Справа - № 22ц-1180/09 Головуючий - Маймур Г. Я.,

Категорія - 55 Доповідач - Сіромашенко Н.В.,

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І.О.,

судді - Котушенко С. П., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Шило С. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ТОВ «УТН-Восток» на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «УТН-Восток», уточненим в ході судового засідання, просив стягнути з останнього на свою користь грошові кошти за послуги в сумі 3124 грн., 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання в сумі 93 грн. 72 коп., у відшкодування моральної шкоди - 5000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 7 квітня 2008 року він уклав з ТОВ «УТН-Восток» усну угоду про надання послуг з відпуску дизельного пального за талонами в мережі заправок «УкрТатНафти». На виконання даної угоди він вніс в касу товариства грошові кошти в розмірі 5 грн. 95 коп. 3а літр, а йому були видані талони на дизельне пальне на заправку пальним в мережі заправок «УкрТатНафти». При цьому представник товариства запевнив його в тому, що талони діють по всій мережі заправок Дніпропетровської області та не будуть будь-яким чином змінюватися або обмінюватися.

22 липня 2008 року він звернувся на заправку «УкрТатНафти» з вимогою заправити його транспорт дизельним пальним та пред’явив в якості оплати фірмовий талон «УкрТатНафти» серії БВ № 00350813172 на 20 л, але йому було відмовлено в цьому з мотивуванням необхідності замінити йому раніше виданих товариством талонів.

22 липня 2008 року він звернувся в офіс товариства в м. Дніпропетровську по пр. Гагаріна, буд. 115/39, де начальник відділу продаж ОСОБА_2. перевірив чи дійсно він купував талони по базі реєстру товариства і, впевнившись в дійсності пред’явлених документів, відмовив йому в обміні талонів на нові зразки. Після такої відмови він попросив повернути йому сплачені за талони гроші, але в цьому йому також було відмовлено. Відмова мотивувалася тим, що він не пред’явив чек. Однак, ним були пред’явлені інші розрахункові документи, а саме: талони товариства на дизельне пальне встановленого зразку. Таким чином, склалася ситуація, за якої він, заплативши свої гроші у формі передоплати, не може отримати дизельне пальне або повернути сплачені грошові кошти.

Вважає, що в даному випадку чек не є обов’язковим для пред’явлення, оскільки підтвердженням виниклих між ним та товариством правовідносин є наявність виданих товариством розрахункових документів у вигляді талонів.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» він має право на повернення грошових коштів в обмін на видані талони, але в перерахунку на нові ринкові ціни за кожен літр дизельного пального. Так, він має 22 талони на дизельне пальне на 20 літрів кожний, що дорівнює 440 л. Вартість дизельного пального на заправках товариства складає 7, 1 грн., що за загальною вартістю складає 3124 грн.

24 липня 2008 року та 1 вересня 2008 року на ім’я директора ТОВ «УТН-Восток» ним направлялася претензія з вимогами повернути йому грошові кошти, але на вказані листи не було відредаговано. 9 вересня 2008 року на його повторне особисте звернення до відповідача, представник останнього Миколайчик Ю.В. відповів йому, що строк обміну бланків талонів, що він надавав для обміну, скінчився 31 серпня 2008 року, тому він не може обміняти талони. Проте при цьому не було враховано, що вона вже зверталася до товариства з проханням обміну талонів ще 22 липня 2008 року, коли йому також було відмовлено.

Враховуючи положення зазначеного вище закону, він виступає кредитором відносно відповідача і має право на отримання 3% річних від суми заборгованості. За період з 22 липня 2008 року до моменту звернення до суду пройшло майже 3 місяці, що складає 0, 75% за три місяці. Отже, за три місяці користування його грошовими коштами відповідач повинен сплатити йому 93 грн. 72 коп.

У зв’язку з тим, що він не може реалізувати своє право на отримання послуг з отримання дизельного пального на заправках в мережі «УкрТатНафта», йому заподіяна моральна шкода, оскільки дана ситуація завдає йому моральних страждань та переживань, відволікає його від повсякденних занять, змушує звертатися до правоохоронних органів за захистом своїх прав. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.

Окрім того, він поніс витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн., що підтверджується договором та актом прийняття виконаних робіт.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2008 року позов був задоволений в повному обсязі; стягнуто з ТОВ «УТН-Восток» на користь ОСОБА_1 суму, сплачених за послуги про надання дизельного пального в обмін на талони, грошових коштів у розмірі 3124 грн., 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання в сумі 93 грн. 72 коп., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 13247 грн. 72 коп.; стягнуто з ТОВ «УТН-Восток» на користь держави судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «УТН-Восток» ставить питання про скасування рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2008 року з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що дане рішення було ухвалене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обгрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що 7 квітня 2008 року між сторонами було укладено право чин про надання послуг відпуску дизельного палива за талонами у мережі автозаправочних станцій «УкрТатНафта». Позивач сплатив необхідні кошти та придбав талони по 20 л палива за кожний вартістю 5, 95 грн. за літр. При цьому він був запевнений, що талони діють на всій території Дніпропетровської області у мережі АЗС «УкрТатНафта» без будь-яких обмежень.

У відповідності до п.7 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір - це усний або письмовий правочин між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, строк, ціну та інші умови, при яких реалізується продукція; підтвердження оформлення усної угоди оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, білетом, талоном чи іншими документами (розрахунковий документ).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР зі змінами в редакції від 25 березня 2005 року, п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року № 40/10320, розрахунковий документ -це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівліОпродажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

П.15 ст. 3 даного Закону передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі ( з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажу (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на них від продавця покупцю з метою виконання вимог ЗУ «Про захист прав споживачів».

Однак, ОСОБА_1 не було надано суду належних, допустимих доказів відносно того, що талони на ДП в кількості 22 штук (а.с. 46-48) були придбанні саме у ТОВ «УТН-Восток», ним особисто, також доказів щодо дати їх придбання та вартості, а, отже, доказів укладення між ним та відповідачем угоди про надання послуг відпуску дизельного пального. Більше того представник позивача в судовому засіданні заявив про відсутність у позивача розрахункових документів, визначених вищезазначеними положеннями чинного законодавства, які підтверджують факт продажу товару, окрім наявних в справі талонів.

Окрім того, ОСОБА_1 на підтвердження своїх позовних вимог не було надано суду доказів своєчасності його звернення до ТОВ «УТН-Восток» з питання обміну талонів. В той же час факт повідомлення ТОВ «УТН-Восток» покупців про обмін талонів на дизельне пальне старого зразку на талони нового зразку в період з 1 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року (включно) об’єктивно підтверджується оголошеннями, розміщеними в газеті «Урядовий кур’єр» від 30 травня 2008 року № 98, від 3 червня 2008 року № 100, 10 червня 2008 року № 105.

Отже, ОСОБА_1 всупереч ст. 60 ЦПК України не були доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимо г.

Виходячи з цього, апеляційний суд приходить до висновку про те, що висновки суду 1-інстанції грунтуються на припущеннях, що суперечить положенням ст. 213 ЦПК України.

Таким чином, є юридично обгрунтованими доводи апеляційної скарги в цій частині.

Заслуговують на увагу апеляційного суду також доводи ТОВ «УТН-Восток» в апеляційній скарзі на те, що судом 1-ї інстанції неправильно стягнуто у порядку ч.2 ст. 365 ЦК України з нього на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 93 грн. 72 коп., оскільки останнім не доведено наявність у товариства перед ним грошового зобов’язання.

Оскільки не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів, то не підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині відшкодування

моральної шкоди, а тому колегія суддів не вважає за доцільне зупинятися по позиційно на доводах апеляційної скарги щодо цього.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено, то понесені позивачем витрати на правову допомогу в будь-якому разі не підлягають стягненню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду було ухвалене при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що у відповідності до п.п. 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ТОВ «УТН-Восток» задовольнити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2008 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.