Справа № 1-67/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф., при секретарі Москвіті Н.О., з участю прокурора Яцури А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, непрацюючої, жительки смт. Межова вул. Учительська, 16 Межівського району Дніпропетровської області, раніше не судимої,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_1відповідно до трудового договору від 11.06.2009 року, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, була прийнята продавцем в магазин «Чкаловський» та згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 11.06.2009 року взяла на себе відповідальність за довірені їй товарно-матеріальні цінності при виявленні нестачі товарно-матеріальних цінностей, що прирівнюються до витрат та крадіжок, зобов’язалась відшкодувати їх у термін один день після виявлення нестачі.
Відповідно до ст. 135-1 Кодексу України про працю письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесу виробництва переданих їм цінностей.
14.02.2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було проведено інвентаризацію товарів, матеріалів, тари та грошових коштів у магазині «Чкаловський» за адресою: вул. Чкалова, 20 смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, в результаті чого було виявлено нестачу грошових коштів на загальну суму 2781 грн., яка виникла в грудні 2009 року.
Так, в грудні місяці 2009 року, точної дати під час проведення досудового та судового слідства встановити не представилось можливим, продавець магазину «Чкаловський», який розташований за адресою: вул. Чкалова, 20 смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, будучи матеріально - відповідальною особою, якій було ввірено товарно-матеріальні цінності, умисно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на привласнення грошових коштів, привласнила та використала на власні потреби грошові кошти в сумі 2781 грн., тим самим спричинивши збитки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на вказану суму.
Підсудна ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину визнала частково і суду пояснила, що працюючи продавцем у магазині «Чкаловський» брала в борг лише продукти харчування, грошей не брала. Перед проведеною інвентаризацією товарів не встигла гроші покласти в касу. Частину коштів у сумі 1500 грн. вона вже повернула у касу магазину. Зобов’язується решту нестачі повернути ОСОБА_2 В скоєному щиросердно кається.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він з 1995 року являється фізичною особою-підприємцем. 11 червня 2009 року він уклав із ОСОБА_1 трудовий договір, відповідно до якого остання зобов’язувалась виконувати реалізацію продовольчих та не продовольчих товарів. Того ж дня із ОСОБА_1 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого остання взяла на себе відповідальність за товарно-матеріальні цінності. 14.02.2009 року ним було проведено інвентарізацію товарів, під час якої було виявлено нестачу грошових коштів 2781 грн. 24 лютого 2010 року ОСОБА_1 частину нестачі в розмірі 1500 грн. повернула в касу. Претензій матеріального та морального характеру до підсудної не має. На суворому покаранні не наполягає.
Свідок ОСОБА_3В суду пояснила, що вона в листопаді 2009 року уклала трудовий договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Відповідно до вказаного договору вона зобов’язалася виконувати реалізацію продовольчих та не продовольчих товарів в магазині «Чкаловський». Того ж дня вона підписала договір про повну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальні цінності. Разом з нею в зазначеному магазині працює ОСОБА_1, яка в грудні місяці 2009 року взяла з каси магазину приблизно 3000 грн. на власні потреби. Пізніше ОСОБА_1 повернула нестачу в сумі 1500 грн., які вона поклала в касу магазину.
Факт скоєння злочину підсудною, крім її частковим визнанням вини, підтверджується також матеріалами справи, оголошеними в судовому засіданні: договором про матеріальну відповідальність (л.с.16); інвентаризаційною відомістю (л.с.18-23); актом перевірки цінностей (л.с.44) та іншими матеріалами справи.
Вина підсудної в скоєнні злочину в судовому засіданні доказана повністю.
Кваліфікація скоєного за ч. 1 ст. 191 КК України правильна за ознакою – умисні дії, які виразилися у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудній, суд враховує обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, особу винної і приходить до висновку, що підсудна ОСОБА_1: активно сприяла розкриттю злочину, щиро кається в скоєному, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, скоєно підсудною злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості і вважає за можливе призначення покарання із застосування ст. 69 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України і призначити покарання із застосування ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Строк оскарження вироку суду до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд 15 днів з моменту проголошення.
Суддя Л. Ф. Літвінова