Справа №2-35/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Мурашко С.І.,
при секретарі – Лопатіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №10, треті особи Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним зняття з реєстрації за місцем проживання малолітніх дітей, порушення права на свободу волевиявлення, визнання підпису на правочині вчиненого під загрозою та в результаті насильства, визнання доказів фактом систематичного насилля,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який неодноразово доповнювався та уточнювався і просить:
• визнати порушенням ст.ст.17,18 Закону України Про охорону дитинства, ст.ст.71,203 ЦК України зняття відповідачем ОСОБА_2 своїх дітей ОСОБА_5, 2001 року народження, ОСОБА_6, 2003 року народження, ОСОБА_7, 2005 року народження, з реєстраційного обліку в АДРЕСА_2, без дозволу Служби у справах дітей Кіровоградської міськради;
• визнати незаконним підпис ОСОБА_2 у договорі купівлі-продажу чотирикімнатної квартири АДРЕСА_2, від 21.07.2006 року;
• визнати докази додані до позовної заяви, документальними доказами фактів тривалого систематичного над ним насилля з боку ОСОБА_2 з метою домогтися від нього згоди на продаж житла, щоб уникнути контролю за зловживанням алкоголем та наркотиками;
• визнати довідки ВМ, актів СМЕ, висновку офтальмолога, МСЕК, діагнозів психіатрів станції швидкої медичної допомоги, облпсихлікарні, ренгенології головного мозку, обласних хірургів – документальними доказами, а ніж і палицю, закривавлений одяг, упаковку від трамадолу – речовими доказами, які мають вирішальне юридичне значення для визнання судом фактами багаторічного фізичного, наркологічного, психологічного насилля, яке призвело до втрати частини його здоров'я, створили його донькою ОСОБА_2 тяжкі обставини, реальну загрозу його життю з метою зламати його супротив і домогтися його згоди на продаж і розмін житла, порушенням п.1,3,6 ст.3, ч.2 ст.6, п.3 ст.203 ЦК України, а його підпис у договорі купівлі-продажу квартири не вільним волевиявленням, а насильно вимушеним під загрозою смерті;
• визнати довідки КРЕП-10 і Служби у справах дітей Кіровоградського міськвиконкому та акт комісії Соколівської сільської ради документальними доказами порушення ОСОБА_8 ст.71, ст.206 ЦК України, ст.ст.17,18 Закону України Про охорону дитинства, ст.12 Закону України Про соціальний захист бездомних дітей, а її підпис на правочині визнати таким, що суперечить зазначеним Законом і що зазначені документи мають вирішальне юридичне значення для захисту в інших судах житлових прав малолітніх осиротілих дітей, і Рішенням суду захистити конституційні гарантії прав людини, визначені як в статтях Цивільного кодексу України, так і в ст.ст.3.8,21,22,27,28,30 Конституції України;
• визнати ухвалою суду його право на свободу волевиявлення, зазначене в п.3 ст.6, ст.3, ч.3 ст.6, ч.3 ст.203 ЦК України, грубо порушеним фізичним, наркологічним і психологічним насильством ОСОБА_2, створення йому тяжких обставин, а його підпису на правочині насильно вибитим з нього під загрозою смерті;
• визнати ухвалою суду довідки КРЕП-10, Служби у справах дітей Кіровоградської міськради, Акта комісії у справах дітей Соколівської сільської ради і довідки БТІ документальними доказами грубого порушення ОСОБА_2 ст.ст.17,18 Закону України Про охорону дитинства, ст.12 Закону України Про соціальний захист бездомних і ст.71 та ч.6 ст.203 ЦК України, а її підпис на правочині таким, що суперечить вищевказаним Законам і зрадою житлових прав та інтересів власних дітей заради отримання наркотиків;
• визнати довідки медичних установ, медичну картку, діагноз психіатра станції швидкої меддопомоги, довідки облпсихлікарні, хірургів обласної лікарні, епікризу офтальмолога і Актів СМЕ і МСЕК, ренгенолога мозку – документальними доказами здійснюваних над ним ОСОБА_2 фізичного, наркологічного і психологічного насилля, смертельно небезпечним для його життя, а ножа, закривавленого одягу і упаковки трамадолу – речовими доказами, що мають юридичне значення для доказів цього насилля, спрямованого на його примус підписати вкрай невигідний для нього і дітей правочин.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що його дочка ОСОБА_2, відповідачка по справі, зловживає алкогольними напоями та наркотиками, до 2006 року проживала разом з ним в чотирикімнатній квартирі. В квартирі також проживали троє малолітніх дітей відповідачки та її співмешканець, який також був наркозалежний. Щоб заволодіти квартирою відповідачка намагалася отруїти його, підсипала до їжі психотропні речовини, відправляла його в психлікарню та фізично і психологічно знущалася над ним. Під впливом фізичного та психічного насильства з боку доньки він змушений був підписати договір купівлі-продажу квартири. Відповідачка в порушення чинного законодавства, без згоди органу опіки та піклування зняла своїх малолітніх дітей з реєстраційного обліку, з квартири де вони проживали, позбавивши їх житла. При купівлі-продажу квартири порушено його право на свободу волевиявлення, так як поставив свій підпис у договорі під фізичним та психічним насиллям з боку відповідачки.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті заявлених вимог та посилаючись на обставини викладені ним в позовній заяві та уточненнях до неї, просив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно зняла дітей з реєстраційного обліку, так як вирішили з позивачем продати належну їм чотирикімнатну квартиру. В квартирі вона проживала разом з співмешканцем, а позивач з співмешканкою і у них постійно виникали сварки. Для того щоб не було сварок, позивач і вона дійшли згоди продати квартиру, щоб проживати окремо один від одного. Не заперечує, що спричиняла позивачу тілесні ушкодження, але це не було пов'язано з купівлею-продажем квартири. Ніяких наркотичних чи психотропних речовин у їжу позивача не підсипала. Продавши квартиру вона купила будинок і діти мають житло. Всі доводи позивача вигадані ним.
Представник КРЕП №10 Погорілий Р.О. позовні вимоги не визнав та пояснив, що згоди органу опіки та піклування для зняття дітей з реєстраційного обліку не потрібно.
Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради виконавчого комітету Кіровоградської міської ради свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
ОСОБА_3 та ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.07.2006 року, позивач та його донька ОСОБА_2, відповідач по справі, продали належну їм на праві спільної сумісної власності чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2. Крім позивача та ОСОБА_2 у зазначеній квартирі були зареєстровані та проживали її діти ОСОБА_5, 2001 року народження, ОСОБА_6, 2003 року народження, ОСОБА_7, 2005 року народження.
20.07.2006 року, за заявою ОСОБА_8 вона разом з своїми дітьми знята з реєстрації в квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою №2830, від 20.08.2009 року, виданою начальником КРЕП-10. При знятті дітей з приписного обліку ОСОБА_2 не зверталася за дозволом в службу у справах дітей і такого дозволу не отримувала.
Після продажу квартири ОСОБА_2 придбала будинок АДРЕСА_3 де стала проживати з своїми дітьми, які на час розгляду справи зареєстровані у зазначеному будинку але не проживають, що підтверджується довідкою №392 від 19.02.2010 року, виданою Соколівською сільською радою Кіровоградського району та області.
Рішенням Кіровоградського районного суду від 26.05.2009 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав по відношенню до своїх дітей і на теперішній час діти знаходяться на вихованні у прийомній сім'ї ОСОБА_10.
Виходячи зі змісту ст.ст.17,18 Закону України Про охорону дитинства, ст.ст.71,203 ЦК України, на які посилається позивач, для зняття дітей з реєстраційного обліку не потрібна згода Служби у справах дітей.
Посилання позивача на ст.71 ЦК України є безпідставною, так як ця норма визначає коли опікун, а не батьки, не має права вчиняти правочини без дозволу органу опіки та піклування.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда, від 05.09.2008 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи експерт по торгівлі нерухомістю Комунальник ОСОБА_14, приватний нотаріус ОСОБА_15 про визнання договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_2
Як на підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_1 також зазначав аналогічні обставини, що договір вчинений під впливом психічного та фізичного насильства, яке чинилося на нього з боку його доньки, яка постійно йому погрожувала, била та мордувала, намагаючись таким чином досягти його згоди на відчуження квартири. Договір укладено з порушенням інтересів малолітніх дітей.
Кіровський районний суд дослідив усі доводи ОСОБА_1 і дійшов до висновку, що договір купівлі-продажу квартири відповідає вимогам закону, ніякого примусу когось із сторін договору не було, не порушено нічиїх прав, в тому числі малолітніх дітей.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 08.04.2009 року рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 14.09.2009 року відхилено касаційну скаргу прокуратури Кіровоградської області і рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 05.09.2008 року та Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 08.04.2009 року залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, що визначено в п.3 ст.3 та ч.3 ст.203 ЦК України.
Порушення права волевиявлення позивача в судовому засіданні не встановлено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позивач просить визнати документальними доказами ряд довідок, актів, висновків, діагнозів, та інш., а речовими - ніж, палицю, закривавлений одяг, упаковку від трамадолу, зазначивши про це в рішенні суду.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, що визначено в ч.3 ст.60 ЦПК України. В статтях 64,65 ЦПК України визначено поняття письмових та речових доказів.
Визнання доказами довідок, документів та предметів є самостійними позовними вимогами позивача і необхідно це позивачу з його слів, для розгляду іншої справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем довідки та інш., можуть бути взяті судом до уваги як докази для вирішення конкретних позовних вимог, які б підтверджували доводи позивача. За таких обставин в визнанні вимог у визнанні доказами довідок та інш., слід відмовити.
На підставі Закону України Про охорону дитинства, ст.ст.3,71,203,231 ЦК України, керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,61,64,65,209,212, 214-215,218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовний вимог, а саме:
• про визнання порушенням ст.ст.17,18 Закону України Про охорону дитинства, ст.ст.71,203 ЦК України зняття відповідачем ОСОБА_2 своїх дітей ОСОБА_5, 2001 року народження, ОСОБА_6, 2003 року народження, ОСОБА_7, 2005 року народження, з реєстраційного обліку в АДРЕСА_2, без дозволу Служби у справах дітей Кіровоградської міськради;
• про визнання незаконним підпис ОСОБА_2 у договорі купівлі-продажу чотирикімнатної квартири АДРЕСА_2, від 21.07.2006 року;
• про визнання доказів доданих до позовної заяви, документальними доказами фактів тривалого систематичного над ним насилля з боку ОСОБА_2 з метою домогтися від нього згоди на продаж житла, щоб уникнути контролю за зловживанням алкоголем та наркотиками;
• про визнання довідки ВМ, актів СМЕ, висновку офтальмолога, МСЕК, діагнозів психіатрів станції швидкої медичної допомоги, облпсихлікарні, ренгенології головного мозку, обласних хірургів – документальними доказами, а ніж і палицю, закривавлений одяг, упаковку від трамадолу – речовими доказами, які мають вирішальне юридичне значення для визнання судом фактами багаторічного фізичного, наркологічного, психологічного насилля, яке призвело до втрати частини його здоров'я, створили його донькою ОСОБА_2 тяжкі обставини, реальну загрозу його життю з метою зламати його супротив і домогтися його згоди на продаж і розмін житла, порушенням п.1,3,6 ст.3, ч.2 ст.6, п.3 ст.203 ЦК України, а його підпис у договорі купівлі-продажу квартири не вільним волевиявленням, а насильно вимушеним під загрозою смерті;
• про визнання довідки КРЕП-10 і Служби у справах дітей Кіровоградського міськвиконкому та акт комісії Соколівської сільської ради документальними доказами порушення ОСОБА_8 ст.71, ст.206 ЦК України, ст.ст.17,18 Закону України Про охорону дитинства, ст.12 Закону України Про соціальний захист бездомних дітей, а її підпис на правочині визнати таким, що суперечить зазначеним Законом і що зазначені документи мають вирішальне юридичне значення для захисту в інших судах житлових прав малолітніх осиротілих дітей, і Рішенням суду захистити конституційні гарантії прав людини, визначені як в статтях Цивільного кодексу України, так і в ст.ст.3.8,21,22,27,28,30 Конституції України;
• про визнання ухвалою суду його права на свободу волевиявлення, зазначене в п.3 ст.6, ст.3, ч.3 ст.6, ч.3 ст.203 ЦК України, грубо порушеним фізичним, наркологічним і психологічним насильством ОСОБА_2, створення йому тяжких обставин, а його підпису на правочині насильно вибитим з нього під загрозою смерті;
• про визнання ухвалою суду довідки КРЕП-10, Служби у справах дітей Кіровоградської міськради, Акта комісії у справах дітей Соколівської сільської ради і довідки БТІ документальними доказами грубого порушення ОСОБА_2 ст.ст.17,18 Закону України Про охорону дитинства, ст.12 Закону України Про соціальний захист бездомних і ст.71 та ч.6 ст.203 ЦК України, а її підпис на правочині таким, що суперечить вищевказаним Законам і зрадою житлових прав та інтересів власних дітей заради отримання наркотиків;
• про визнання довідок медичних установ, медичну картку, діагноз психіатра станції швидкої меддопомоги, довідки облпсихлікарні, хірургів обласної лікарні, епікризу офтальмолога і Актів СМЕ і МСЕК, ренгенолога мозку – документальними доказами здійснюваних над ним ОСОБА_2 фізичного, наркологічного і психологічного насилля, смертельно небезпечним для його життя, а ножа, закривавленого одягу і упаковки трамадолу – речовими доказами, що мають юридичне значення для доказів цього насилля, спрямованого на його примус підписати вкрай невигідний для нього і дітей правочин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя