Справа № 2-5467/05

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        21 жовтня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Готра Т.Ю., Собослой Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Микуляк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду ухваленого 18 жовтня 2005 року головуючим суддею Щербан П.П. за заявою ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , де заінтересованою особою є Мукачівська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, –

встановив:

У вересні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в якій просив встановити факт прийняття ним спадкового майна. яке залишилось після смерті батька ОСОБА_4 , та розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належить його батьку ОСОБА_4 на підставі ордеру від 11.07.1987. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та він на день його смерті проживав з ним у квартирі, тобто фактично прийняв спадщину за ним. Оскільки відповідної заяви до нот контори він не подавав, то не має іншої можливості встановити факт прийняття спадщини.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 18.10.2005 заяву задоволено. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , а саме квартири АДРЕСА_2 , що відкрилася внаслідок смерті його батька ОСОБА_4 .

На дане рішення ОСОБА_5 і. подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та залишити без розгляду заяву. В обґрунтування скарги посилається на те, що вона є дружиною померлого ОСОБА_4 , і спірна квартира придбана в період шлюбу та відповідно є спільною сумісною власністю подружжя. Суд розглянув справу баз її участі, що відповідно до п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування такого рішення Посилається також на порушення судом норм процесуального права, зокрема щодо розгляду справи в порядку окремого провадження. Зокрема вказує, що наявний спір про право.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04.09.2019 замінено у даній цивільній справі заявника ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_3 .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04.09.2019 замінено заявника ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю на правонаступника ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

А згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі

Згідно з п. 1 ст. 234 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК).

Подібні норми містяться в ст.ст. 293, 294 ЦПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.).

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 подав до суду заяву про встановлення факту прийняття спадщини, в якій зазначив свій процесуальний статус як заявник, а також вказав заінтересовану особу Мукачівську міську державну нотаріальну контору. Отже за своєю формою та змістом така заява відповідає заяві, поданій в порядку окремого провадження, розгляд якої було врегульовано Розділом ІV ЦПК України (в редакції на момент вирішення справи).

Та разом з цим як роз`яснено в п. 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року N 5, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини.

Як слідує з матеріалів справи, апелянт ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_4 , а отже підлягала залученню до участі у справі у якості заінтересованої особи. Натомість заявником зазначено у якості заінтересованої особи виключно Мукачівську міську державну нотаріальну контору, і суд першої інстанції розглянув заяву за такого складу сторін, без залучення ОСОБА_1 . Вказане є безумовною підставою для скасування рішення суду згідно п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України.

Далі апеляційний суд констатує, що суд задовольнив заяву ОСОБА_2 та встановив факт прийняття ним спадщини не в загальному, а щодо конкретного нерухомого майна – спірної квартири.

Водночас апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірна квартира набута подружжям ОСОБА_6 за час шлюбу, та 1/2 її часина є власністю апелянта, а отже до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_4 входить лише друга половина квартири.

Отже з поданої ОСОБА_2 заяви вбачається наявність спору про право щодо складу спадкового майна, а відтак така заява підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на викладене та приписи ст.ст. 374, 377 ЦПК України, рішення суду першої інстанції слід скасувати та залишити заяву без розгляду.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 377, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2005 року, скасувати.

Заяву ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , про встановлення факту прийняття спадщини, залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 24 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач

Судді