Справа №2-993/09 р.

УХВАЛА

24 березня 2010 року                                                      м.Берегово

                                          Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

                                                            головуючого - Ільтьо І.І.

                                                        при секретарі – Куні О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово справу за клопотанням суду Заводського району міста Мінська Республіки Білорусь про визнання та виконання на території України рішення іноземного суду, -  

        ВСТАНОВИВ:

               Через Головне управління юстиції у Закарпатській області до Берегівського районного суду надійшло клопотання суду Заводського району міста Мінська Республіки Білорусь про визнання та виконання на території України їх судового рішення від 23 листопада 2009 року про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням дитини, яка знаходиться на державному забезпеченні,  з ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1.  

               Представник стягувача та боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилися, заяви про його перенесення не подали, що за змістом ст. 395 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.  

               Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.  

               Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду Заводського району міста Мінська Республіки Білорусь від 23 листопада 2009 року в справі за позовом державного закладу світи «Школа-інтернат для дітей-сирот і дітей, залишених без опіки батьків, №5 міста Мінськ» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням дитини, яка знаходиться на державному забезпеченні, яке набрало законної сили, було постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь державного закладу світи «Школа-інтернат для дітей-сирот і дітей, залишених без опіки батьків, №5 міста Мінськ» в сумі 4 994 395 білоруських рублів та витрати, пов’язані з розглядом справи, в сумі 35 000 білоруських рублів в користь держави.  

               Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України, є частиною національного законодавства України.  

               Згідно ч.2 ст.54 Мінської Конвенції держав-членів СНД “Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах” від 22.01.1993р., яка ратифікована Україною 10.11.1994р., суд, який розглядає клопотання про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені даною Конвенцією, дотримані. В разі, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.  

               Подане судом Заводського району міста Мінська Республіки Білорусь клопотання про визнання та виконання на території України зазначеного рішення іноземного суду за змістом, формою, строками, порядком звернення, доданими документами відповідає вимогам, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (Мінська Конвенція від 22.01.1993р), та положенням ст. 394 ЦПК України.  

ОСОБА_1 у передбачений ч.2 ст.395 ЦПК України місячний строк заперечень стосовно поданого іноземним судом клопотання про визнання та виконання на території України їх рішення щодо стягнення з нього коштів та судових витрат не подав.  

               Тому, враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне клопотання суду Заводського району міста Мінська Республіки Білорусь задовольнити, надавши дозвіл на примусове виконання в Україні рішення цього іноземного суду.  

               На підставі викладеного, керуючись ст.9 Конституції України, ст.ст.51-55 Мінської Конвенції держав-членів СНД “Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах” від 22.01.1993р., ст.ст.390-397 ЦПК України, суд,-  

У Х В А Л И В :

               Клопотання суду Заводського району міста Мінська Республіки Білорусь задовольнити.  

               Надати дозвіл на примусове виконання в Україні рішення суду Заводського району міста Мінська Республіки Білорусь від 23 листопада 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 в доход держави державного мита в сумі 35 000 (тридцять п’ять) білоруських рублів та витрат, пов’язаних з утриманням дитини, в сумі 4 994 395 (чотири міліонна дев’ятсот дев’яносто чотири триста дев’яносто п’ять) білоруських рублів в користь державного закладу світи «Школа-інтернат для дітей-сирот і дітей, залишених без опіки батьків, №5 міста Мінськ» .  

Стягнення проводити в гривнях, а перерахування в білоруських рублях по курсу Національного банку України.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня  проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                Ільтьо І.І.