ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2019Справа № 910/3984/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Агрохім" (25009, м. Кропивницький, вул. Комарова, 74)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (01001, м. Київ, пров. Т. Шевченка, 3)

про стягнення 4 849 498,37 грн.

за участю представників

від позивача: Колесник Г.М.

від відповідача: Товмач В.В.

У судовому засіданні 23.10.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Агрохім" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про стягнення 4 849 498,37 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2019 позовну заяву та додані до неї документи повернуто Приватному підприємству "Агрохім" на підставі п.1 ч.5. ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрохім" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 року №910/3984/19 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 року №910/3984/19 скасовано, повернуто до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3984/19 для подальшого розгляду.

23.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/3984/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 залишено позовну заяву Приватного підприємства "Агрохім" без руху та встановлено позивачу строк шість днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

05.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви Приватного підприємства "Агрохім" № 03/0018 від 26.03.2019 та оригінал позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3984/19 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 02.07.2019.

26.06.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", у якому останній заперечує проти позову з тих підстав, що предметом Додаткової угоди була зміна умов основного Договору, а не поставка нового товару, і ці зміни стосуються не тільки асортименту товару, а й інших умов Договору, включаючи строки, суму оплати та інше. За доводами відповідача, позивач не мав намір виконувати своє зобов`язання за Договором купівлі-продажу, ухилявся від відповідальності і наслідків невиконання зобов`язання, не мав наміру повернути майно (яке він зобов`язався замінити), а всі дії останнього вчинялись з метою отримання ним грошових коштів за невиконаним зобов`язання.

02.07.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання позивач про відкладення розгляду справи для надання відповіді на відзив.

У судовому засіданні 02.07.2019 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовче засідання на 31.07.2019.

05.07.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що ним було виконано умови договору купівлі-продажу №01/01-16 від 16.01.2016 щодо поставки товару, який був прийнятий відповідачем, проте залишений останнім без оплати.

У судовому засіданні 31.07.2019 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, задовольнити усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкласти підготовче засідання на 14.08.2019 для подання заперечень на відповідь на відзив та для можливого врегулювання спору.

05.08.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що господарськими судами у справах № 912/2275/17, №910/12077/18, №912/2376/17 та №912/2709/17 було встановлено, що підставою укладення Додаткової угоди була зміна технічного завдання, яке пов`язане із заміною кількості та призначення товару, який поставлено в рамках основного договору купівлі-продажу. У Додатковій угоді встановлено обов`язок відповідача повернути попередньо отриманий товар продавцеві за умови отримання техніки. За твердженням відповідача, позивач не виконав свого обов`язку щодо поставки техніки за Додатковою угодою до договору, а відтак, у відповідача не виникло обов`язку щодо повернення техніки, яка була поставлена до підписання Додаткової угоди.

У судовому засіданні 14.08.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 11.09.2019.

У судовому засіданні 11.09.2019 суд на місці ухвалив задовольнити усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з можливим мирним врегулюванням спору та відкласти підготовче засідання на 02.10.2019.

02.10.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів доданих до позову актів приймання-передачі мікрогрануляторів та кріплень до них та актів приймання виконаних робіт (по встановленню мікрогрануляторів).

У судовому засіданні 02.10.2019 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача, витребувати у позивача копії та оригінали додатків до позовної заяви в належній якості та відкласти підготовче засідання на 23.10.2019.

21.10.2019 до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення відповідача з долученими до них копіями заяв свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Частиною 4 ст. 88 ГПК України унормовано, що заява свідка, у якій за змістом ч. 1 ст. 88 ГПК України, викладаються показання свідка, має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Порядок розгляду судом заяв та клопотань, які подані учасниками справи після початку розгляду справи по суті, визначений положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

Так, статтею 207 ГПК України передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Оскільки, подані відповідачем додаткові пояснення разом з заявами свідками не містять поважних причин, з яких останні не були надані у підготовчому провадженні, а також приймаючи до уваги, що вони подані після закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, суд залишає їх без розгляду.

У судовому засіданні 23.10.2019 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 червня 2016 року між Приватним підприємством "Агрохім" (надалі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (надалі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 01/01-16 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов`язувався передати, а покупець - прийняти та оплатити техніку на умовах, визначеним цим договором.

Згідно специфікації (додаток № 1 до договору) погоджено найменування, виробник, рік випуску, кількість, ціна техніки, що підлягає постачанню за Договором, термін поставки та порядок здійснення платежів (том І а.с. 12-13). Зокрема, за найменуванням техніки це є комплекти для внесення мікрогранульованих добрив на сівалку в загальній кількості 13 одиниць (далі - Техніка); термін поставки - до 15.03.2016; загальна вартість - 4 408 634,88 грн; порядок здійснення платежів -1-ий платіж - 5% від загальної вартості Техніки до 14.01.2016, 2-ий платіж - 15% від загальної вартості Техніки до 28.01.2016; 3-ій платіж - 80% від загальної вартості Техніки протягом 5-ти банківських днів від дати підписання акту введення в експлуатацію кожної одиниці Техніки.

Відповідно до п. п. 2.1 - 2.2 договору № 01/01-16 від 06.01.2016 ціна за одиницю та загальна вартість техніки, а також еквівалент вартості техніки в валюті (євро) та курс (гривні до євро), згідно з якого розраховувався еквівалент вартості техніки, визначаються в специфікаціях до цього договору; оплата вартості техніки здійснюється в гривнях, виходячи із курсу "Міжбанку" на день, що передує дню здійснення платежу, тобто сума до сплати визначається на день платежу шляхом множення еквіваленту в умовних одиницях (що вказаний в специфікаціях) на курс гривні на Міжбанку на день, що передував здійсненню платежу.

За п. 4.1 договору № 01/01-16 від 06.01.2016 продавець проводить поставку та передачу техніки на умовах - "DDP-склад покупця" згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року; місце постачання техніки визначено згідно з табл. 1 (місцезнаходження складу покупця за переліком назв та адрес агропідприємств), а саме СТОВ "Дружба-Нова" та ТОВ "Енселко-Агро".

Згідно з п. п. 4.4, 5.1 договору право власності на техніку переходить від продавця до покупця з моменту оплати загальної вартості техніки та підписання акту-приймання передачі. В день передачі техніки представники сторін, уповноважені належним чином оформленими довіреностями, проводять огляд техніки в місці, визначеному цим договором та підписують акт приймання-передачі техніки.

У п. 9.4 договору сторони погодили строк його дії - до 30.12.2016, а в частині виконання сторонами прийнятих за договором зобов`язань - до моменту їх повного виконання.

До договору між сторонами було укладено додаткову угоду (далі - додаткова угода), в якій викладено в новій редакції пункт 4.1. договору, змінено специфікацію та графік платежів.

У специфікації, з урахуванням додаткової угоди, передбачено поставку техніки - комплект для внесення сухих добрив на сівалку KINZE 3700 (8 бункерів Spandi Volumex х 180 л з 3-ма виходами, електропривід з пультом управління) в кількості 10 одиниць зі строком поставки до 15.03.2017, загальною вартістю 3 391 257,60 грн.

Згідно з графіком платежів (в редакції додаткової угоди) встановлено такий порядок: зараховані платежі за актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.12.2016 в сумі 76 096,00 Євро (2 180 222,24 грн); часткова оплата до 13.01.2017 в сумі 41 984,00 євро згідно з п. 2.2 договору; кінцева оплата - протягом 5-ти банківських днів від дати підписання акту введення в експлуатацію останньої одиниці техніки, сума платежу - 13 120,00 євро згідно з п. 2.2 договору.

Пунктом 4 додаткової угоди до договору встановлено порядок заміни поставленої техніки: після поставки нової техніки виконавець за договором підряду № 01/16 від 06.01.2016 - ТОВ фірма "Альфа-Росс ЛТД" проводить демонтаж техніки з наступним монтажем нової техніки із складанням відповідного акту та передає замовнику. Замовник після отримання нової техніки передає демонтовану техніку в комплекті та згідно з видаткових накладних за кількістю продавцю в момент отримання нової техніки. Замовник надає підряднику необхідну допоміжну техніку, яка дозволяє провести демонтаж техніки та монтаж нової техніки відповідно до укладених договорів.

У п. 5 додаткової угоди до договору сторонами було продовжено строк дії договору до 30.12.2017.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов договору № 01/01-16 від 06.01.2016 ним було поставлено відповідачу обумовлену договором техніку у кількості 13 комплектів на загальну суму 440 863,49 грн, яка була залишена останнім без оплати. На підставі наведеного, позивач звернувся з позов до суду про стягнення з відповідача вищевказаної суми поставленої техніки та штрафу за неналежне виконання оплати за договором у розмірі 10% від простроченої суми, що становить 440 863,49 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження передачі позивачем товару за договором було надано акти прийому-передачі мікрогрануляторів та кріплень до них за березень 2016 року, що підписувались представниками ПП "Агрохім" та СТОВ "Дружба-Нова".

З даних актів вбачається, що на замовлення ТОВ "Кернел" представники СТОВ "Дружба-Нова" з однієї сторони приймають, а представники ПП "Агрохім" з іншої сторони передають комплектуючі до сівалок згідно наведеного в актах переліку.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено декілька способів визначення моменту передачі товару покупцеві.

За наведеною нормою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За умовами укладеного між сторонами договору № 01/01-16 від 06.01.2016 встановлено наступні умови поставки та порядок передачі техніки покупцю.

Так, у п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди продавець проводить поставку та передачу Техніки на умова DDP-склад Покупця". Місце постачання (місцезнаходження складу Покупця) - агропідприємства СТОВ "Дружба-Нова" і ТОВ "Енселко-Агро" за адресами, зазначеними в договорі. Умови поставки трактуються у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року.

Покупець зобов`язаний в момент поставки техніки передати продавцю оригінал довіреності на одержання цінностей, виданої відповідно до наказу міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 (пункт 4.2. договору).

Покупець здійснює одержання поставленої техніки в день її поставки продавцем (пункт 4.3. договору).

Днем поставки (передачі) техніки вважається дата підписання сторонами Акту приймання-передачі техніки. В день передачі техніки представники сторін, уповноважені належним чином оформленими довіреностями, проводять огляд техніки в місці, визначеному договором, та підписують акт приймання-передачі техніки. (пункт 4.4. договору).

В день поставки техніки продавець зобов`язаний передати покупцеві документи на кожну одиницю техніки, що фіксується в акті приймання-передачі техніки; техніка не вважається переданою у разі невиконання продавцем вимог щодо передання покупцю пакету документів, зазначеного в даному пункті договору (пункт 4.5. договору).

Акт приймання-передачі техніки повинен обов`язково містити: посилання на пункт договору, який застосовується; дату підписання акта; посилання на документи, які встановлюють та/або підтверджують повноваження осіб, які підписують Акт приймання-передачі техніки (пункт 4.7. договору).

Підписанням відповідного двостороннього Акту приймання-передачі техніки покупець підтверджує факт передання йому техніки та всіх необхідних супровідних документів на техніку, а також відсутності у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданої йому техніки (пункт 4.8. Договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору право власності на техніку переходить від продавця до Покупця з моменту оплати загальної вартості техніки та підписання Акту приймання-передачі техніки. Ризики випадкової втрати (знищення) та/або пошкодження техніки переходять від продавця до покупця з моменту передачі техніки покупцю на склад покупця.

Таким чином, умовами договору визначено, що техніка за договором має передаватися виключно уповноваженій особі покупця шляхом підписання Акту приймання-передачі.

Однак, долучені до матеріалів справи копії Актів приймання-передачі, не підписувались та не скріплювались печатками зі сторони ТОВ "Кернел-Трейд".

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази, які б підтверджували уповноваження ТОВ "Кернел-Трейд" на вчинення відповідних дій з боку СТОВ "Дружба-Нова".

Поряд з наведеним, судом встановлено, що в грудні 2016 року між СТОВ "Дружба-Нова" та ПП "Агрохім" було підписано ряд актів прийому-передачі мікрогрануляторів та кріплень до них, за якими СТОВ "Дружба-Нова" було повернуто позивачу комплектуючі до сівалки.

Оригінали вищевказаних актів прийому-передачі мікрогрануляторів та кріплень до них, як і актів прийому-передачі за березень 2016 року, були оглянуті та досліджені судом в судовому засіданні 23.10.2019.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Посилання позивача на рішення Господарського суду Кіровоградської області №910/2709/17 від 04.12.2017, яким, на думку останнього, підтверджується факт поставки ПП "Агрохім" техніки відповідачу у кількості 13 комплектів на суму 4 408 634,88 грн згідно договору № 01/01-16 від 06.01.2016 не приймається судом до уваги, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору виконання зобов`язань позивача щодо поставки відповідачу товару повинно підтверджуватись виключно підписаним між сторонами Актом приймання-передачі.

Як вбачається із матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Кіровоградської області дійсно перебувала справа №912/2709/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Росс ЛТД", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко-Агро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємство "Агрохім", про розірвання договору підряду № 01/16 від 06.01.2016 між ТОВ фірма "Альфа-Росс ЛТД" та ТОВ "Кернел-Трейд", за яким передбачався монтаж на сівалки поставленої згідно з договором № 01/01-16 від 06.01.2016 техніки.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2017 року у справі №912/2709/17, залишеним без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 року та Верховного Суду від 14.06.2018 року, позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір підряду № 01/16 від 06.01.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Росс ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд".

У вказаному рішенні суду було встановлено, що обумовлена додатковою угодою до договору № 01/01-16 від 06.01.2016 техніка поставлена не була, роботи щодо її монтажу саме для ТОВ "Кернел-Трейд" не виконувались.

Крім того, у рішенні зазначалось про те, що ТОВ "Кернел-Трейд" заперечує обставини отримання у власність обладнання за договором купівлі-продажу № 01/01-16 від 06.01.2016, яке підлягало подальшому монтажу згідно договору підряду.

Акти приймання-передачі техніки, складення яких передбачено договором купівлі-продажу № 01/01-16 від 06.01.2016, у матеріалах справи №912/2709/17 були відсутні, про що вказано судом у відповідному рішенні.

Також, як вбачається із матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебувала справа №912/2275/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Приватного підприємства "Агрохім", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко-Агро", на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Росс ЛТД", про стягнення 3 721 349,02 грн. та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Агрохім" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", про стягнення 449 556,80 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.06.2018 року у справі №912/2275/17, залишеним без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018 року та Верховного Суду від 20.02.2019 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Приватного підприємства "Агрохім" про стягнення 3 721 349,02 грн задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Агрохім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" 3 382 223,26 грн суми попередньої оплати та 339 125,76 грн неустойки, а також судовий збір у розмірі 55820,24 грн. У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Агрохім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про стягнення 449 556,80 грн відмовлено повністю.

Відмовляючи Приватному підприємству "Агрохім" у задоволенні зустрічних позовних вимог суди встановили, що спірна техніка не була поставлена безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", як стороні договору № 01/01-16 від 06.01.2016, а передана третім особам, які є самостійними юридичними особами і не уповноважувались ТОВ "Кернел-Трейд" на її отримання, а тому у останнього відсутній обов`язок щодо її оплати, як і відсутня заборгованість за вищевказаним договором.

Вищевказані висновки зазначались судами також у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2018 у справі №912/2376/17 та у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/12077/18, які набрали законної сили. Правильність наведених вище висновків судів у цій частині ніким не оскаржувалась.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, вищевказані судові рішення не можуть бути поставлені під сумнів, а рішення у даній справі, не може їм суперечити, оскільки встановленні у рішеннях обставини щодо неналежного виконання Приватним підприємством "Агрохім" умов договору купівлі-продажу № 01/01-16 від 06.01.2016 в частині поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" обумовленої договором техніки мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та умов договору купівлі-продажу № 01/01-16 від 06.01.2016, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Агрохім" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" суми поставленої техніки у розмірі 4 408 634,88 грн та нарахованого штрафу за прострочення строків оплати у розмірі 440 863,49 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.10.2019

Суддя Л. Г. Пукшин