ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2174/19

24 жовтня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб`юка П.М.   

за участю:

секретаря судового засідання  Косюк О.П.

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Смика А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області   про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі, також, - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (далі, також, - відповідач) з наступними вимогами:

скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 16.08.2019 №9 як незаконне;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп.2 п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 21.02.2019, визнавши незаконним рішення Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 19.06.2019 №2;

стягнути витрати з відповідача у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Позивач вказав, що відповідно до встановленого порядку, ним разом з заявою про призначення пільгової пенсії були надані усі необхідні документи. Проте, рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від №9 16.08.2019 відмовлено позивачу  в підтвердженні стажу роботи електрогазозварником та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.06.2019 у №2 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах як електрогазозварювальнику. Підставою для прийняття таких рішень зазначено відсутність відомостей (первинних документів) які б підтверджували зайнятість позивача на посаді електрогазозварника в період роботи  з 18.11.1991 по 23.01.1995.

Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.10.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

Від представника відповідача на адресу суду 23.10.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначив, що  позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заяву про розгляд документів на призначення пенсії за відсутності документів, достатніх для призначення пенсії, в саме, не підтверджено факту роботи позивача на посаді електрозварника.

Зокрема, звертає увагу суду на те, що жоден із записів в трудовій книжці позивача не містить повних відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, чи виконувалась робота протягом повного робочого дня, тому, позивачу потрібно подати пільгові довідки відповідно до вимог п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Проте, як стверджує представник відповідача, жодних довідок, які б підтверджували зайнятість позивача протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, представлено не було.

Таким чином, вважає, що рішення №9 від 16.08.2019 і №2 від 19.06.2019 прийнято правомірно. Зазначив, що підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" немає.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, зазначених у відзиві на позов, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 - дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта (аркуші справи 15-16).

Відповідно до записів у трудовій книжці (аркуші справи 19-24) позивач працював:

- з 18.07.1982 по 02.11.1982 - електрозварник в тракторній бригаді колгоспу "Шлях до комунізму";

- з 03.11.1982 по 23.10.1984 - період військової служби  в Збройних Силах СРСР;

- з 05.02.1985 по 20.10.1991 - на посаді електрозварника в тракторній бригаді колгоспу "Шлях до комунізму";

- з 18.11.1991 по 23.01.1995 на посаді електрогазозварника в "Підгайці сільгоспхімія";

- з 24.01.1995 по 02.01.1996 на посаді газоелектрозварника в Підгаєцькому райШРБУ;

- з 03.01.1996 по 13.03.2002 на посаді газоелектрозварника в Підгаєцькому маслосирзаводі (з 1996 року - ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець");

- з 13.03.2002 по 07.11.2006 на посаді сиророба 3 розряду в ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець";

- з 07.11.2006 по 25.05.2008 на посаді охоронця в ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець";

- з 03.08.2009  по 15.05.2010 на посаді помічника оператора машин по виготовленні металочерепиі в ТОВ «Імперія Даху»;

- з 27.04.2017 на посаді газоелектрозварника в філії «Підгаєцького райавтодору» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»

ОСОБА_2 Ярославович 20.03.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 (аркуш справи 25).

За результатами розгляду заяви та документів відповідач прийняв рішення №2 від 19.06.2019, яким відмовив у призначенні такого виду пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначив, що підтвердження пільгового стажу здійснюється Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області (аркуші справи 45-47).

Надалі, позивачем у серпні 2019 року подано заяву про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах в Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення №9 від 16.08.2019, яким відмовив ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (аркуші справи 18-20).

Рішення мотивоване тим, що на розгляд Комісії представлено архівну довідку від 04.07.2019 №241/03-03, в якій відображено нарахування заробітної плати з січня 1992 року по березень 1995 року, займана посада не зазначена. У довідці архівного відділу від 04.07.2019 №244/03-03 зазначено, що книги наказів з особового складу, а також, установчі документи, які б підтверджували реорганізацію, факт припинення у разі ліквідації Підгаєцької "Сільгоспхімія" до архіву на зберігання не надходили. Проведеною перевіркою в архівному відділу Підгаєцької районної адміністрації у книгах обліку розрахунків  по оплаті праці за період з 1991 року по 1995 рік встановлено, що займана посада не зазначена. У зв`язку із відсутністю первинних документів, які б підтверджували факт роботи позивача на посаді електрозварювальника в період з 18.11.1991 по 23.01.1995 рішенням Комісії відмовлено у зарахуванні пільгового стажу (аркуші справи 18-20).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача №2 від 19.06.2019, №9 від 16.08.2019 позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спірних правовідносин суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XII) та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до частини 1 статті 144 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

Також,  необхідним для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Cписку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією. Вимога щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21.08.1992 та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

Розділом ХХХІІІ «Загальні професії» Списку №2, затвердженого  постановою КМУ від 11.03.1994 N162   «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», передбачені професії: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних     машинах; електрозварники ручного зварювання.

Суд наголошує на тому, що посада електрогазозварника та електрозварника включена до Списку №2.

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637     затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі     Порядок №637).

Пунктом 1 цього Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій (пункт 20 Порядку №637).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим     постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442     (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку та пп. 1.5 п. 1     Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць, відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій, передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до п. 4.2 Порядку №383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б»  ст.13 Закону  №1788-XII  є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Як встановлено судом та зазначено вище, позивач в період з 18.07.1982 по 02.11.1982 працював на посаді електрозварника в тракторній бригаді колгоспу "Шлях до комунізму" та в період з 18.11.1991 по 23.01.1995 - на посаді електрогазозварника в «Підгайці сільгоспхімія», що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

Разом із тим, той факт, що позивач працював електрозварником в колгоспі «Шлях до комунізму» та колгоспі «Нива», окрім записів в трудовій в книжці підтверджується архівними довідками Староміської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 04.07.2019 №67 (аркуш справи 30)

Наявність у позивача стажу роботи на посаді електрозварника в колгоспі «Шлях до комунізму» підтверджується архівною довідкою Староміської сільської ради від 11.09.2019 №80 у 1982, від 01.03.2019 №14 в період 1985-1990 роки, від 01.03.2019 №20 у 1991 році (аркуші справи 31-33).

Зазначені архівні довідки видані Староміською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області на книг обліку трудового стажу та книг (відомостей) по нарахуванні заробітної плати за 1949-2006 роки по колгоспу «Шлях до комунізму», С/с «Нива», ТОВ «Нива», які Староміською сільською радою прийнято на архівне зберігання відповідно до розпорядження голови Підгаєцької РДА від 14.02.2007 №57 «Про організацію прийому та зберігання документів особового складу сільськогосподарських підприємств виконкомами місцевих рад» (довідка №81 від 11.09.2019, аркуш справи 29).

Крім того, в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_3 , який працював з позивачем у спірний період в колгоспі «Шлях до комунізму», що підтверджується копією його трудової книжки (аркуші справи 70-72). Свідок підтвердив факт роботи позивача на посаді електрогазозварювальника, його зайнятість протягом повного робочого дня.

Суд зазначає, що    підтвердження пільгового стажу за результатами атестації робочих місць не вимагається до 21.08.1992 року, оскільки Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 N 442, набув чинності 21.08.1992 року.

Це також урегульовано п.п. 4.5 п.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, відповідно до якого, якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1992 року, право не підтвердилося, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1992 року, право на пільгове забезпечення не підтвердилось.

Судом встановлено, що факт роботи позивача електрогазозварником в «Підгайці Сільгоспхімія» окрім записів у трудовій книжці підтверджується архівною довідкою архівного відділу Підгаєцької районної державної адміністрації від 25.02.2019 №53/03-03, в якій відображено нараховану позивачу заробітну плату за цей період, проте посаду не зазначено (аркуш справи 38).  

Відповідно до довідки №244/03-03 від 04.07.2019 книги наказів по особовому складу (накази про прийняття, звільнення з роботи, особові картки Т-2, особові рахунки), документи про результати атестації робочих місць, про надання щорічних основних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати,  про наявність даних про переведення на іншу роботу, а також установчі документи, документи, які підтверджують реорганізацію, факт припинення у разі ліквідації Підгаєцької сільгоспхімії до архівного відділу не надходили (аркуш справи 39).

Разом із тим, як випливає із посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Тернопільським навчально-курсовим комбінатом 08.11.1996, ОСОБА_1 згідно Правил атестації зварників, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР від 22.06.1971 пройшов атестацію постійно діючою комісії по ручній електрогазовій та газовій зварці (аркуш справи 40).

Також, в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4 , який працював з позивачем у спірний період в Підгаєцькому відділенні «Сільгоспхімія», що підтверджується відомостями його трудової книжки (аркуші справи 80-81). Свідок надав показання, що позивач працював на посаді електрозварника в Підгаєцькому відділенні «Сільгоспхімія» із зайнятістю протягом повного робочого дня. Також, свідок зазначив, що під час роботи в Підгаєцькому відділенні «Сільгоспхімія» проводились атестації робочого місця за умовами праці. З невідомих йому причин документи не збереглись.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 з в період з 03.01.1996 по 13.03.2002 працював на посаді газоелектрозварника на Підгаєцькому маслосирзаводі, який у 1996 році перетворений в ВАТ «Підгаєцький маслосир «Коропець».

Проте, як встановлено судом із архівної довідки від 04.07.2019 №243/03-03 архівного відділу Підгаєцької районної державної адміністрації, що видана на підставі книг нарахування заробітної плати вказаного підприємства за 1996-1997 роки ОСОБА_1 значиться як електрозварювальник (аркуш справи 41).   

Відповідно до довідки Архівного відділу Підгаєцької районної державної адміністрації №368/03-03 від 12.09.2019 книги наказів по особовому складу (накази про прийняття, звільнення з роботи, особові картки Т-2, особові рахунки), документи про результати атестації робочих місць, про надання щорічних основних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати,  про наявність даних про переведення на іншу роботу, а також установчі документи, документи, які підтверджують реорганізацію, факт припинення у разі ліквідації ВАТ «Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» до архівного відділу не надходили (аркуш справи 41).

Показами свідка ОСОБА_5 ,  який працював з позивачем у спірний період в ВАТ «Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» (трудова книжка, аркуші справи 75-76) підтверджується те, що позивач працював на посаді електрозварника в ВАТ «Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» із зайнятістю протягом повного робочого дня. Також, свідок зазначив, що під час роботи в ВАТ «Підгаєцький маслосирзавод «Коропець» проводились атестації робочого місця за умовами праці.

Крім того, в рішенні №9 від 16.08.2019 відповідач посилається на неналежне заповнення трудової книжки.

Однак, суд зазначає, що відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Суд зазначає, що той факт, що первинні документи, які підтверджують зайнятість позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 збереглися не в повному обсязі, а документи про проведення атестації робочого місця не збереглися взагалі, не може бути єдиною підставою для відмови в підтвердженні пільгового стажу.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пільгової пенсії за віком. Оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 року.  

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд вважає, що при обрахунку пільгового сажу позивача слід врахувати стаж його роботи на посаді електрозварника за період роботи з 18.07.1982 по 02.11.1982 в тракторній бригаді колгоспу "Шлях до комунізму",  з 18.11.1991 по 23.01.1995 в "Підгайці сільгоспхімія", з 03.01.1996 по 13.03.2002 в Підгаєцькому маслосирзаводі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 16.08.2019 №9; визнання незаконним рішення Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 19.06.2019 №2 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, як електрозварнику; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп.2 п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 21.02.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи те, що позивач досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із заявою про призначення пенсії звернувся до пенсійного органу 20.03.2019, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, суд дійшов висновку, що саме з 21.02.2019 слід призначити йому пільгову пенсію.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, сплачені на підставі квитанції №15 від 27.09.2019 в сумі 1536,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати рішення Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №2 від 19.06.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №9 від 16.08.2019 про відмову в підтвердженні стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - з 21.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2019 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - 46001, майдан Волі, 3 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769.  

Головуючий суддя                                                                      Баб`юк П.М.

копія вірна

Суддя                                                                                          Баб`юк П.М.