Справа № 22-30/10 Голов. в 1 інст.- Єремейчук С.В.
Категорія-27 Доповідач-Василевич В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2010 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Василевича В.С.
Суддів: Шимківа С.С., Демянчук С.В.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю представника ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»
Ярмолюка І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Рокитнівського районного суду від 13 жовтня 2009 року у справі за позовом Львівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рокитнівського районного суду від 13 жовтня 2009 року позов у даній справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 100776 грн. 20 коп. боргу по кредитному договору.
В апеляційній скарзі відповідач доводить про незаконність рішення через неправильне застосування норм матеріального права.
Суд не врахував його доводів про те, що кредитний договір укладався з метою отримання коштів на придбання автомобіля і ці кошти підлягали перерахуванню продавцеві в національній валюті України. Проте представником банку його було запевнено, що вигіднішим для нього є оформлення кредиту в іноземній валюті, оскільки процентна ставка за користування кредитними коштами буде меншою.
Внаслідок цього в п.1.1 кредитного договору сума отриманого ним кредиту визначена в дол.США без зазначення еквівалента у національній валюті (ч.2 ст.524 ЦК). Цей еквівалент становить 75502 грн. 22 коп.
Вважає, що в силу Закону України «Про захист прав споживачів» зазначений пункт договору підлягає визнанню недійсним.
Цих обставин при ухваленні рішення суд не врахував.
По наведених підставах просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким внести зміни до п.1.1 кредитного договору від 3 травня 2007 року.
……………………………………………………………………………………
Справа № 22-30-10 Голов. в 1 інст.- Єремейчук С.В.
Категорія – 27 Доповідач-Василевич В.С.
В запереченні на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» доводить про законність та обґрунтованість рішення, тому просить про залишення його без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника публічного АТ «Райффайзен Банк Аваль», перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи, 3 травня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, за яким відповідач отримав від банку кредит у розмірі 14951 грн. на придбання автомобіля «Опель Астра» строком до 3 травня 2013 року зі сплатою 13,5 відсотків річних згідно графіку.
Відповідно до ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Прийнявши кредитний договір до виконання відповідач вносив щомісячні платежі на погашення кредиту, але в подальшому їх припинив, внаслідок чого станом на травень 2009 року утворилась заборгованість з урахуванням відсотків та пені на загальну суму 100776 грн.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Про це ж йдеться і в п.6.5 кредитного договору (а.с-5).
Отже, виходячи з наведених обставин та норм закону суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про підставність позову.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність вимогам законодав-
ства п.1.1 договору не заслуговують на увагу.
Діюче законодавство не містить заборони на здійснення банками операцій з надання кредитів в іноземній валюті.
При укладенні договору позивачу було відомо про надання кредиту в іноземній валюті та не існувало обставин, які свідчили б про примус до цього.
Приймаючи на себе обов»язки щодо погашення кредиту саме в іноземній валюті відповідач мав усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, що можливе настання зміни цього курсу, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за договором.
Окрім того, згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач вимоги про недійсність чи зміну п.1.1 кредитного договору
в суді першої інстанції не заявляв, а апеляційний суд відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріально-
го та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для його скасування чи зміни немає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Рокитнівського районного суду від 13 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя Василевич В.С.
Судді Шимків С.С.
Демянчук С.В.