Справа - № 22ц-946/09 Головуючий в 1-й інстанції -Соловйов М. І.,
Категорія - 37 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Котушенко С. П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Шило С. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Шевченківської сільської ради про визнання заповіту недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2008 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Шевченківської сільської ради про визнання заповіту від 16 жовтня 2006 року, складеного ОСОБА_4, та стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. судових витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн. відмовлено.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 порушила питання про скасування рішення суду в частині відмови стягнення на її користь витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн. з ухваленням нового рішення про задоволення її вимог щодо вказаного, в іншій частині залишити рішення без змін.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні зазначених вимог, суд виходив з того, що угода про надання правової допомоги не оформлена належним чином, тривалість судового розгляду справи є незначною, в той же час квитанція про сплату 4000 грн. не підтверджує документально судові витрати.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з таким висновок суду 1 -ї інстанції.
Так, відповідно до ч.4 ст. 42 ЦПК України повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням, або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Верховним Судом України в постанові від 1 жовтня 2002 року у справі за № 30/63 звернено увагу на те, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та сплата їх підтверджується відповідними фінансовими документами.
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_5 6 жовтня 2008 року була укладена угода строком на 1 рік, відповідно до якої остання взяла на себе зобов’язання представляти інтереси відповідачки та здійснювати їх захист в даній цивільній справі в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області; при цьому ОСОБА_1 зобов’язалася оплатити роботу адвоката за домовленістю між ними (а.с. 24, 25). Витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн., внесені ОСОБА_1 адвокату, підтверджуються квитанцією від 30 жовтня 2008 року (а.с. 67).
Окрім того, ОСОБА_1 на підтвердження обсягу виконаної роботи адвокатом ОСОБА_5 по даній справі було надано акт, з якого слідує, що ОСОБА_1 неодноразово надавалася правова допомога адвокатом у вигляді консультацій, складання позовної заяви, запитів в різні установи та правової допомоги в судовому засіданні протягом всього часу розгляду справи суді 1-ї інстанції до ухвалення рішення.
Таким чином, виходячи з викладеного, приймаючи до уваги те, що позивачці ОСОБА_2. було відмовлено в задоволенні позовних вимог, пред’явлених до ОСОБА_1, яка і порушила питання щодо стягнення на її користь понесених нею судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, надану їй адвокатом; склад та розмір цих витрат були предметом дослідження в суді, а також те, що дані витрати підтверджуються належними доказами, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити вимоги останньої в цій частині в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2008 року скасувати в частині стягнення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі у вигляді правової допомоги в сумі 4000 гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.