Справа № 22-113/10 Голов. в 1 інст.- Грипіч Л.А.
Категорія- 57 Доповідач-Василевич В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 березня 2010 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого Василевича В.С.
Суддів: Шимківа С.С., Демянчук С.В.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю відповідача ОСОБА_3, його
представника адвоката ОСОБА_4,представника
позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Костопільського районного суду від 16 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про виділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину недійсним,-
в с т а н о в и л а :
В червні 2009 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно.
Вказувала, що після смерті у жовтні 2008 року її матері відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1
Спадкоємцями першої черги є вона та відповідач, з яким мати перебувала у зареєстрованому шлюбі.
Відповідач отримав в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на половину квартири, їй же за відсутністю правовстановлюючих документів в цьому відмовлено.
Покликаючись на те, що квартира набута у власність за життя її матері без участі відповідача, що відповідно до закону вона, позивачка має право на виділ своєї частки, просила визнати видане відповідачеві свідоцтво про право на спадщину недійсним, скасувати державну реєстрацію Ѕ частини спадкової квартири та визнати за нею право власності на всю квартиру.
Рішенням Костопільського районного суду від 16 листопада 2009 року позов у даній справі задоволено.Визнано за позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Цим же рішенням визнано недійсним про право на спадщину за законом на Ѕ частки квартири від 13 травня 2009 року, видане на ім»я ОСОБА_7, посвідчене державним нотаріусом Костопільської районної державної нотаріальної контори. Також визнано визнано недійсною реєстрацію права власності на цю ж частку.
Припинено право власності відповідача на його частку у спірній квартирі з покладенням обов»язку по сплаті відповідачеві 125 250 грн. компенсації за належну йому частку.
В апеляційній скарзі доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через порушення судом матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд неповно з»ясував обставини справи, не врахував відсутності у позивачки правовстановлюючих документів на спадщину, безпідставно припинив його, відповідача право власності на спірну квартиру, неправильно оцінив висновок експертизи.
Суд не врахував, що позивачка не вносила вартості частки в квартирі на депозитний рахунок суду - ч.2 ст.365 ЦК України.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з»явились у судове засідання,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи, сторони є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 Спірна спадкова квартира належить їм в рівних частках і кожен з них як співвласник відповідно до ст.364, ст.1278 ЦК України має право на виділ своєї частки.
Але таке право може бути реалізовано з урахуванням положень ч.2 ст.364 ЦК, тобто якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження відсутня можливість поділу квартири АДРЕСА_1 (а.с.-60).
Отже, з врахуванням такого висновку, виходячи із змісту вказаної норми закону і відсутності згоди позивачки на отримання грошової компенсації її вимоги не підлягають задоволенню.
Заявленою вимогою про визнання права власності на спадкову квартиру
позивачка фактично поставила питання про припинення права відповідача на його частку у цій квартирі. Але і у такому випадку її вимоги теж не підлягають задоволенню, оскільки не можна визнати, що частка відповідача є незначною і припиненням права на частку йому не буде завдано істотної шкоди (іншого житла у нього немає). Тобто в даному випадку є наявними обставини, що виключають можливість застосування положень ч.1 ст.365 ЦК України.
Окрім того, відповідно до ч.2 цієї ж статті суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Позивачка коштів на депозитний рахунок суду не вносила, тому і по цій причині позов не може бути задоволений.
Враховуючи, що при з»ясуванні обставин справи, суд не дав їм належної правової оцінки, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.
Керуючись ст.364, ст.365 ЦК України, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.ст.313-314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Костопільського районного суду від 16 листопада 2009 року скасувати.
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про виділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно, визнання свідоцтва про право на спадщину і реєстрації права власності недійсними відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий Василевич В.С.
Судді Шимків С.М.
Демянчук С.С.