ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/16207/19 Номер провадження 11-кп/814/1266/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів –  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12019220470004781 апеляційні скарги захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2024 року,

встановила:

Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харків громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 судимому,

обвинуваченому за ч.2 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, із вищою освітою, маючому на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому,

обвинуваченому за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 190 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці до 29 березня 2024 року.

Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 , а також захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , 02.09.2019, приблизно о 13 год, за адресою: кв. АДРЕСА_4 здійснили напад на ОСОБА_11 з метою заволодіння його майном у великих розмірах, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, чим завдали матеріальну шкоду потерпілому на суму 437045 грн. 25 коп.

Крім того, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , зловживаючи довірою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ,19.09.2018 приблизно о 17.00 год., на підставі наданих нотаріусу ОСОБА_10 та ОСОБА_8 підроблених документів, заволоділи квартирою АДРЕСА_5 , чим завдали матеріальних збитків потерпілим на суму 574 000 грн.

Крім цього, у ОСОБА_7 02.09.2019 о 15.20 год під час затримання біля під`їзду будинку АДРЕСА_6 було виявлено та вилучено предмет, схожий на металеву палицю «Телескоп», який відноситься до неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом, який ОСОБА_7 незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд зазначив про те, що на розгляді суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 190 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 263 КК України, та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.

На ухвалу суду захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що жодні, наведені у клопотанні прокурора ризики не доведені, не надано доводів на підтвердження ризиків, вказаних у клопотанні, не наведено доводів неможливості застосуванням більш м`якого запобіжного заходу забезпечити належну поведінку обвинуваченого та судом не обґрунтовано в ухвалі щодо неможливості застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та обрати йому більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 220000 грн.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що прокурор у своєму клопотанні вказані ризики не обґрунтував.

Вказав, що у даному провадженні вже допитані потерпілий та основні свідки, з показань яких не вбачається його причетність до вчинення кримінальних правопорушень. Тому він не може будь-яким чином впливати на вказаних осіб.

Не враховано дані щодо нього, а саме: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, позитивну характеристику, має матір похилого віку, яка потребує його допомоги та неповнолітню дитину 2007 року народження.

При цьому вказує, що суд не розглянув можливість застосування йому більш м`якого запобіжного заходу, або альтернативного запобіжного заходу.

Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження №12019220470004781 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 за ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України. В судовому засіданні 31 січня 2024 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 березня 2024 року включно.

У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з`ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.

Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційних скаргах не оспорюється.

Слідчий суддя, всупереч доводам апелянтів, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , зокрема особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, те, що злочини вчинено групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), даних про особу обвинувачених, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не закінчено, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Також, суд належним чином врахував, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні у співучасті з іншою особою особливо тяжкого злочину у спосіб, який свідчить про високу ступінь суспільної небезпеки, звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими, а тому належним чином обґрунтував відсутність підстав для визначення обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.

При цьому будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинувачених під вартою за станом здоров`я, судом не встановлено та учасниками провадження таких доказів не надано.

Позитивна характеристика, наявність сім`ї, родини та постійного місця проживання є недостатніми обставинами для того, щоб дійти висновку про відсутність ризиків.

З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, враховуючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд правильно, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, не визначав обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Не наводять апелянти і переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити.

Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4