печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57242/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Петровій А.С.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду, спричинену залиттям квартири, в розмірі 13 156,00 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., вартість послуг з проведення незалежної оцінки з визначення розміру матеріального збитку в сумі 3 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.06.2018 року належна їй квартира була залита водою з вини мешканців квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 27.07.2018 року, складеним комісією КП ЖЕД «Печерськжитло»; залиття має побутовий характер і викликано недбалістю мешканців квартири № 58 . Відповідно до висновку експерта, розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, становить 13 156,00 грн. Крім того, позивач зазнала моральної шкоди, яка полягає у сильному емоційному потрясінні, нервовому стресі, душевних стражданнях, яку вона оцінює в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2018 рокузадоволено заяву позивача про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2018 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовногопровадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.03.2019 року.

18.03.2019 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим, протокольною ухвалою суду від 18.03.2019 року, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України,розгляд справи було відкладено до18.06.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2019 року підтримав вимоги позовної заяви з викладених у ній підстав та просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 18.06.2019 року щодо задоволення позову заперечував, оскільки відсутні докази, що залиття сталось з його вини.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 16.09.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської нотаріальної контори Садиховою Л.С.,на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 .

20.06.2018 року у квартирі АДРЕСА_3 сталося залиття, причиною якого було протікання лічильника гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 27.07.2018 року, складеним представниками ЖЕД «Печерськжитло», а саме: головним інженером ОСОБА_5 , інженером ОСОБА_6 , майстром технічної дільниці ОСОБА_7 , слюсарем сантехніком ОСОБА_8 .

Як зазначено у вказаному Акті, в результаті залиття у квартирі АДРЕСА_3 пошкоджено:

- 2 кв. м стелі з водоемульсійним пофарбуванням в коридорі, 10 кв.м. стіни з водоемульсійним пофарбуванням в коридорі, 2 кв.м. паркетного покриття в коридорі;

- 1,2 кв. м стелі з вапняним пофарбуванням у туалетній кімнаті, 5,0 кв.м. стіни з вапняним пофарбуванням у туалетній кімнаті;

- 2,6 кв. мстелі з вапняним пофарбуванням у ванній кімнаті, 2,5 кв.м. стіни із вапняним пофарбуванням та кафелем у ванній кімнаті.

Відповідно до експертного будівельно-технічного дослідження № 13 від 25.09.2018 року, виконаного судовим експертом Вець В.В., кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що виникли в результаті дії води при залитті коридору, ванної та туалетної кімнат в квартирі АДРЕСА_3 , станом на час складання висновку становить 13 156,00 грн.

Так, частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власникжитлового будинку,квартиримає право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно ст. 10 ЖК України,громадяни зобов`язані дбайливо ставитися добудинку, в якому вони проживають, використовуватижиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Статтею 151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунокпоточнийікапітальний ремонт,утримуватив порядку придомову територію.Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбаченіЦивільнимкодексомУкраїнської РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЖК України, громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені законодавцем у ст. 1166 ЦК України, згідно ч.ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правамфізичноїабоюридичної особи, а також шкода, завданамайнуфізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передатирічтого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи, шкода майну позивача була завдана внаслідок залиття, причиною якого було протікання лічильника гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 27.07.2018 року, складеним представниками ЖЕД «Печерськжитло».

Згідно експертного будівельно-технічного дослідження № 13 від 25.09.2018 року, виконаного судовим експертом Вець В.В.,кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що виникли в результаті дії води при залитті коридору, ванної та туалетної кімнат в квартирі АДРЕСА_3 , станом на час складання висновку становить 13 156,00 грн.

При цьому, позивачем також оплачено вартість послуги експерта в розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 222722 від 25.09.2018 року.

Як визначено у ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77, 78 Цивільного процесуального кодексу України, на підтвердження залиття квартири не з вини відповідача відповідач не надав, так само як не надав доказів, які б спростовували розмір заподіяної шкоди.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 156,00 грн. у відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, та 3 000,00 грн. у відшкодування вартості проведення незалежної оцінки з визначення розміру матеріального збиткує обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідноп. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Разом з тим, позивач не зазначає в чому полягає моральна шкода, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди, не надає жодного доказу на підтвердження факту заподіяння їй моральних страждань та/або погіршення її психо-емоційного стану.

Відтак, суд вважає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 316, 319, 322, 383, 1192Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 151, 177 Житлового кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 258, 259, 263-265, 267, 273, 354, 355Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 13 156,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири та 3 000,00 грн. у відшкодування вартості проведення незалежної оцінки з визначення розміру матеріального збитку.

В іншій частині позову - відмовити.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ,ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Григоренко