнання незаконними дій Галицької районної адміністрації ЛМР та ОСОБА_7 житлового господарства ЛМР, скасування наказу №127 від 24.04.2007р. ОСОБА_7 житлового господарства ЛМР та визнання незаконною реконструкцію квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 24.11.2008р. в 17.00 год.