Судове рішення #8250386

                                                               

                                                             

                                  Апеляційний суд Рівненської області

    _____________________________________________________

                 

                                                          У Х В А Л А

                                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

Справа №11-113 2009 р.                             Головуючий у 1-й ін-т.: Музичук Н.Ю.

Категорія: 307 ч.2,                                       Доповідач: Квятковський А.С.

309 ч.1 КК України

                   16 березня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

            Головуючого: Квятковського АП.С.

            Суддів: Шпинти М.Д., Матюхи Ю.В.          

            З участю прокурора:  Іванціва  М.Р.

            Засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3

            розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Рівненської області в м. Рівне  кримінальну справу за апеляцією прокурора Осипчука А.В., який брав участь у справі в суді першої інстанції на вирок Рівненського міського суду від 3 грудня 2009 року

              Цим вироком  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженець і житель АДРЕСА_1 українець, з незакінченою вищою освітою, судимості немає

              засуджений за ст.307 ч.2, 75, 77 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки

              На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язок: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи  КВІ.

              ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,    уродженець і житель АДРЕСА_1 українець, з вищою освітою, працює ЗАТ "Агроресурс", не судимий,

              засуджений  за ст.307 ч.2 КК України на п'ять років позбавлення волі;

              за ст.309 ч.1 КК України на два роки позбавлення волі;

На підставі ст.70 ч.1, 75,77 КК за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_3 п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки

              На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов'язок: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи  КВІ.  

              Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

               

              Як установлено судом, на початку червня 2009року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, в порушення Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин”, “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів”, виготовили поблизу свого місця проживання в АДРЕСА_1 наркотичні засоби, ацетильований опій та екстраційний опій і зберігали за місцем свого проживання з метою збуту.

              18 червня 2009 року приблизно о 16год.  ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3 збули особі під прізвищем ОСОБА_4 ацетильований опій      вагою 0,168г в перерахунку на суху речовину за 200грн. Після цього були затримані працівниками міліції, а в їх помешканні  було вилучено 0,019 та 0,439 гр ацетильованого опію в перерахунку на суху речовину, та концентрат з макової соломки (екстраційний опій) масою 0,131г в перерахунку на суху речовину, що згідно висновку фізико-хімічної експертизи є наркотичним засобом, обіг яких заборонено.

              Тоді ж, працівниками міліції було вилучено у ОСОБА_3 одноразовий медичний шприц із вмістом наркотичного засобу-ацетильованого опію вагою 0,522г в перерахунку на суху речовину, який він виготовив для власного споживання без мети збуту.

               В поданій апеляції прокурор, не заперечуючи винності засуджених у вчиненому злочині і не оспорюючи кваліфікації їх дій, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, та розповсюдженню ними наркоманії, як негативного суспільного явища, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання по п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

               Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у вчиненому розкаюються і просять вирок залишити без зміни, думку прокурора Іванціва М.Р. про скасування вироку і призначення реального  покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.    

               

               Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, і є обґрунтованим.

               Суд першої інстанції дії засуджених ОСОБА_2 за ст.307 ч.2КК, та ОСОБА_3 за ст.307 ч.2, ст.309 ч.1КК України кваліфікував вірно.

               У поданій на вирок суду першої інстанції апеляції, прокурор, який брав участь у справі, крім посилання на вчинення засудженими тяжкого злочину, не

навів жодних доводів щодо несправедливості покарання внаслідок його м'якості і необхідності призначення більш суворого.

                Поряд з цим, як убачається з вироку, при призначенні покарання засудженим, суд першої інстанції у відповідності  ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, та обставини, які пом’якшують покарання: їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, поганий стан здоров’я ОСОБА_2 та наявність на його утриманні малолітньої дитини, те, що ОСОБА_3 займається суспільно-корисною працею. Як убачається з матеріалів справи, засуджені пройшли курс лікування від наркоманії. За таких обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання з випробуванням. Таке покарання є достатнім і справедливим.

              Тому за таких обставин підстав для задоволення апеляції і призначення більш суворого покарання  колегія суддів не вбачає.

             

                                На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366 КПК України,                 колегія суддів,-

                                                    У Х В А Л И Л А:

                Вирок Рівненського міського суду від 3 грудня 2009 року відносно засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.

                 Судді:

           / Квятковський А.С./                          /Шпинта М.Д./                   /Матюха Ю.В./

            Вірно:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація