Справа № 2-96/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2010 р.                 Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі:     головуючого судді – Добривечіра Л.Д.,

при секретарі – Московченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

У судовому засіданні встановлено, що 24.08.2008 року відповідач позичила у позивача 1500 грн. терміном на 1 місяць зі сплатою процентів у розмірі 10%, про що написала розписку. 15.09.2008 року та 27.11.2008 року відповідач позичила ще 2300 грн. у позивача, про що було дописано у розписці від 24.08.2008 року. Строк повернення двох останніх сум не оговорювався. До цього часу відповідач борг не повернула. Позивач просила стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 3800 грн. і проценти за неустойку.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечувала проти погашення боргу частинами.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги, щодо стягнення з неї боргу у сумі 3800 грн., визнала, просила стягувати з неї по 300 грн. щомісячно до повного погашення боргу.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково  з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який просрочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочення, а також розмір процентів річних від просроченої суми, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

 Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати боргу та процентів за його користування не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не заявлено суму, яка підлягає стягненню та не надано відповідного розрахунку для належної оцінки заявлених вимог.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно ст. ст. 509, 526, 527, 530,  610, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 179, 212, 213, 214, 215, 373 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 3800 грн.

Розстрочити ОСОБА_2 виконання рішення про стягнення боргу у розмірі 3800 грн.

Стягувати з ОСОБА_2 по 300 грн. щомісячно в рахунок погашення боргу до повного його погашення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий:                                       Л.Д.Добривечір