Справа № 1-141/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року                     Олександрійський міськрайонний суд

                                Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Поповича С.М.

       при секретарі – Карпушевій О.М.

       з участю прокурора – Петрова І.М.

       та захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця         м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня 11-Б класу ЗНЗ № 2 м. Олександрії, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця         м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента групи ЕС-3 ІІ курсу Олександрійського професійного ліцею, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця             м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента групи 65 ІІ курсу Олександрійського професійного аграрного ліцею, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 28 вересня 2009 року в             м. Олександрії Кіровоградської області скоїли злочин проти власності при наступних обставинах.

У вечірній час 28.09.2009 року підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 домовилися шляхом пограбування заволодіти мобільним телефоном потерпілого     ОСОБА_5, з яким ОСОБА_2 був раніше знайомий.

З цією метою згідно розподілених ролей та участі кожного у скоєнні злочину  ОСОБА_2 по телефону домовився з ОСОБА_5 про зустріч з ним біля річки Інгулець поблизу вул. Берегової нібито для вирішення особистих питань, куди через деякий час повинні підійти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та скоїти напад на потерпілого, а також на ОСОБА_2, імітуючи в очах ОСОБА_5 пограбування останнього.

Близько 21-00 год. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 зустрілися в обумовленому місці, куди незабаром підійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які, діючи за узгодженим між ними планом, напали на ОСОБА_2 і ОСОБА_5 ОСОБА_3, імітуючи застосування насильства до ОСОБА_2, заволодів його мобільним телефоном «Nokia 5130», а ОСОБА_4, застосовуючи насильство до ОСОБА_5, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, повалив його на землю і наніс удари руками в різні частини тіла потерпілого, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, після чого відкрито викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон «Nokia N73» вартістю 1631 грн. 79 коп., а разом з сім-картою та картою пам’яті заволодів майном потерпілого на суму 1687 грн. 17 коп. З викраденим телефоном ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зникли з місця події.

Допитані в судовому засіданні підсудні повністю визнали себе винними і підтвердили зазначені обставини скоєння злочину.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудних, крім їхнього визнання, доведена і підтверджується такими даними.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 34-37).

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_5 заподіяні легкі тілесні ушкодження (а.с. 17-18).

Висновком судово-товарознавчої експертизи про вартість викраденого мобільного телефону (а.с. 50-54).

Дії підсудних суд кваліфікує по ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу винних та обставини, які пом’якшують покарання.

Підсудні злочин скоїли в неповнолітньому віці, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, в скоєному щиро каються, викрадений мобільний телефон повернуто потерпілому, за місцем проживання та навчання в основному характеризуються позитивно, що в сукупності суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 103 КК України суд враховує умови життя та виховання неповнолітнього підсудного ОСОБА_2, рівень його розвитку, законний представник підсудного не втратила позитивний вплив для його подальшого виховання.

З наведених підстав суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудних є покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Речовий доказ – мобільний телефон «Nokia N73» - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 321 – 323 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнати винними по ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання –    4 (чотири) роки позбавлення волі кожному.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, а відносно неповнолітнього ОСОБА_2 на підставі ст. 104 КК України засуджених від відбування покарання звільнити за умови, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинять нового злочину та виконають покладені на них обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання або навчання.

Запобіжний захід засудженим – підписку про невиїзд – відмінити після вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ – мобільний телефон «Nokia N73» - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Кіровоградської області на протязі 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: