Справа № 2-371/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 березня 2010 року Тячівський районний суд Закарпатської області

     в складі головуючого         - судді  Деметрадзе Т.Р.  

     при секретарі                                    Гайдукова Н.А.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який уклала з відповідачем 07.08.1998 року,  зареєстрований виконкомом Дубівської селищної ради, про що зроблено запис у книзі реєстрації актів громадського стану за № 40.

Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: син – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з відповідачем, так як він їх не віддає, але після розірвання шлюбу наполягає, щоб вони проживали з нею і вона їх виховувала.

При цьому зазначає, що вони не зійшлися характером та мають різні погляди на життя, відповідач не поважає її як свою дружину, не рахується з її думкою із-за чого вони втратили почуття кохання та поваги один до одного. Тому просить шлюб розірвати та залишити їх неповнолітніх дітей на її вихованні.

Натомість відповідач надіслав до суду заперечення проти позову, в якому зазначив, що діти перебувають на його утриманні, і у нього є належні умови для їх утримання та виховання, син навчається у школі, а донька відвідує дитячий садок, він має постійну роботу та відповідно заробітну плату. Позивачка поїхала на заробітки, залишивши йому доглядати дітей, а коли повернулась, то почала проживати у своїх батьків і дітей не відвідувала. Діти категорично не хочуть проживати в с. Калини в її батьків, так як там не має належних умов для їх виховання. Крім того позивачка знову має намір їхати на заробітки і хоче залишити дітей на престарілих батьків. Однак, діти люблять обох батьків і просять, щоб мати повернулась до них і він наполягає на цьому. Вважає, що наміри позивачки є необдуманими й необгрунтованими та такими, що суперечать інтересам дітей та їхньої сім’ї, а тому просить у задоволенні позову відмовити.    

    В судовому засіданні позивач позов підтримала та в обгрунтування своїх позовних вимог навела обставини, викладені у позовній заяві, а також вказала на те, що відповідач з того часу як вони не проживають разом погрожує їй фізичною розправою.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та вважає за можливе залишити на вихованні та утриманні неповнолітніх дітей за позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, 7 серпня 1998 року сторони уклали шлюб, що підтверджується долученим до матеріалів справи свідоцтвом про шлюб.

    Подружнє життя між позивачем та відповідачем не склалося через те, що сторони втратили почуття поваги один до одного, сторони перебувають у систематичних конфліктах, про що свідчить зміст позовної заяви та пояснення позивача та відповідача.

Між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім’ї, сторони проживають окремо вже близько року і саме ці обставини є дійсною причиною позову.

Наданий судом, сторонам, строк на примирення позитивного результату не дав, так як вони не примирилися та продовжують проживати окремо.

Згідно довідки виконкому Дубівської селищної ради № 4739 від 25.11.2009 року виданої ОСОБА_4 стверджується той факт, що її діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 – знаходяться на утриманні чоловіка ОСОБА_2

Одночасно, на час розгляду справи сторони заявили, що неповнолітні діти знаходяться на утриманні та вихованні позивача та спір між ними з даного приводу не виникає.

Таким чином, суд констатує, що сторонами досягнуто згоди щодо утримання та виховання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Враховуючи наведене, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім’я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача, а тому шлюб підлягає розірванню.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України,  

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 7.08.1998 року виконкомом Дубівської селищної ради, актовий запис № 40, між   ОСОБА_4 та ОСОБА_2 -  розірвати.  

Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на вихованні та утриманні за ОСОБА_4  

Заява про апеляційне оскарження рішення  може бути подана до суду  протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя Тячівського

    районного суду                                                                              Т.Р.Деметрадзе