Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2010 року. місто Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого – Ковальчук Н.М.,
суддів – Собіни І.М., Мельника Ю.М.,
при секретарі - Пашкевич І.О.,
за участю представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сарненського районного суду від 19 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Сарненського районного суду від 19 січня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4
Цим рішенням із спільного майна подружжя позивачці виділено газову плиту вартістю 1799 грн. Відповідачу виділено 4 запасних колеса до автомобіля, автомобіль марки ЗАЗ, будівельний сайдинг та кріплень до нього на суму 3669,3 грн, дверний блок, вартістю 1000 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 6827 грн грошової компенсації за половину вартості сплачених коштів по кредиту за автомобіль, 2334,65 грн компенсації за будівельні матеріали.
ОСОБА_4, не погодившись з рішенням суду в частині стягнення з нього на користь позивачки грошової компенсації за автомобіль та будівельні матеріали, подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення в цій частині є незаконне через порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
При винесенні рішення суд помилково прийшов до висновку, що кошти, сплачені по кредитному договору в період шлюбу, є спільні кошти подружжя. При цьому не врахував, що це є кошти банку. Не відповідає дійсним обставинам справи висновок суду про стягнення грошової компенсації за неподільні речі - будівельні матеріали. Такий висновок суперечить поясненням свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що вона особисто давала гроші на придбання сайдингу. Щодо грошової компенсації за дверне полотно, яке облаштоване в будинку, де проживали, то такі вимоги позивачка могла пред”явити до власниці будинку ОСОБА_6
З цих підстав просить рішення суду в частині стягнення грошової компенсації скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволення цих вимог.
Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за час сумісного життя сторони придбали газову плиту та чотири колеса до __________________________________________________________________________________
Справа 22-410-2010 р. Головуючий в 1 інстанції:Товстика І.В.
Доповідач : Ковальчук Н.М.
автомобіля і з врахуванням інтересів дитини дійшов правильного висновку про те, що газову плиту слід залишити у користуванні позивачки, а чотири колеса до автомобіля – відповідачу.
Як видно з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 січня 2007 року до 29 вересня 2009 року.
Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає з матір”ю.
Судом першої інстанції встановлено, що в період шлюбу сторони придбали газову плиту, чотири колеса до автомобіля, автомобіль ЗАЗ, будівельний сайдину та кріплення до нього на суму 3669,30 грн, дверне полотно вартістю 1000 гривень.
Рішення в частині поділу газової плити, коліс до автомобіля сторони не оспорюють.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Щодо автомобіля марки ЗАЗ, придбаного подружжям у кредит, який оформлений на відповідача і строк виплати по якому закінчується в грудні 2013 року, то суд прийшов до вірного висновку про необхідність залишити автомобіль відповідачу і стягнути з нього на користь позивачки половину вартості сплачених в період перебування у шлюбі платежів по кредиту.
Як видно з кредитного договору № 014/53-05/68694 від 10.12.2007 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" і відповідачем, договору купівлі-продажу автомобіля № 2527/7с від 5.12.2007 року ОСОБА_4 придбав у ЗАТ "ЗАЗ" в особі ВАТ "Рівне - Авто" транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ модель ТF 699 седан легковий – В, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 42 850 грн.
Кредит був наданий для придбання вказаного автомобіля з сплатою 15,5 % річних на строк по грудень 2013 року.
Відповідно до квитанцій сплати платежів за кредитом відповідач в період перебування у шлюбі з грудня 2007 року по жовтень 2009 року виплатив 13 654,06 грн.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що в період шлюбу сторони виконували зобов"язання по кредиту спільними коштами, а тому автомобіль є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивачки половини вартості сайдингу, використаного на ремонт будинку, який належить ОСОБА_6, та половини вартості дверей, що замінені в цьому будинку, є невірним, оскільки, такий висновок не відповідає дійсними обставинам справ.
За ст. 63,65 Сімейного кодексу України дружина то чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина та чоловік розпоряджаються майном за взаємною згодою.
Достовірно встановлено, і такий факт не оспорюється, що вказане майно сторони, перебуваючи у шлюбі, за взаємною згодою, витратили на ремонт АДРЕСА_1, в якому проживали до розірвання шлюбу і власницею якого є ОСОБА_6
А тому, сайдинг, кріплення до нього та двері, що використані на ремонт будинку, поділу не підлягають.
За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши суму стягнення грошової компенсації.
На підставі викладеного, керуючись ст.309,314,316,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Сарненського районного суду від 19 січня 2010 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошової компенсації половини вартості будівельних матеріалів та дверного полотна в сумі 2 334 ( дві тисячі триста тридцять чотири ) грн. 65 коп. і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий підпис Ковальчук Н.М.
Судді: підпис Собіна І.М.
підпис Мельник Ю.М.
Згідно:Суддя-доповідач Ковальчук Н.М.