Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106

тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 311/1542/21

Провадження №: 1-і/332/13/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора– ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя клопотання прокурора Василівської окружної прокуратури Запорізької області про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 23.12.2019 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді 1 року 5 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від реального відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 28.01.2020 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України від реального відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. Перебуває на обліку в Василівському РВ філії ДУ «Центр пробації» м. Дніпрорудне з 17.03.2020 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082190000081 від 08 березня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України.

В рамках кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово було продовжено.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 49/0/9-22 від 14.09.2022 внесені зміни до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)», згідно яких визначено територіальну підсудність судових справ Василівського районного суду Запорізької області за Заводським районним судом м. Запоріжжя.

21.03.2024 року прокурор Василівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 подала до Заводського районного суду м. Запоріжжя клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який закінчується 31.03.2024 року, оскільки, на його думку, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, на даний час не зменшилися, та продовжують існувати, а отже, виключають можливість зміни виду запобіжного заходу на більш м`який, так, як альтернативні запобіжні заходи на даний час не зможуть забезпечити належний рівень процесуальної поведінки обвинуваченого.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та надав аналогічні пояснення вказані у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Разом із цим, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, обґрунтовуючи тривалим часом перебування обвинуваченого під вартою.

Суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Згідно рішення Європейського суду у справі "Вишневський та інші проти України", при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У судовому засіданні прокурор належним чином мотивував своє клопотання, заявивши що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які законодавцем віднесено зокрема до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень. І у разі зміни обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вочевидь може створити ризик переховування від суду з метою уникнення відповідальності у разі доведення його вини у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім того, існує вірогідність настання ризику, який полягає у вчиненні обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, навпаки наразі обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень в період іспитового строку , офіційно не працює, не одружений, утриманців не має, шо свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, та вказує на те, що обвинувачений може продовжити скоювати кримінальні правопорушення з метою отримання джерела доходу.

Вирішуючи заявлене обвинуваченим клопотання про зміну обраного відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та заявлене захисником обвинуваченого клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який вид запобіжного заходу, суд враховує, дані обвинуваченого, який має постійне місце проживання на тимчасово окупованій території, відсутність у нього стійких соціальних зв`язку, що полягає у тому, що він офіційно не працює, не одружений, утриманців не має, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміновані кримінальні правопорушення, у разі визнанням його винним, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, сам характер його скоєння, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного. Разом із цим, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, ризики, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшились, та не дозволяють застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 . альтернативні види запобіжних заходів, оскільки обвинувачений є особою, якій інкримінується вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема, який полягає в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з корисливих мотивів, зареєстрований обвинувачений та мешкає у селі Балки (Малобілозерська сільська територіальна громада) Василівського району Запорізької області, яке відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 26.02.2022 року №309 (зі змінами відповідно наказу № 54 від 28.02.2024) входить до переліку територій, які перебувають в тимчасовій окупації. Крім того, суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності та наразі обвинувачується зокрема, у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень в період іспитового строку, що свідчить про імовірність вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення з метою отримання джерела доходу, тобто може здійснити дії, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Разом із цим, у разі доведення судом його вини у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений усвідомлюючи невідворотність покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення буде мати можливість переховуватись від суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім того, суд зазначає, про те, що довготривале перебування під вартою обвинуваченого обумовлюються об`єктивними чинниками, такими як складність кримінального провадження, кількістю учасників судового провадження, обсягом дослідження доказів та знаходження матеріалів провадження на цей час на тимчасово окупованій території.

Зокрема, слід врахувати і той факт, що наразі згідно Указом Президента України діє воєнний стан, який неодноразово продовжувався, що також уповільнює розгляд даного кримінального провадження, оскільки матеріали кримінального провадження перебували на розгляді Василівського районного суду Запорізької області, який наразі розташований на тимчасово окупованій території та територіальну підсудність якого було визначено за іншим судом.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Отже, враховуючи обставини справи, зокрема підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а також ризик того, що обвинувачений розуміючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність покарання, може переховуватись від суду , суд вважає, за необхідне продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки саме такий вид запобіжного заходу на переконання суду здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177,183, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання – відмовити.

У задоволені клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі – відмовити.

Клопотання прокурора Василівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 травня 2024 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору Василівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та захиснику, а обвинуваченому надіслати поштою до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена прокурором та захисником до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою може оскаржити ухвалу до Запорізького апеляційного суду в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя                                           ОСОБА_1