КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/6469/18 Головуючий у І інстанції Юзькова О.Л.

Провадження № 22-ц/824/11661/2019 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Журби С.О.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» - Бєлкіна Костянтина Олександровича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2018 року позивач ЖБК «6-й радянський» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21 328,83 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2018 року відкрито провадження по даній справі.

08 жовтня 2018 року судом першої інстанції вирішено питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 та позовну заяву ЖБК «6-й радянський» залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 257 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ЖБК «6-й радянський» - Бєлкін К.О. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв`язку з порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вирішуючи питання про задоволення клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не врахував, що до довіреності, виданої Житлово-будівельним кооперативом «6-й радянський», як юридичною особою, на ім`я ОСОБА_2 не можуть розповсюджуватись вимоги нормативних актів щодо особливостей посвідчення нотаріальних довіреностей.

27 серпня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року залишити без змін.

Зокрема у відзиві зазначено, що додана до позову довіреність не відповідає вимогам, визначеним у листі-роз`ясненні Міністерства юстиції України від 22 січня 2014 року.

В судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги представник позивача ЖБК «6-й радянський» Бєлкін К.О. підтримав доводи, викладені у скарзі, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України та виходив з того, що долучена до матеріалів позовної заяви довіреність на представництво інтересів позивача оформлена неналежним чином, зокрема: адреси її складання, місцезнаходження юридичної особи, що надає повноваження представнику, адреси проживання (перебування) представника, а отже не може бути прийнята судом, як документ, підтверджуючий повноваження представника.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками не може погодитися з наступних підстав.

У відповідності до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно з положеннями статті 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого представника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до вимог ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо її від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Вертелецький Д . С. є керівником Житлово-Будівельного кооперативу «6-й радянський» (а.с.28).

Згідно протоколу №1 засідання правління ЖБК «6-й Радянський» від 12 квітня 2012 року, Вертелецького Д.С. обрано головою правління ЖБК «6-й Радянський» (а.с.17).

Відповідно до п. 26 статуту ЖБК «6-й Радянський», зобов`язання, довіреності, договори та інші угоди і грошові документи підписуються головою правління або його заступником (а.с.18-27).

Довіреність № 266 від 16 січня 2018 року, була видана Головою правління ЖБК «6-й Радянський» - Вертелецьким Д.С. і згідно даної довіреності ОСОБА_2 на час подання до суду позовної заяви - 22 лютого 2018 року мав відповідні повноваження на представництво інтересів позивача.

Довіреність була чинною до 31 грудня 2018 року.

Згідно вимог ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю, припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що довіреність, видана на ім`я представника ОСОБА_2 , припинила свою дію або скасована, а останній не має права підписувати позовну заяву та подавати її від імені ЖБК.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції вищевикладені обставини не врахував та прийшов до помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Помилковим є посилання суду першої інстанції на лист-роз`яснення Міністерства юстиції України від 22 січня 2014 року, в якому роз`яснено особливості нотаріального посвідчення довіреності, оскільки законодавство не вимагає обов`язкового нотаріального посвідчення довіреності на представництво інтересів юридичної особи в установах та адміністративних органах.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 257, 374, 379, 381, 382-384 ЦПКУкраїни, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» - Бєлкіна Костянтина Олександровича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Приходько К.П.

Журба С.О.