2- 406/10

                    Р І Ш Е Н Н Я

                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня   2010 року Сарненський районний суд  Рівненської області

під головуванням судді   ВЛАСИК Н.М.

при секретареві                 БЕРНАДСЬКІЙ О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Сарни  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист  честі , гідності , ділової репутації, спростування поширеної інформації та    відшкодування  моральної шкоди , -

                   В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1   звернулася  до суду з позовом про захист честі , гідності  та ділової репутації , просить  зобов»язати  ОСОБА_2 спростувати  недостовірні відомості , поширені  ним  про неї шляхом  написання та  направлення листів  до Уповноваженого Верховної ОСОБА_3 України  ОСОБА_4  , начальнику цеху № 5 поштового відділення зв»язку в РД УДППЗ « Укрпошта « , де вона працювала , про те , що вона  «  п»є та споює  ОСОБА_5» , а також те  , що вона є « алкоголічкою  та  неналежно виконувала  покладені на неї обов»язки  , керуючи відділенням зв»язку». Позивачка  також просить  стягнути з відповідача  40000 грн. у відшкодування  моральної шкоди ,  завданої їй поширенням  такої інформації відповідачем  також серед мешканців  селища Степань , де вона проживає   . Позивачка вказує , що через   написання  відповідачем листів до  Уповноваженого  ВР  України ОСОБА_4 та керівництва  « Укрпошти» , неодноразово  здійснювались перевірки її роботи та  поведінки , які не підтвердили тієї інформації  , яка містилась у  листах  ОСОБА_2  Разом з тим , на прохання керівництва   цеху  № 5 поштового відділення  , вона змушена була звільнитись з посади  керівника поштового відділення в смт. Степань , оскільки  такі дії ОСОБА_2 призводили  до частих перевірок та  напруження в колективі. Втративши роботу ,  вона  перенесла  стрес , до неї змінилось ставлення колег та друзів ,  у неї погіршився стан здоров»я , в зв»язку з чим  перебувала на стаціонарному  лікуванні в Степанській  лікарні .

            Підтримавши позов в суді позивачка  ОСОБА_1  просить  задоволити її позовні  вимоги , зобов»язавши ОСОБА_2 спростувати   поширену ним недостовірну інформацію шляхом  написання  листів  в органи , куди раніше  він направляв листи з   недостовірною інформацією щодо неї , зобов»язати  відповідача  принести їй публічні вибачення  , та стягнути 40 тис. грн.. у відшкодування моральної шкоди  , завданої  поширенням  відповідачем  інформації , яка  принижує її честь , гідність,  пошкодила діловій репутації .

            Відповідач ОСОБА_2, не  заперечуючи факту  написання ним листів до Уповноваженого  ВР України  ОСОБА_4 та  керівника  цеху № 5  поштового відділення  в РД УДППЗ « Укрпошта «  ОСОБА_6   про  неналежне виконання  ОСОБА_1 обов»язків керівника  Стенпанського поштового відділення ,  позовні вимоги не визнає , просить в  їх задоволенні відмовити  на тій підставі , що   позивачка  є  « алкоголічкою» , « п»є сама та споює підлеглу ОСОБА_5» , через  неї   він недотримував газет та  кореспонденції  яка надходила йому  у відкритих конвертах , без конвертів ,  або  не надходила взагалі.

            Вислухавши пояснення  сторін , свідчення свідків   дослідивши матеріали  справи , суд приходить до  наступного .

            Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України вважається , що негативна  інформація , поширена про особу , є недостовірною. Цією ж статтею  передбачено право  особи , особисті немайнові права  якої  порушено внаслідок  поширення про неї   недостовірної інформації ,  вимагати спростування цієї інформації.

                    -2-

            Відповідно до ст.  280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок  порушення її особистого немайнового права завдано моральної  шкоди , ця шкода підлягає відшкодуванню .

            Стаття 23 ЦК України  визначає , що моральна шкода полягає у  фізичному болю та стражданнях , яких фізична особа  зазнала в зв»язку з приниженням  честі , гідності , а також ділової репутації . Розмір грошового відшкодування моральної шкоди  визначається судом залежно від характеру правопорушення , глибини  фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи , яка завдала моральної  шкоду , якщо   вина є підставою  для  відшкодування ,а також  з урахуванням  інших  обставин , які мають істотне значення.

            Як вбачається із ст.. 60  ЦПК  України  кожна  сторона  зобов’язана    довести  ті обставини , на які вона  посилається як на  підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених  ст. 61 цього Кодексу .

            Позивачкою доведено , що  внаслідок  поширення відповідачем  недостовірної інформації щодо неї   , змінилось  ставлення керівництва та колег поштового відділення , де вона пропрацювала 35 років,  вона була змушена  звільнитись з роботи , пішовши на зустріч  проханню керівництва  , оскільки постійні перевірки  скарг ОСОБА_2 відносно неї  , дестабілізували  роботу підприємства , вносили напруження  в роботу колективу.  Публічно  обзиваючи її «алкоголічкою»  ОСОБА_2 принижував її честь та гідність , ображав  тим самим  прилюдно .

            Судом встановлено , що 27.11.2009 року  ОСОБА_1 звільнена  з посади начальника  відділення зв»язку  смт. Степань  відповідно до ст.. 38 КЗпП України , що вбачається із  трудової книжки  позивачки .  Факт  вимушеного звільнення ОСОБА_1ІГ, з роботи за власним бажанням підтвердили свідки  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_3  Свідок  ОСОБА_8  також підтвердила факт   образливих висловів   ОСОБА_2К на  адресу  ОСОБА_1 в присутності  жителів смт. Степань . З показань вказаних свідків також вбачається , що ОСОБА_1 не є особою , яка зловживає спиртними напоями , або  яка неналежно виконувала  посадові обов»язки . Крім того , свідки пояснили , що ОСОБА_1 , як керівник  поштового відділення  смт. Степань , не мала  відношення до  листів , які надходили на адресу  ОСОБА_2 Ті  випадки ,  на які  відповідачем вказувалось у його скаргах щодо  неналежного виконання  позивачкою  її обов»язків , мали місце , однак  надходження  ОСОБА_2  відкритого листа , або листа  без конверта , пояснюються   суб»активними обставинами , до яких позивачка не була причетною . Факт перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні  в Степанській  районній лікарні  № 2 з 30.11.2009 року по 14.12. 2009 років зв»язку з загостренням гіпертонічної хвороби  вбачається з епікрізу  № 851 , що в сукупності з датою її звільнення з  роботи  свідчить про те , що погіршення її здоров»я було пов»язано з   необхідністю звільнитись через  поширення щодо неї недостовірної  інформації  ОСОБА_2

            Факт  написання ОСОБА_2 скарг , в яких він  називає  ОСОБА_1 « алкоголічкою « та звинувачує в протиправних щодо нього діях   підтверджується копіями  таких звернень на ім.»я  начальника  Сарненського поштового відділення  ОСОБА_9 та Уповноваженого  ВР України з прав людини ОСОБА_4 .

            Відповідач  ОСОБА_2  не  надав суду доказів  того , що  ОСОБА_1 дійсно   причетна до  отримання ним  відкритого листа  та листа  без  конверта , а також те , що вона « п»є та споює   ОСОБА_5» .  Свідок ОСОБА_7 ( ОСОБА_5 ) заперечила факт  негативного впливу на неї з боку  позивачки та   те , що  ОСОБА_1  має  нахил до зловживання спиртними напоями .

                                   З листа  селищного голови ОСОБА_10 на ім»я начальника Сарненського  вузла зв»язку  ОСОБА_6 вбачається , що  ОСОБА_1  користується  заслуженою повагою та авторитетом  серед  односельців , є людиною неконфліктною , хороша  дружина , мама , бабуся.

            З заключення  ДІМ Сарненського  РВ УМВС України в Рівненській області  по заяві   ОСОБА_1  від 29.12.2009 року вбачається , що  ОСОБА_2  по

                        -3-

місцю проживання в смт. Степань характеризується   як конфліктний  громадянин , який  постійно та безпричинно пише скарги  до різних інстанцій . Ним розповсюджуються  неправдиві чутки про  ОСОБА_1 , які ображають  її честь та гідність.

            Таким чином , суд приходить до висновку , що  відомості , які розповсюджується ОСОБА_2 про позивачку ОСОБА_1  принижують  її честь , гідність та ділову  репутацію  особи перед громадськістю , окремими громадянами з точки зору  додержання законів , загальновизнаних правил  співжиття, принципів людської моралі і не відповідають дійсності .

            При  вирішенні спору в частині відшкодування  моральної шкоди , суд  виходить з тих  обставин , які знайшли своє підтвердження в ході судового слідства , а саме   те , що позивачці  діями  ОСОБА_2   дійсно  була завдана така шкода  , яка полягала в  душевних стражданнях , перенесених внаслідок  стресу  через  поширення відповідачем  щодо  неї недостовірної  негативної  інформації, та подальшого розладу здоров»я.   Разом з тим , суд приходить до  висновку про  можливість часткового  задоволення позову в цій частині з огляду на  те , що  відповідач є людиною похилого віку, між  позивачкою  та відповідачем  довгий час тривають неприязні відносини  .  

            Беручи до уваги наведене , суд приходить до висновку , що позов  підлягає  до  часткового задоволення  . Суд  вважає  можливим задоволити  позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди  в сумі 5000 грн. на користь ОСОБА_1

            На підставі наведеного , ст.. ст.. 16, 23, 275, 276, 280 ЦК України , керуючись  ст.. ст.. 214, 215, 218 ЦПК України , суд -

                В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги  ОСОБА_11   задоволити частково.

            Зобов»язати ОСОБА_2  спростувати недостовірні відомості , поширені ним  про ОСОБА_11 , шляхом направлення листів до Уповноваженого Верховної ОСОБА_3 України з прав людини  п. Н. Карпачової  та керівнику цеху № 5  поштового  відділення зв»язку  в РД УДППЗ « Укрпошта « м.Сарни п. З. Козіновій зі спростуванням недостовірних відомостей про те , що « поштою с.Степань керувала ОСОБА_1 , яка п»є та  споює ОСОБА_5 «.

            Зобов»язати  ОСОБА_2  принести  ОСОБА_11  публічні вибачення в присутності  працівників  відділення  зв»язку смт. Степань Сарненського району Рівненської області  та спростувати  відомості про те , що вона є  « алкоголічкою» та неналежно виконувала  покладені  обов»язки , керуючи  відділенням зв»язку.

            Стягнути  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_11 5 ( п»ять) тисяч грн.. у відшкодування моральної шкоди .

            Позивачку ОСОБА_1  від сплати державного  мита звільнити  на підставі  п. 18 ст. 4 Декрету КМ України « Про державне мито «.

            Стягнути з ОСОБА_2  51 грн. державного мита.  

            На рішення може бути подана  апеляція до апеляційного суду Рівненської області  через Сарненський районний суд   протягом двадцяти днів з дня подачі в десятиденний строк заяви про  апеляційне оскарження .

Суддя:  підпис

                                                    копія   вірна

Суддя   Сарненського

районного  суду                                                                     ОСОБА_12