Справа № 139/434/19

Провадження № 22-ц/801/1938/2019

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Коломійцева В. І.

Доповідач:Марчук В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 209 рокуСправа № 139/434/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючої: Марчук B.C.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

секретар : Константинов А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу № 139/434/19 за позовом ОСОБА_1 до Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання рішень органу місцевого самоврядування незаконними та визнання права на спадкування, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Коломійцевої В.І. в залі суду 17.32 год., повне судове рішення складено 09.07.2019 року ,

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року ОСОБА_3 звернулась у Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області з даним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . За життя, 19.12.2000 року вона вчинила заповіт, згідно якого все своє майно заповіла позивачу, як своїй дочці. В подальшому мати внесла зміни у вказаний заповіт, згідно яких житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , заповіла своєму сину (брату позивача) ОСОБА_5 , а решту майна мати залишила за позивачем. Після її смерті вона вступила в права спадкоємця і оформила право на частину спадкового майна. Згідно рішення 18 сесії 5 скликання Курашовецької сільської ради від 28.09.2009 за № 167 її матері ОСОБА_4 передано у приватну власність, зокрема, земельну ділянку площею 0,48 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На частину цієї земельної ділянки площею 0,15 га позивач оформила право власності, а в наданні решти цієї ділянки площею 0,33 га рішенням 21 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18.12.2018 № 234 їй безпідставно було відмовлено.

Згодом, рішенням 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18.01.2019 року за № 248 було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства саме на земельну ділянку площею 0.33 га, що знаходиться в с. Курашівці Мурованокуриловецького району АДРЕСА_1 , право на яку належало матері позивача і яке повинно належати їй, як спадкоємцю покійної ОСОБА_4 .

У зв`язку з викладеним, позивач в уточненій позовній заяві (а.с. 24-26), просила визнати незаконним рішення 21 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18.12.2018 № 234; визнати незаконними п.п. 2-4 рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18.01.2019 № 248 в частині, що стосуються надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0,34 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнати за нею право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.07.2019 року позов задоволено частково. Вирішено: визнати незаконними пункти 2, 3, 4 рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області від 18.01.2019 № 248 «Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства» в частині, що стосуються надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0,34 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено у звязку з їх безпідставністю. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи. Просить суд рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.07.2019 року змінити, виклавши його в наступній редакції: позов задовольнити. Рішення 21 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області від 18 грудня 2018 року за №234 визнати незаконним. Пункти 2,3 та 4 рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області від 18 січня 2019 року за №248 в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0,34 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнати незаконним. Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1, земельної ділянки площею 0,34 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», шляхом продовження приватизації цієї земельної ділянки. Вирішити питання судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тобто невірно витлумачено та хибно застосовано норми 16 ЦК України, Земельного Кодексу, не застосовано практику Європейського суду з прав людини, Конституції України, ст.ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни такого рішення.

На дану апеляційну скаргу від ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому вона просить суд скасувати рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.07.2019 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Крім того, рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.07.2019 року оскаржила в апеляційному порядку ОСОБА_2 як необґрунтоване та таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, на підставі неповно та не всебічно з`ясованих обставин справи. Просить скасувати рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.07.2019 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не було враховано те, що рішення Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області №248 від 18.01.2019 року не може порушувати прав позивача, оскільки таке рішення стосується виключно надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, а наслідком його прийняття не може бути реєстрація права власності на спірну земельну ділянку, а лише розробка документації на формування такої ділянки. А тому, рішенням, яке може вплинути на земельну ділянку, є рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, якого у даному випадку не було. Також зазначає, що судом не враховано, що ОСОБА_4 не було подано жодної заяви чи клопотання до Курашовецької сільської ради, на вимогу, яка передбачена ст.ст. 116-118 та ст. 121 ЗК України про надання дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки та передання його органу місцевого самоврядування на затвердження. А тому, за життя ОСОБА_6 будь яких дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки щодо безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, не вчиняла. Крім того, скаржник вказує на те, що суд не з`ясував, чи бажає позивач закінчити приватизацію земельної ділянки, яку на її думку розпочав спадкодавець, чи бажає реалізувати власне право на набуття у власність земельної ділянки у розмірі, іншому, ніж про це заявляв спадкодавець, оскільки рішенням Курашовецької сільської ради №167 від 28.09.2009 року спадкодавцю передбачалось право на приватизації 0,48 га., а позивач відповідно до підстави позовних вимог заявляє лише 0,34 га.

На дану апеляційну скаргу від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому вона просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що обидві апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно частин першої - п`ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В ході розгляду справи встановлено наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Курашівці Мурованокуриловецького району Вінницької області померла ОСОБА_4 (а.с. 7).

За життя ОСОБА_4 , рішенням Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 5 сесії 23 скликання від 01.07.1999 року було передано їй у приватну власність, зокрема, 0,48 га землі для ведення особистого підсобного господарства, відповідно до додатку зазначеного рішення.

Рішенням 18 сесії 5 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області № 167 від 28.09.2009 року у вищевказане рішення були внесені зміни з метою уточнення цільового призначення земельних ділянок, переданих громадянам у приватну власність, відповідно до діючого на той час законодавства. І відповідно до додатку до рішення 18 сесії 5 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області № 167 від 28.09.2009 року, ОСОБА_4 було передано у приватну власність 0,48 га землі з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а/с13).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на встановлені обставини та вказані правові норми, право власності на вказану земельну ділянку у спадкодавця не виникло, тому, відповідно до ст. 1216 ЦК України, воно не може перейти до спадкоємців у порядку спадкування за виключенням встановлених випадків, на які розповсюджується дія п. 1 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України, як правильно відмітив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

При цьому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що у разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України але розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації, а не права власності на земельну ділянку.

На те, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя розпочала процедуру приватизації, вказує рішення Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 5 сесії 23 скликання від 01.07.1999 року, яким, відповідно до заяв громадян, до складу яких входить і ОСОБА_4 , їй було передано у приватну власність, зокрема, 0,48 га землі для ведення особистого підсобного господарства, відповідно до додатку зазначеного рішення.

Пізніше, Рішенням 18 сесії 5 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області № 167 від 28.09.2009 року, було змінене цільове призначення 0,48 га землі, переданої ОСОБА_4 у приватну власність - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п.1 Декрету кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» №10 від 26.12.1992 року, органи місцевого самоврядування мали забезпечити громадянам України передачу у приватну власність земельних ділянок, наданих їм, у тому числі, для ведення особистого підсобного господарства.

Стаття 17 ЗК України 1991 року, який діяв на час прийняття рішення 5 сесії 23 скликання Курашовецькою сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області від 01.07.1999 року про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян за їх заявами, теж вказувала на порядок передачі земельних ділянок у власність громадян.

Саме цими правовими нормами керувалася Курашовецька сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області, приймаючи рішення про передачу громадянам у власність земельних ділянок.

Таким чином, у спадкоємців ОСОБА_4 виникло лише право на завершення приватизації спірної земельної ділянки, як про це правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Тим самим, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про визнання незаконним рішення 21 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області від 18 грудня 2018 року за №234, а також вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на спадкування за заповітом на зазначену земельну ділянку.

З огляду на наявність у матеріалах справи трьох заповітів ОСОБА_4 - від 19 грудня 2000 року, яким спадкодавець ОСОБА_4 заповіла все своє майно саме позивачу; заповіт від 21 вересня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за №96, яким ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_5 житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами (ас133), а також заповіт від 12 березня 2010 року на ім`я тієї ж ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за №21, на майно вказаного спадкодавця є щонайменше двоє спадкоємців.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Із заяви ОСОБА_2 від 16.01.2019 на а/с71 вбачається, що остання як користувач, звернулася до Курашовецької сільської ради із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,2500 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,34 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Рішенням 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області від 18.01.2019 № 248 «Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, в тому числі, для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0,34 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно положень ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Курашовецька сільська рада, надавши ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,34 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , не перевірила відповідності місця розташування спірної земельної ділянки вимогам законів та фактично розпорядилася спадковим майном, право на приватизацію якого прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1

Саме такі обставини були встановлені судом першої інстанції, до них були правильно застосовані норми ЦК України про спадкове право та суд дійшов обгрунтованого висновку про

те, що вимога ОСОБА_1 про визнання незаконними п.п. 2-4 рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18.01.2019 № 248 в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0,34 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є підставною та такою, що підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відтак, апеляційний суд дійшов до переконання що доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та зводяться до власного тлумачення апелянтами норм закону, що регулюють дані правовідносини, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі повно з`ясованих обставин справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.07.2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом

суддя-доповідач: В.С. Марчук