28.10.2019                                                                 Справа № 331/3621/2019

Провадження № 2/331/1573/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року                                                                м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненка М.В., розглянувши заяву представника позивача Атассі Шагір ОСОБА_1 – адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними довіреності, договору позики, договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скасування реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2019 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними довіреності, договору позики, договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скасування реєстрації права власності.

24.09.2019 року від представника позивача на адресу суду надійшла письмова заява про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_4 та третім особам вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна, а саме квартир №№ 1, 2, 3, 4, АДРЕСА_1 , в тому числі будь-які будівельні роботи відносно вказаного майна, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»  роз`яснено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна  можливість  захистити  свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обовязковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани протии Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб – це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, як би стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

       Разом з заявою про забезпечення позову позивач надав рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 482/19 від 23.11.2007 року «Про переведення квартир № № 1, 2, 3, 4, 5, 6 в житловому будинку (літ.А) по АДРЕСА_2 14 до нежитлового фонду», згідно якого спірні квартири вирішено перевести до нежитлового фонду, а тому за твердженням Позивача у Відповідача, як у зареєстрованого власника, є можливість змінити функціональне призначення спірних квартир, а також провести реконструкцію у зв`язку з чим погасити реєстрацію квартир та зареєструвати на їх базі нові об`єкти, чим обійти вжиті судом заходи забезпечення позову.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява представника позивача Атассі ОСОБА_5 адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 81, 149-153, 260, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Атассі ОСОБА_5 – адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними довіреності, договору позики, договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скасування реєстрації права власності, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_4 та третім особам вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна, а саме квартир АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 313775823101), № 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 313950723101), № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 313991923101), № 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 314045923101), № 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 314077923101), № 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 314102623101) в житловому будинку (літ.А) по АДРЕСА_2 , в тому числі будь-які будівельні роботи відносно вказаного майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

       Стягувач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ).

       Боржник: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ).

Копію ухвали про забезпечення позову направити особам, яких стосуються заходи забезпечення, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:                                                                М.В. Антоненко