25 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №2а-21501/09/0570

адміністративне провадження №К/9901/45654/18

ОКРЕМА ДУМКА

судді Верховного Суду Стародуба О.П. щодо постанови Верховного Суду від 25.10.2019 року у справі за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новогродівського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу Шахта «Росія» про стягнення недоїмки та пені, якою касаційну скаргу Новогродівського міського центру зайнятості задоволено, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 скасовано, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2017 залишено в силі.

Постановляючи таке рішення Верховний Суд виходив з того, що наведені відповідачем обставини, пов`язані із його скрутним матеріальним становищем, не є тими «виключними» підставами, за наявності яких виконання судового рішення може бути відстроченим, натомість таким властивий триваючий характер, оскільки рішення суду не виконується ще з 2009 року.

Також суд виходів з того, що відповідачем не надано суду фактичних даних про вжиття дієвих заходів щодо покращення своєї фінансово-господарської діяльності, погашення наявної у нього заборгованості, а надані ним документи не підтверджують наявності будь-яких об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Крім того, суд виходив з того, що відстрочення виконання рішення суду на три роки, яке до постановлення ухвали судом апеляційної інстанції не виконувалось майже вісім років, нівелює сутність інституту виконання судового рішення як завершальної стадії судового процесу і обов`язковості судового рішення взагалі

Крім того, суд виходив з того, що судом апеляційної інстанції не враховано, що і відповідач, і позивач знаходяться у рівних економічних умовах в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан відповідача не може бути достатньою причиною для відстрочення виконання судового рішення.

На підставі статті 34 КАС України вважаю за необхідне висловити окрему думку щодо даного рішення.

Так, за змістом частини 1 статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) виконання судового рішення могло бути відстрочене за наявності обставин, що ускладнюють його виконання.

Такими обставинами закон визначав, але не виключно, відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо.

В обгрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення відповідач посилався на нестабільне фінансово-економічне становище підприємства, відсутність альтернативних ринків збуту, пов`язаною з активною фазою антитерористичної операції, зростання заборгованості по заробітній платі, енергоносіїв, податків та обов`язкових платежів.

У своїй сукупності такі обставини свідчать про їх винятковість і можуть ускладнювати виконання судового рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що адміністративну справу №2а/21501/09/0570, у якій постановлено судове рішення від 22.12.2009р., виконання якого просив зупинити відповідач, було втрачено внаслідок захоплення приміщення суду невідомим озброєними угрупуваннями у вересні 2014 року.

Втрачене судове провадження відновлене лише в частині постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. Інші матеріали судового провадження не відновлені.

В той же час, відновлене судове провадження не містить рішення суду апеляційної інстанції або інших даних щодо набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, а тому висновки суду в цій частині щодо надмірної тривалості невиконання судового рішення також видаються не у повній мірі обгрунтованими і не могли бути покладені в основу рішення про відмову у задоволенні відстрочення виконання судового рішення.

Суддя

О.П. Стародуб