У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року                                 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

головуючого Іващука В.А.,

суддів: Колоса С.С.,  Нікушина В.П.,  

при секретарі Топольській В.О.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні  заяву ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6  про роз’яснення рішення Апеляційного суду Вінницької області  від 6 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про продовження процесуального строку, визнання договору дарування недійсним,

у с т а н о в и л а :

    Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28 липня 2009 року  у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_6  відмовлено в повному обсязі.

    Рішенням Апеляційного суду Вінницької області  від 6 жовтня 2009 року вказане рішення  суду першої інстанції скасовано.

    Ухвалено нове рішення.

Позов  ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дарування недійсним   задоволено.

Визнано недійсним  договір дарування жилого будинку  з господарськими  будівлями, що знаходиться  в АДРЕСА_1,   укладеного  2 жовтня 2002 року  між  ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного  нотаріального  округу  ОСОБА_8  та  зареєстрованого  в  реєстрі за №1749.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 понесені  нею судові витрати.

Рішення набуло законної  сили.

25 лютого 2010 року  ОСОБА_5 звернулась до апеляційного суду за дорученням в інтересах ОСОБА_6 з заявою про роз’яснення  рішення суду апеляційної інстанції.

У заяві  просить  роз’яснити  рішення  Апеляційного суду Вінницької області від  6 жовтня 2009 року у цій справі  вказавши у роз’ясненні, що  внаслідок  скасування договору  дарування ОСОБА_6  була поновлена у правах  власника на будинковолодіння   по АДРЕСА_1.

Зазначає у заяві, що  вказане  роз’яснення  потрібне  для  внесення  змін у інвентарну справу на  вищевказане будинковолодіння.

ОСОБА_7  просив відмовити у задоволенні поданої заяви через  безпідставність її вимог.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів   дійшла до висновку,  що подана заява   не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судовим рішенням Апеляційного суду Вінницької області  від 6 жовтня 2009 року  вимоги  ОСОБА_6 до ОСОБА_7 повністю були задоволені.

Зокрема позивачкою  у справі ставилось питання про  визнання недійсним договору дарування  жилого будинку  з господарськими  будівлями, що знаходиться  в АДРЕСА_1,   укладеного  2 жовтня 2002 року  між  нею  та ОСОБА_7

У межах заявлених вимог  у суді першої інстанції  апеляційним судом були вирішені всі питання, які ставились позивачкою у справі.

Виходячи із змісту  ст. 221 ЦПК України  роз’яснення  рішення суду можливе тоді, коли  воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Ця правова позиція щодо смислу та суті  ст. 221 ЦПК України  роз’яснена у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі».

 У поданій заяві заявник не зазначила про те, розуміння яких саме частин рішення викликає труднощі у   її довірительки.

У подані  заяві зазначено, що  необхідність саме такого роз’яснення  необхідно для внесення змін у інвентарну справу.  

Проте, судом не вирішувались спірні питання щодо реєстрації змін у інвентарній справі,  таких вимог не заявлялось, а зацікавлена особа, на яку покладені  відповідні права та обов’язки з реєстрації нерухомого майна, участі у справі не приймала. За таких обставин немає підстав для  роз’яснення судового рішення саме так як  вимагає того  заявник.

Разом із тим наявність  судового рішення  про визнання  договору дарування  житлового будинку недійсним  у цій справі  є правовою підставою для  застосування  реституції за цим договором між сторонами договору, відповідно правилам ст. 216 ЦК України.

У випадку невиконання  умов реституції зацікавлена сторона  не позбавлена можливості звернутись до суду з відповідним позовом.

 Відповідно до роз’яснень у абзаці 5 пункту 10  постанови Пленуму Верховного Суду України  від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»  рішення суду про задоволення позову про повернення майна,  переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для  здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає  такій реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

За таких обставин немає підстав для роз’яснення вказаного судового рішення  виходячи із зазначених  у заяві обставини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 221, 313, 315   ЦПК  України, колегія суддів,

   у х в а л и л а:

У задоволенні  заяви ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6  про роз’яснення рішення Апеляційного суду Вінницької області  від 6 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про продовження процесуального строку, визнання договору дарування недійсним - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

        Судді:           /підпис/                                В.А. Іващук

                                                    /підпис/                                         С.С. Колос  

      /підпис/                                         В.П. Нікушин

З оригіналом вірно: