Справа № 2-41 /10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2010 року смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф., при секретарі Москвіті Н.О., з участю представника позивача захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
28 липня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обгрунтування позову останні зазначили, що 14 серпня 2008 року померла ОСОБА_5 – сестра ОСОБА_4 Після її смерті залишилась спадщина у вигляді домоволодіння в смт. Межова по вул. Стаханова, 29 та грошових вкладів. Цю спадщину прийняла та оформила ОСОБА_4
Раніше вони з ОСОБА_5 заключили усний договір про її довічне утримання і мешкали в цьому будинку, зробили вдома капітальний ремонт, але договір нотаріально не оформили.
Вартість ремонту вдома у ОСОБА_5 складає 2375 грн., але цей будинок перейшов у власність ОСОБА_4
Після смерті ОСОБА_5 вони поховали її за свої кошти і витрати по похованню складають 1275 грн., а саме:
- оббивка труни – 100 грн.,
- продукти харчування – 475 грн.,
- послуги 3-х кухарів – 300 грн.,
- ритуальні послуги – 200 грн.,
- виготовлення та установка лавки і столу – 200 грн.
Крім цього, за усним договором з ОСОБА_4 вони зробили у неї вдома ремонт, його вартість складає 3100 грн.
Витратили також 1290 грн. за транспортні послуги по перевезенню свого майна з с. Дубове Межівського району в будинок ОСОБА_5 та назад.
Для оформлення з ОСОБА_5 договору дарування в БТІ вони сплатили за довідку про вартість будинку 486 грн., за користування газом сплатили 303 грн., але газом не користувались, в жовтні 2008 року сплатили за оформлення заповіту від ОСОБА_4 на будинок по вул. Стаханова, 29 в смт. Межова, а також передали ОСОБА_4 1000 грн. в присутності свідка.
Загальна вартість майнової шкоди складає 10029 грн.
Крім цього, їм причинено моральну шкоду, так як вони переїжджали з с. Дубове Межівського району та назад, так як ОСОБА_4 заповіт відмінила та вигнала з дому. Вони втратили роботу, їхні діти переводились навчатися з с. Веселе Межівського району в смт. Межова і на канікулах не були оздоровлені. Втратили свій врожай на городі в с. Дубове і змушені були придбати овочі на ринку, продали свій будинок при переїзді, а потім були змушені придбати інший в с. Веселе Межівського району і робити в ньому ремонт. Понесли великі витрати, також витратили свій час, був великий клопіт по пошуку будинку та реєстрації в ньому.
Моральна шкода їм на їхнім дітям заподіяна по 1000 грн. кожному, тобто 4000 грн., яку відповідачка повинна компенсувати.
Позивачі просять суд стягнути з відповідачки на їхню користь майнову шкоду в сумі 10029 грн., моральну шкоду в сумі 4000 грн. та 700 грн. судових витрат.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідачка проти позову заперечує.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 14 серпня 2008 року померла ОСОБА_5, про що свідчить довідка про смерть № 105, видана виконавчим комітетом Межівської селищної ради.
Після смерті останньої залишилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого в смт. Межова по вул. Стаханова, 29 та грошових вкладі.
Позивачі ще за життя ОСОБА_5 заключили з нею усний договір про її довічне утримання і проживали в будинку останньої, поховали її за власні кошти, витративши при цьому :
- оббивка труни – 100грн ;
- продукти харчування – 475 грн. ;
- послуги кухарів – 300 грн. ;
- ритуальні послуги – 200 грн. ;
- виготовлення та установлення лавки до стола – 200 грн..
Однак позивачами суду не надано доказів, які б підтверджували дані витрати, свідок ОСОБА_6, яка була допитана за клопотанням позивачів підтвердила , що як сусідка померлої ОСОБА_5 допомагала готувати поминальний обід, але грошові кошти ні сім*я Абель, ні ОСОБА_4 їй не платили чи платили іншим вона з цього приводу пояснити не може.
Позивачами надано документальне підтвердження понесеними ними на поховання витрат ОСОБА_5Я на суму 976, 00 грн , які підлягають стягненню з відповідача, оскільки остання є рідною сестрою померлої і успадкувала майно останньої дані обставини не заперечуються сторонами. Договір про довічне утримання між померлою ОСОБА_5Я . та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 письмово не укладався, таким чином суд не може віднести витрати пов*язані з похованням ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і дані витрати підлягають стягненню з відповідача.
Обставини поховання сім’єю Абель тобто позивачами по справі за власні грошові кошти ОСОБА_7 підтверджує свідок ОСОБА_8
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивачі у своїх позовних вимогах прохають суд стягти матеріальну шкоду, яка нібито завдана відповідачем на ремонт домоволодіння ОСОБА_5 на суму 2375,00 грн, ремонт в будинку ОСОБА_4 Я на суму 3100 грн., транспортні послуги по перевезенню їхнього майна із с. Дубово Межівського району в будинок ОСОБА_5 та назад в с.Веселе, за довідку БТІ яка була необхідна їм для оформлення договору дарування будинку з ОСОБА_5 в сумі 486, 00 грн., за користування газом під час проживання в будинку 303,00 грн. , за оформлення заповіту від ОСОБА_4 на будинок розташований по вул.. Стаханова , 29 смт. Межова, передали 1000грн. ОСОБА_4 на лікування. В цій частині позову позивачам слід відмовити, в зв’язку з відсутністю доказів по справі, які б підтверджували дані витрати. Свідчення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 яка є рідною матір*ю позивача ОСОБА_2, суд піддає справедливій критиці, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про понесені позивачами витрати знають тільки зі слів позивачів, дійсне походження коштів на які посилаються позивачі останнім не відомі. Свідок ОСОБА_10 є рідною матір*ю позивача ОСОБА_2 і може бути зацікавлена в результатах розгляду справи.
У відповідності до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У підсумку, в загальній сукупності доказів, фактичних даних та проведеному аналізу
обставин справи, суд впевнений в тому, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 дійсно заподіяно моральну шкоду, право на відшкодування якої передбачено спеціальним законодавством.
На підставі матеріалів справи, аналізу доказів і встановлених негативних наслідків для позивачки в загальній сукупності, суд вважає за необхідне відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю , беручи до уваги наслідки, які наступили для останніх і полягають в тому що останні залишивши власне житло залишились разом з трьома малолітніми дітьми без житла, в зв*язку з чим хвилювалися
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визнає 1000 грн., керуючись при цьому диспозицією ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Постановою від 31.03.1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зі змінами.
Мотивами обгрунтування розміру стягнення, насамперед, враховано характер та обсяг заподіяних позивачам моральних страждань, очевидність доказів і ступінь вини відповідачки.
У відповідність ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки судові витрати по справі, які складають 241,68 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1168,35 грн., моральну шкоду в сумі 1000грн., судові витрати по справі 241,68 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Л.Ф. Літвінова