Постанова

Іменем України

21 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 766/840/17-ц

провадження № 61-25637св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28березня 2017 року ускладі судді Дорошинської В. Е. та ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном.

Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_1 є переможцем прилюдних торгів з реалізації приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_2 . За результатами цих торгів державний виконавець 20 лютого 2014 року видав акт, на підставі якого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О. О. видано відповідне свідоцтво на право власності, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки відповідач продовжує користуватися зазначеним майном та відмовляється його звільнити, позивач просив зобов`язати ОСОБА_2 звільнити приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 та передати ключі від нього ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 та передати ключі від цього приміщення ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником спірного майна, а відповідач своїми діями порушує право користування ОСОБА_1 власним майном.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін заочне рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право власності позивача на нежиле приміщення - магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 зареєстроване у реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року залишене в силі рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 липня 2014 року, яким відмовлено в позові ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів та свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 .

Під час розгляду вказаної справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , заявив клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що Верховним Судом України відкрито провадження усправі №668/5633/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до Головного управління юстиції у Херсонській області, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції про відмову в позові про визнання недійсними прилюдних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності, набрало законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року, просить скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Рух справи в суді касаційної інстанції

13 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою й витребувано справу.

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до розпорядження від 05 червня 2019 року № 590/0/226-19 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що під час ухвалення заочного рішення у цій справі судом не враховано, що виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 липня 2014 року зупинено, а відповідно до рішення Апеляційного суду Херсонської області від 19 січня 2015 року прилюдні торги та свідоцтво на право власності визнано недійсними, тобто спір про право власності є невирішеним.

Таким чином, на момент розгляду справи у ОСОБА_1 не підтверджений статус власника спірного нерухомого майна та права стосовно нього, а задоволення відповідного позову є передчасним до вирішення спору про право власності по суті.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, суди не звернули уваги, що вказана справа безпосередньо пов`язана зі справою №668/5633/14-ц, оскільки саме в цій справі вирішується питання про визнання права власності на спірне майно. Тобто, без ухвалення остаточного рішення у справі №668/5633/14-ц та вирішення питання про визнання права власності на спірне майно, неможливий розгляд справи про усунення перешкод у користуванні майном.

Доводи інших учасників справи

Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва, виданого 20 лютого 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О. О., належить на праві власності майно, що складається з нежилого приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 .

Право власності позивача на зазначений об`єкт нерухомості зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Вищого спеціалізваного суду Ураїни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року залишене в силі рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 липня 2014 року, яким відмовлено в позові ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів та свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 м2, розташованого у АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо суті спору

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 3 ЦПК України2004 року).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Визначальним для захисту права власності на підставі статті 391 ЦК України є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому немає значення, якою особою спричинено порушене право та з яких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із доведеності позивачем відповідно до статтей 58, 59 ЦПК України 2004 року належними та допустимими доказами права власності на майно та факту створення відповідачами йому перешкод як власнику майна.

Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги відкриття Верховним Судом України провадження у справі № 668/5633/14, неможливість вирішення питання про усунення перешкод у користуванні майном без ухвалення рішення у справі № 668/5633/14 та вирішення питання про визнання права власності на спірне майно не є підставою для скасування судових рішень у справі відповідно до статті 411 ЦПК України.

Відповідно до статті 400 ЦПК України Верховний Суд перевіряє правильність застосування норм матеріального та додержання норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі стосовно її фактичних обставин, встановлених судами при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій. На час постановлення оскаржуваних судових рішень суди застосували норми матеріального права відповідно до встановлених обставин справи, тому відсутні підстави для їх скасування та направлення справи на новий розгляд.

Щодо зупинення провадження у справі

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

У цьому випадку провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 3 частини першої статті 203 ЦПК України 2004 року).

Згідно з статтею 319 ЦПК України 2004 року рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Відповідно до положень статті 349 ЦПК України 2004 року рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.

Аналіз наведених норм цивільного процесуального закону свідчить, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі, оскільки ці рішення вже набрали законної сили.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи, рішення в якій набрало законної сили, правильно застосував наведені вище положення цивільного процесуального закону.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Верховним Судом встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко