Справа № 2-629/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем   України

м. Макіївка                                                                                                   01 березня 2010 р.

              Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                                                                                   Єрьоміна Д.О.

при секретарі                                                                                            Хоменко А.Г.

за участю представника позивача                                                           ОСОБА_1  

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

встановив:

                  Позивач ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суми по заборгованості за кредитним договором та в обґрунтуванні свого позову вказали, що 21 листопада 2008 року між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» та відповідачем – ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/0085/82/154960. Згідно умов кредитного договору, відповідачу був наданий кредит у сумі 15.000 грн. строком погашення до 21 січня 2011 року зі сплатою 28 процентів річних за користування кредитними коштами на споживчі цілі. Умови кредитного договору відповідачем не виконуються, у зв’язку із тим, що відповідач відмовляється  сплачувати кредит. Станом на 09.11.2009 року заборгованість перед банком становить 10343,97 грн., в тому числі: 8927,38 грн. – непогашена сума кредиту, 1028,36 грн. – прострочені платежі, 135,54 грн. – несплачені проценти, 252,69 грн. – штрафні проценти по кредиту.

З метою забезпечення повернення кредиту, 21 січня 2008 року між банком та ОСОБА_4  було укладено договір поруки № 014/0085/82/154960/1, згідно умов якого відповідач ОСОБА_4  добровільно взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов’язанням боржника – ОСОБА_3 09.11.2009 року на адресу відповідачів були надіслані письмові вимоги, але до теперішнього часу жодних заходів щодо добровільного погашення кредиту ними не вжито.

                Представник позивача, що діє за довіреністю ОСОБА_1, у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та  просила суд  стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ВАТ «ОСОБА_5 Аваль» 10343,97 грн. – суму заборгованості за кредитним договором № 014/0085/82/154960 від 21 січня 2008 року, а також витрати по сплаті держмита в сумі 103,44 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення в сумі 250,00 грн.

                Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися за невідомими суду причинами, про день та час слухання справи були повідомлені судовими повістками, про що є підтвердження в матеріалах справи, що відповідно до п. 8 ст. 76 ЦПК України є належним повідомленням відповідачів про час та місце розгляду справи.

                 Суд, відповідно зі ст. 224 ЦПК України, вирішив можливим справу розглянути на підставі наявних в ній доказів у відсутність відповідачів, які не з’явилися, проти чого представник позивача не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України  у разі порушення боржником зобов’язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником як солідарні боржники.

 Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

                 Відповідно до кредитного договору № 014/0085/82/154960 від 21.01.2008 р. встановлено, що між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» і ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у сумі 15.000 грн. строком погашення до 21 січня 2011 року зі сплатою 28 процентів річних за користування кредитними коштами /а.с. 17-22/.

               Відповідно до договору поруки № 014/0085/82/154960/1 від 21.01.2008 р. встановлено, що між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» і ОСОБА_4 був укладений договір, згідно до якого відповідач добровільно взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов’язанням боржника – ОСОБА_3 /а.с. 14-15/.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідачів по кредиту складає: 10343,97 грн., в тому числі: 8927,38 грн. – непогашена сума кредиту, 1028,36 грн. – прострочені платежі, 135,54 грн. – несплачені проценти, 252,69 грн. – штрафні проценти по кредиту /а.с. 16/.

               Таким чином, аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне  стягнути з відповідачів на користь позивача суму основного боргу та сум несплачених відсотків та пені, а всього 10343,97 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, до яких також належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 % від суми позову, що становить 103,44 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн., сплачених позивачем при зверненні до суду із позовом, а всього 353,44 грн.

                  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526,554,556, 625,1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 76, 79, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, –

вирішив:

                 Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» 10343,97 грн.  – суму заборгованості за кредитним договором № 014/0085/82/154960 від 21.01.2008 р., а також витрати по сплаті держмита в сумі 103,44 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення в сумі 250,00 грн., а всього 10697,41 грн.

               Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України, а за заявою відповідачам заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

                Суддя: