КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4769/19

Провадження № 2-з/552/45/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю представника заявника ТОВ « Нафтогазмонтаж» адвоката Оніщенка А.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Кузьменко С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» про зустрічне забезпечення позову,-

                                                    В С Т А Н О В И В:

18.10.2019 до суду надійшла заява ТОВ «Нафтогазмонтаж» про зустрічне забезпечення позову. Заявник зазначав, що у ухвалою суду від 27.08.2019 накладений арешт на рухоме і нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Нафтогазмонтаж». Посилаючись на вимоги частини 3 статті 154 ЦПК України зазначав, що обов`язок суду вжити заходи зустрічного забезпечення, оскільки майновий та позивача може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, а забезпечення позову може призвести до збитків у відповідача. На підтвердження вказаних обставин представник відповідача посилався на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій вона зазначала, як на його думку, що ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі, дохід її чоловіка був єдиним джерелом для її існування, та на те, що ТОВ «Нафтогазмонтаж» приймає участь у конкурсі на укладення господарських договорів, а накладення арешту на майно може призвести до значних збитків на підприємстві.

У судовому засіданні представник ТОВ «Нафтогазмонтаж» підтримав заяву просив застосувати зустрічне забезпечення позову та зобов`язати ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 9 384 000 грн. Представник ТОВ «Нафтогазмонтаж» надав суду докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 є засновником ВК ТОВ «Техкомплекстсервіс», розмір її внеску до статутного фонду складає 138 028.50 грн та є керівником вказаного суб`єкта господарювання, а також є засновником ТОВ «Завод НГВО» та керівником вказаного підприємства. Посилався на те, що із сайту судової влади йому стало відомо про наявність на розгляді в Октябрському районному суді м. Полтави кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України, отже можу бути визнана винною та засуджена у тому числі і до покарання, у виді позбавлення волі, а тому існують ризики того, що ОСОБА_1 не зможе забезпечити виконання рішення суду про спричинення ТОВ «Нафтогазмонтаж» збитків, що пов`язані із забезпеченням позову.

ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кузьменко С.В. просили відмовити у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову. Посилались на те, що 23.10.2019 Полтавським апеляційним судом частково задоволена апеляційна скарга ТОВ «Нафтогазмонтаж» на ухвалу про забезпечення позову, шляхом заміни виду забезпечення позову з накладення арешту на заборону на відчуження рухомого та нерухомого майна. Накладення арешту на майно, шляхом заборони на його відчуження не перешкоджає ТОВ «Нафтогазмонтаж» здійснювати господарську діяльність, використовувати належне йому рухоме і нерухоме майно у господарській діяльності, у тому числі і приймати участь у конкурсі на виконання робіт зі спорудження свердловини №4 Сергіївського родовища.

Заслухавши сторони, дослідивши надані докази суд керується наступним.

27.08.2019 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Нафтогазмонтаж» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданою смертю.

27.08.2019 задоволена заява позивач про забезпечення позову, накладений арешт на все рухоме і нерухоме майно відповідача.

23.10.2019 ухвала суду про забезпечення позову змінена, шляхом заміни виду забезпечення позову з накладення арешту на заборону на відчуження рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

       Згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Отже невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заявником не надано жодних належних розрахунків можливих збитків, які може він понести в результаті прийнятих судом заходів забезпечення позову, та відповідного обґрунтування таких розрахунків, визначаючи розмір зустрічного забезпечення виходячи з  розміру можливого   неоьтриманого доходу.  Зазначена правова позиція відповідача протирічить загальним принципам, які закладені законодавцем при встановленні інституту зустрічного забезпечення, яке повинно гарантувати покриття можливих збитків відповідача саме при відмові у задоволені позову.        

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання представника ТОВ «Нафтогазмонтаж» на можливу відмову на участь у конкурсі на будівництво розвідувальної свердловини №4 Сергіївського родовища, який оголошений ПрАТ «НВК «Укрнафтаінвест» не є належним доказом того, що ТОВ «Нафтогазмонтаж» може понести матеріальні збитки у розмірі 9 384 000 грн, оскільки участь у конкурсі ще не є доказом того ТОВ «Нафтогазмонтаж» стане переможцем цього конкурсу. Окрім того суду не надані жодні розрахунки можливих збитків та відповідне обґрунтування їх настання.

Не заслуговують на увагу посилання представника ТОВ «Нафтогазмонтаж» про матеріальний стан позивача ОСОБА_1 , який на його думку є занадто тяжким та знаходиться за межею бідності , оскільки ним же надані суду докази того, що позивач ОСОБА_1 є засновником та керівником двох підприємств, які не ліквідовані та працюють, а отже мають дохід. Окрім того в процесі розгляду заяви про зустрічне забезпечення позову взагалі не досліджувалось питання з приводу наявності у ОСОБА_1 нерухомого чи рухомого майна, представник позивача не надав суду жодного доказу у підтвердження відсутності такого майна у ОСОБА_1

Та обставина, що відносно ОСОБА_1 на розгляді у суді перебуває кримінальне провадження щодо вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України не є належною правовою підставою вважати, що вказана обставина може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, бо визнання позивача винною у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та призначення покарання за їх вчинення може відбутися тільки за наявності вироку суду, який набрав законної сили.

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову.

Керуючись ст. 154 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ « Нафтогазмонтаж» про зустрічне забезпечення позову .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2019.

Суддя Л.М. Васильєва