Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючої: судді Малько О.С.
суддів Мельника Ю.М., Ковальчук Н.М.
при секретарі судового засідання Пашкевич І.О.
розглянула апеляційні скарги управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Ізотерм-С» на рішення Рівненського міського суду від 30 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Ізотерм-С» про зобов*язання укласти договір на участь у частковому будівництві індивідуального житлового будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 30 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов*язано управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір на участь у частковому будівництві індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1
В поданій на це рішення апеляційній скарзі управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому покликається на його незаконність, вказуючи, що судом неповно з*ясовано обставини наявності у позивачки правових підстав на укладення договору часткової (пайової) участі на момент звернення до суду.
Судом фактично прийнято рішення щодо здійснення будівництва на земельній ділянці, яка є власністю територіальної громади в особі Рівненської міської ради, яка до участі в справі не залучалась.
Не прийнявши до уваги доводи відповідача про те, що відповідно до ч.3 ст.4 Закону України « Про інвестиційну діяльність» об*єктами такої діяльності не можуть бути об*єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, а
інвестування та фінансування будівництва таких об*єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства ,- суд прийшов до хибного висновку про непоширення положень цієї статті на правовідносини між сторонами.
Ця норма набрала чинності з 14 січня 2006 року, тобто після укладення договору № 12 від 10 січня 2006 року, однак судом не з*ясовано моменту виконання умов цього договору, оскільки обов*язок укласти договір на участь у частковому будівництві житлового будинку в управління капітального будівництва виникає саме після виконання договору на проведення підготовчих робіт.
Справа № 22-317 Головуючий у I-й інст.: Ковальов І.М.
категорія 19 Суддя-доповідач: Малько О.С
Зобов*язавши сторони укласти інвестиційний договір, суд таким рішенням порушив вимоги цієї норми Закону, якою з 14 січня 2006 року заборонено укладати такі інвестиційні договори.
При вирішенні справи судом порушено норми процесуального права, зокрема ст.213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення. Рішення суду, яким особу зобов*язано укласти договір на невизначених умовах( не вказано місце здійснення будівництва: не визначено земельну ділянку, яка виділена позивачці під будівництво жилого будинку; не затверджено кошторис, за яким відбувається виконання робіт; не вказано строки виконання робіт; права та обов*язки сторін, тощо),- не є законним та обґрунтованим.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові .
В апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Ізотерм-С» зазначається, що в основу рішення суду покладено докази, які отримані позивачем з порушенням процесуальних норм.
Суд безпідставно відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи за позовом про визнання недійсною частини договору , з приводу якої виник спір.
Оспорюване рішення стосується прав і обов*язків Рівненської міської ради, яку до участі у справі не залучено. Так, надання дозволу на будівництво та здійснення будівельних робіт неможливе без виділення на певному правовому титулі земельної ділянки для будівництва, однак суд вказаним рішення фактично зобов*язує міську раду це зробити за відсутності правових підстав для цього.
Судом не перевірено наявності у позивачки правових підстав, передбачених Положенням про порядок залучення коштів у будівництво житлових масивів(мікрорайонів) малоповерхової забудови, затвердженого розпорядженням міського голови № 313-р від 12 лютого 2004 року , на укладення договору дольової участі у будівництві .
ТзОВ Підприємство з іноземною інвестицією «Ізотерм-С» як підрядник згідно договору від 21 січня 2005 року, укладеного з управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради як замовником, має право дольової участі у забудові мікрорайону малоповерхової забудови по вул. Скляренко-Холмська із можливістю залучення дольовиків - фізичних осіб, які відповідають вимогам цього Положення та подали відповідні заяви та документи.
Договір на участь в частковому будівництві індивідуального житлового будинку в межах забудови вказаного мікрорайону не укладався. Укладались інші договори( генпідряду, підряду, дольової участі в інвестуванні тощо), якими конкретизувались відносини забудови мікрорайону в цілому, інженерних мереж і комунікацій та окремих житлових будинків, зокрема.
Судом задоволено вимоги позивачки на підставі п.2.1.3 і п.2.2.2. договору № 12 від 10.01.2006 р., умови якого не відповідають ст..635 Цивільного кодексу України(попередній договір),ст..641 цього ж кодексу(пропозиція укласти договір).
Вказані пункти договору не мають відношення до самого договору, визначені в якому зобов*язання сторонами виконані і згідно вимог ст. 599 ЦК України такі зобов*язання припинено виконанням.
Судом задоволено вимоги, які ґрунтуються на нечинній умові, яка в правовому полі України не визначена як правочин , зобов*язання чи договір, а є лише наміром без встановлення жодних істотних умов.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В запереченнях на апеляційні скарги представник позивачки зазначає, що у суду не було підстав залучати зі своєї ініціативи до участі у справі міську раду, а відповідачі відповідного клопотання не заявляли.
Покликання в скаргах на неповне з*ясування судом обставин справи є надуманими, оскільки позивачкою виконано всі умови договору № 12 від 10.01.2006 р. і всі необхідні документи нею подано до виконавчого комітету.
Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради невірно витлумачено ч.3 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», яка не поширюється на випадки фінансування будівництва житлової нерухомості фізичними особами за рахунок власних або позичкових коштів.
Рішення суду вважає законним і обґрунтованим і просить залишити його без зміни.
Апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення з огляду на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на порушення відповідачем п.2.2.2 Договору №12 від 10 січня 2006 року, відповідно до умов якого він повинен був укласти із Замовником договір на участь в частковому будівництві індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, а також на порушення відповідачем положень ст.525 Цивільного кодексу, відповідно до яких одностороння відмова від умов договору не допускається, положень ст. 526 ЦК про виконання зобов*язання належним чином, та положень ст. 629 ЦК України про обов*язковість виконання договору для сторін.
Між тим, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та нормам закону, якими регулюються спірні правовідносини.
Зобов*язуючи відповідача до укладення договору на участь у частковому будівництві житлового будинку на підставі укладеного договору на проведення підготовчих робіт по будівництву району, суд першої інстанції не з*ясував характер спірних правовідносин і ухвалив рішення з порушенням передбаченого ст. 627 Цивільного кодексу України принципу свободи договору, укладення якого є правом, а не обов*язком сторін.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено в судовому засіданні, що згідно п.1.1. договору № 12 від 10 січня 2006 року на проведення підготовчих робіт по будівництву району на АДРЕСА_1 сторони зобов*язувались шляхом об*єднання коштів «спільно діяти в сфері виготовлення необхідної проектної та іншої документації необхідної для будівництва району», і ці домовленості сторонами виконано.
Пунктами 2.1.3 і 2.2.2 цього Договору, на підставі яких суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, передбачено, що сторони після повного виконання договору по проведенню комплексу робіт, пов*язаних із виготовленням необхідної проектної документації, зобов*язані укласти договір на участь у частковому будівництві індивідуального житлового будинку.
Судом першої інстанції цей договір визначено як інвестиційний, що не відповідає фактичним обставинам і змісту цього договору.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об*єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток(доход) або досягається соціальний ефект. Статтею 9 Закону визначено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб*єктами інвестиційної діяльності , є договір(угода).
Така угода сторонами не укладалась після виконання умов договору по проведенню комплексу робіт, пов*язаних із виготовленням необхідної проектної документації, і не могла бути укладена, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4 цього ж Закону об*єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об*єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, а інвестування та фінансування будівництва таких об*єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства( ця норма набула чинності з 14 січня 2006 року, а умови договору № 12 по оплаті вартості робіт позивачкою виконані лише в квітні 2006 року - а.с.6).
Вказаний договір № 12 не містить встановлених ст. 638 Цивільного кодексу України істотних умов, що формують договір, зокрема, умови про предмет договору: суть домовленості сторін щодо укладення такого договору, а тому у суду першої інстанції не було підстав вважати, що відповідачем порушено положення ст..ст.525,526 і 629 Цивільного кодексу України.
За встановлених обставин вимоги ОСОБА_1 щодо зобов*язання управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради укласти з нею договір на участь у частковому будівництві індивідуального житлового будинку є безпідставними і такими, що суперечать чинному законодавству щодо принципу свободи договору, укладення якого є правом, а не обов*язком сторін.
Суд апеляційної інстанції при цьому враховує і доводи відповідача про те, що у встановленому законом порядку позивачці не відводилась під забудову земельна ділянка, стосовно якої суд першої інстанції ухвалив рішення, а управління капітального будівництва має ліцензію лише на здійснення технічного нагляду за будівництвом і не може бути виконавцем робіт по договору, до укладення якого його спонукало рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного, ст.ст.1,4,9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»,ст.ст.11,627,629,635,638 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.307,309,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Ізотерм-С» задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 30 грудня 2009 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Ізотерм-С» про зобов*язання укласти договір на участь у частковому будівництві індивідуального житлового будинку – відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: судді: