КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 379/1488/18 Головуючий у І інстанції Потеряйко С.А.

Провадження № 22-ц/824/11779/2019 Доповідач у ІІ інст. Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Журби С.О., Приходька К.П.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» на рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Даценко» про визнання недійсним договору оренди землі та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк,

ВСТАНОВИВ:

у січні 2018 року позивач ТОВ «Інтерагроінвест» в особі директора Тертичного О.В. звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просив: - визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 56 від 03.01.2018 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 290313 виданого Таращанською районною державною адміністрацією Київської області 18 жовтня 2011 року, площею 2,4087 га (за інформацією з Публічної кадастрової карти земельна ділянка має площу 2,4086 га), кадастровий номер 3224487700:03:001:0082, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Даценко»;

- визнати поновленим з ТОВ «Інтерагроінвест» договір № 86 оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Гаращанського району Київської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 290313 виданого Таращанською районною державною адміністрацією Київської області 18 жовтня 2011 року, площею 2,4087 га (за інформацією з Публічної кадастрової карти земельна ділянка має площу 2,4086 га), кадастровий номер 3224487700:03:001:0082, що укладений 01 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та СП «Світанок», на умовах, що викладені в додатковій угоді від 21 березня 2017 року до договору № 86 оренди земельної ділянки від 01.08.2012 року, строком на 7 років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ТОВ «Інтерагроінвест» (правонаступник СП «Світанок») є сільськогосподарським товаровиробником та спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур. В господарській діяльності підприємство використовує орендовані земельні ділянки (земельні частки-паї) фізичних осіб.

01.08.2012 між Сільськогосподарським підприємством «Світанок» та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладений договір № 86 оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:03:001:0082. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 290313, виданого Таращанською районною державною адміністрацією Київської області 18 жовтня 2011 року, площею 2,4087 га (за інформацією з Публічної кадастрової карти земельна ділянка має площу 2,4086 га), розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалась СП «Світанок» за цільовим призначенням.

Договір оренди вказаної земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004004376.

Термін дії договору оренди земельної ділянки, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29.12.2017 року.

Позивач є добросовісним орендарем земельної ділянки та виконує всі умови договору оренди, зокрема вчасно та в повному обсязі проводить виплату орендної плати.

28 березня 2017 року за вх. № 178 до СП «Світанок» поштовим відправленням надійшла письмова заява від ОСОБА_1 , датована 23.03.2017 року, в якій вона повідомляє про те, що вона є власником вищевказаної земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування.

Відповідно до п. 3.3. Договору № 86 оренди земельної ділянки від 01 серпня 2012 року, «Після закінчення строку договору, Орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку на умовах, визначених чинним законодавством».

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП «Світанок», як Орендар, 07.04.2017 року за вих. № 86/30 від 21.03.2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 , як власниці земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:03:001:0082, лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП «Світанок» проектом додаткової угоди від 21 березня 2017 року до договору № 86 оренди земельної ділянки від 01 серпня 2012 року (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024 (відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» мінімальний строк оренди не може бути меншим ніж 7 років). Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який Відповідачка отримала 14.04.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

20 червня 2017 до СП «Світанок» надійшла повторна заява від ОСОБА_1 , датована 24.05.2017, яка за змістом є аналогічною із попередньою (від 23.03.2017). В своїй заяві ОСОБА_1 просить повернути земельну ділянку у власне користування. Жодних інших звернень або ж письмових повідомлень від ОСОБА_1 до даного часу не надійшло.

В листопаді 2018 року ТОВ «Інгерагроінвесг» отримало з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 03.01.2018, тобто через кілька днів після закінчення договору з СП «Світанок», ОСОБА_1 уклала новий договір оренди № 56 на земельну ділянку під кадастровим номером 3224487700:03:001:0082, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 290313 виданого Таращанською районною державною адміністрацією Київської області 18 жовтня 2011 року площею 2, 4087 га (за інформацією з Публічної кадастрової карти земельна ділянка має площу 2,4086 га) з іншим орендарем - ФГ «Даценко». Право оренди за вказаним договором зареєстроване 12.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 24852931.

Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 надала СП «Світанок» недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну їй земельну ділянку, оскільки мала наміри укласти договір з іншим орендарем.

Беручи до уваги вищевикладене, позивач вважає, що відповідачем порушено переважне право СП «Світанок» на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Рішенням Таращанськогорайонного суду Київської області від 18 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ "Інтерагроінвест" подало апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що місцевий суд неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустився порушення норм процесуального права.

Зокрема, вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що після отримання пропозиції орендаря орендодавець подала заяву про небажання продовжити орендні відносини. Крім того, суд не дав належної оцінки доказам, які підтверджують, що СП «Світанок» в порядку та строки, передбачені Законом, дотримався процедури, що дає право на поновлення договору оренди.

Зазначає, що ОСОБА_1 надала недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну їй земельну ділянку, оскільки маланамір укласти договір з іншим орендарем, попри переважне право на поновлення договору позивача.

Зауважує, що умови оренди які пропонувались ОСОБА_1 є кращими ніж умови договору оренди з ФГ "Даценко".

Крім того, вважає незаконним рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що при його ухваленні судом порушено норми процесуального права. Так, документи на підтвердження понесення відповідачем ФГ «Даценко» витрат на правничу допомогу були приєднані до матеріалів справи за відсутності доказів направлення копій таких документів позивачу по справі. Районний суд також не звернув уваги на те, що серед цих документів представником відповідачів надано Акт приймання-передачі №01/12-2018 від 27.11.2018 року, який не має відношення до надання правничої допомоги саме по даній цивільній справі, де відповідачами є ОСОБА_1 та ФГ «Даценко».

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів - адвокат О. Архипенко зазначив, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що в обох заявах орендодавця, які направлялись СП «Світанок», було заявлено прохання передати земельну ділянку власнику після збирання врожаю 2017 року і це прохання було виконано орендарем, земельна ділянка повернута орендодавцю, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, договір оренди земельної ділянки припинився після повернення земельної ділянки орендодавцю, в зв`язку з чим поновлення його є неможливим.

Зазначає, що позивач неналежно виконував умови договору оренди, оскільки не дотримувався сівозміни та нормативів періодичності культур, що позбавляє його права на поновлення договору, крім того, відхиляє посилання апелянта на те, що запропоновані ним умови договору є кращими для орендодавця, оскільки орендна плата не є єдиною підставою, яка потребує узгодження.

Зауважує, що факт укладення договору емфітевзису щодо спірної земельної ділянки та державної реєстрації цього права унеможливлює поновлення договору оренди із позивачем.

В судовому засіданні представники сторін підтримали позиції своїх довірителів.

Представник відповідачів - адвокат О.Архипенко до закінчення судових дебатів заявив про те, що докази понесення відповідачами витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції будуть ним подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційним судом.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, які з`явились у судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження , які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, як розподілити між сторонами судові витрати , чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ст. 264 ЦПК України).

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.08.2012 між Сільськогосподарським підприємством «Світанок» та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладений договір № 86 оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:03:001:0082. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 290313, виданого Таращанською районною державною адміністрацією Київської області 18 жовтня 2011 року, площею 2,4087 га, розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалась СП «Світанок» за цільовим призначенням.

Договір оренди вказаної земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004004376.

08 вересня 2017 року запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 22305578. Термін дії договору оренди земельної ділянки, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29.12.2017 року.

28.03.2017 до СП «Світанок» поштовою кореспонденцією надійшла заява ОСОБА_1 від 23.03.2017, якою вона повідомила підприємство про відсутність намірів продовжувати на новий строк договір оренди належної їй земельної ділянки та просила передати останню у її користування. ( т.1 а.с.61)

СП «Світанок», маючи намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, 07.04.2017 року за вих. №86/30 від 21.03.2017 направило на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП «Світанок» проектом додаткової угоди від 21.03.2017 до договору №86 оренди земельної ділянки від 01.08.2012 у трьох примірниках, відповідно до умов якої строк дії договору оренди мав бути пролонгованим до 31.12.2024. Вказаний лист відповідач отримала 14.04.2017. ( т.1 а.с.52-60)

24.05.2017 ОСОБА_1 повторно звернулася до СП «Світанок» із аналогічною заявою, яку ним отримано 20.06.2017. Жодних інших звернень чи повідомлень до підприємства від неї більше не надходило і протягом встановленого строку відповіді на пропозицію орендаря щодо продовження договору оренди ОСОБА_1 останньому не надавала. ( т.1 а.с.63,64)

Судом першої інстанції також встановлено, що після збору врожаю 2017 року, належна ОСОБА_1 земельна ділянка була виділена їй в натурі, тобто повернута їй СП «Світанок» за погодженням з останнім, на що вказують наявні у матеріалах справи дані результатів зібрання від 20.08.2017 за участю діючого на той час керівника СП «Світанок» ОСОБА_9., агронома цього підприємства ОСОБА_2, голови ФГ «Тікич» ОСОБА_10, засновника ФГ «Даценко» ОСОБА_5, заступника директора СП «Дубівське» ОСОБА_11, порядком денного якого було питанння про кількість земельних ділянок, які повинні були вибути із оренди СП «Світанок» у зв`язку із закінченням строку дії договорів, визначення в єдиному масиві земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку. За результатами розгляду питань порядку денного було оформлено протокол, з якого вбачається, що СП «Світанок» в особі його керівника ОСОБА_3 було достовірно відомо про намір окремих власників земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_1 , не продовжувати оренду та намір укласти такі договори з іншими суб`єктами сільськогосподарського виробництва і керівництво підприємства не заперчувало проти цього. Ця обставина чітко вбачається з огляду на додані до протоколу списки власників земельних ділянок, які були підготовлені працівниками СП «Світанок» і підтверджені в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в графі якого "Віддаємо у 2017 році:" за № 4 значиться ОСОБА_1 ( т.1 а.с.228, т.2 а.с.7-11).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що з вересня 2017 СП «Світанок» земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 ,не користується.

03.01.2018 р. ОСОБА_1 уклала з ФГ «Даценко» Договір № 56 оренди належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 3224487700:03:001:0082, площею - 2.4087 га, розташованої на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області. Право оренди зареєстровано 12.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 24852931. ( т.1 а.с.75-79)

25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ «Даценко» укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітезису), державна реєстрація якого здійснена 20.05.2019 за № 47039046. Об`єктом вказаного договору є та сама земельна ділянка (сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224487700:03:001:0082, площею - 2.4087 га, розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області) ( т.2 а.с.26-30).

Частина першастатті другої Закону України «Про оренду землі»передбачає, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За частиною другоюстатті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗемельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Як вбачається зі змісту пункту 3.3 Договору оренди земельної ділянки № 86 від 01.08.2012 рокупісля закінчення строку Договору Орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3.4 вказаного Договору, якщо Орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з Орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 (шість місяців) до закінчення строку дії даного Договору повідомити про це Орендаря у письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до пунктів 7.1, 9.4 договору Договору після припинення Договору Орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Суд першої інстанції вірно послався на висновки Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц про те, що "реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору".

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Суд першої інстанції вірно вказав, що орендар мав намір продовжити строк дії договору оренди землі та надіслав ОСОБА_7 лист-повідомлення про те, що підприємство має намір продовжити дію договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди. Проект додаткової угоди до договору оренди землі додавався до повідомлення.

ОСОБА_1 щераніше та вже після отримання такої пропозиції орендаря двічі подала останньому заяви про небажання продовжити з ним орендні стосунки.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком про те, що договір оренди землі не було продовжено на підставі частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у встановленому законом порядку, право користування земельною ділянкою за цим договором є припиненим.

Орендарю було відомо про небажання Орендодавцяпродовжувати дію договору та у вересні 2017 після збору урожаю земельна ділянка була передана власнику.

Таким чином, ОСОБА_1 належним чином повідомилаорендаря про небажання продовжувати дію договору, а тому останній у вересні 2017 передав спірну земельну ділянку із свого користування.

Після припинення 29 грудня 2017 року договору оренди землі з позивачем ОСОБА_1 уклала 03 січня 2018 року договір оренди земельної ділянки з ФГ "Даценко", який 12 лютого 2018 року був зареєстрований в установленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що повідомлення позивача про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі. Додаткова угода ним не була укладена з позивачем,дія договору була припинена, а тому відсутні підстави для застосування положень законодавства щодо переважного права на укладення договору оренди.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду приймає доводи апеляційної скарги в частині відсутності підстав для задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Представником відповідачів на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги до суду першої інстанції було подано:

- розрахунок витрат на правничу допомогу;

- Договір про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018 від 27.11.2018 року, укладений між ФГ «Даценко» та АБ «Архипенка»;

- Додаток № 3 до Договору про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018 від 27.11.2018 року;

- платіжне доручення №78 від 21.02.2019 року на суму 8400 грн.;

- платіжне доручення №91 від 25.03.2019р. на суму 8100 грн.;

- платіжне доручення № 101 від 10.04.2019р. на суму 8100 грн.;

- платіжне доручення № 111 від 29.05.2019 року на суму 8100 грн.;

- Акт приймання-передачу наданої професійної правничої допомоги до договору №01/12-2-18 від 27.11.2018 року від 14.06.2019 року.

Зі змісту Договору про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018 від 27.11.2018 року вбачається, що ФГ «Даценко» (Клієнт) доручає, а АБ «Архипенка» приймає на себе зобов`язання надавати адвокатські (юридичні) послуги за замовленням Клієнта щодо захисту його прав та інтересів, пов`язаних з участю: зокрема у судах загальної юрисдикції під час розгляду цивільних справ або справ про адміністративні правопорушення. (т. 2 а.с. 50)

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість послуг Адвокатського бюро, умови оплати та відшкодування витрат згідно до умов Договору, погоджені сторонами, визначаються у додатках до Договору.

Згідно з п. 2.1.1 Додатку № 3 до Договору про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018 від 27.11.2018 року, правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками.

Із доданого до справи Акту приймання-передачу наданої професійної правничої допомоги до договору №01/12-2-18 від 27.11.2018 року від 14.06.2019 року вбачається, що він складений на виконання Договору про надання професійної правничої допомоги по справі 379/1418/18 (відповідач ОСОБА_8 ФГ «Даценко»).

При цьому, представником відповідачів не додано Акту приймання передачі наданої професійної правничої допомоги по даній справі № 379/1488/18 за позовом ТОВ «Інтерагроінвест» до ОСОБА_1 , ФГ «Даценко» про визнання недійсним договору та поновлення договору оренди земельної ділянки.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь ФГ «Даценко», суд першої інстанції не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять достатніх доказів, підтверджуючих надання АБ «Архіпенка» професійної правничої допомоги саме по цій справі, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381-383ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» - задовольнити частково.

Рішення Таращанськогорайонного суду Київської області від 18 червня 2019 року скасувати в частині задоволення вимог про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні даної вимоги.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Журба С.О.

Приходько К.П.