ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.06.07 р.                                                                               Справа № 25/146                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом     відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” м. Донецьк

про стягнення   165549грн.33коп.

За участю:

представників  сторін:

від позивача:  Калабухова С.В. – юрисконсульт (довіреність № 09-18/1161   від 29.12.2006);

від відповідача:  Аксельрод М.І. – представник (довіреність № 33 від 11.04.2007)

          

Позивач – відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь  Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до  товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” м. Донецьк  про  стягнення штрафу за поставку неякісної продукції (металобрухту) в розмірі  165549грн.33коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на   розрахунок суми позову,  договір комісії №  06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004, протокол узгодження розбіжностей до договору комісії №  06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004, відповідь на претензію № 01/5-99/2 від 22.01.2007,  ДСТУ 4121-2002, претензію на суму  165549,33грн., акти про прийомку продукції за якістю № 175 від 23.10.2006, № 191 від 31.10.2006,  № 181 від 27.10.2006, № 185 від 27.10.2006, № 186 від 29.10.2006, № 187 від 29.10.2006, № 192 від 30.10.2006, 182 від 27.10.2006, № 183 від 27.10.2006, № 184 від 27.10.2006, № 156 від 21.09.2006, № 198 від 02.11.2006, № 193 від 30.10.2006, залізничні накладні № 44094450, № 51059353,  № 51059339, № 44097003, № 48499520, № 48499519, № 48499521,  № 48276349, № 51059338, № 51059337, № 43849772, № 52753586, накладну контори залізничного транспорту № 254, листи № 3-1336/1 від 23.10.2006, № 01/11-2 від 01.11.2006, № 90 від 01.11.2006, № 30/10-3 від 30.10.2006,  № 30/10-2 від 30.10.2006, № 3/21/09 від 21.09.2006, № 74/11 від 02.11.2006, № 316 від 30.10.2006, квитанції про приймання вантажу № 48727745, № 48727321, № 48712033, № 48727746, № 48727744, № 48727722, № 48727323, № 48727332, № 48711734, № 48727320, приймально-здавальні акти № 15386 від 28.10.2006, № 15527 від 31.10.2006,  № 15528 від 31.10.2006,  № 15529 від 31.10.2006, № 15387 від 28.10.2006, № 15384 від 28.10.2006, № 15385 від 28.10.2006, № 13465 від 22.09.2006, № 15735 від 03.11.2006, № 15487 від 30.10.2006,  відомості обліку відправлення вантажів за 02.11.2006,  за 09.11.2006, за 04.11.2006, за 04.11.2006.

          29.05.2007 відповідач через канцелярію господарського суду за супровідним листом (вих. № 5-664/4 від 25.05.2007) подав  відзив на позовну заяву з доказом його направлення на адресу позивача,  копію протоколу № 1 Зборів засновників від 28.01.1999, копію довідки ЄДРПОУ № 7-22-161,  копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи,  копію Статуту.

          Перелічені документи судом оглянуті та залучені до матеріалів справи.

          У відзиві на позовну заяву  (вих. № 01/5-592/2 від 14.05.2007) відповідач просить  в позовних вимогах відмовити повністю, посилаючись на наступне. В силу ст. 619 ЦК України  позивач повинен був пред’явити свою вимогу до основних боржників (Постачальників). Позивач не надав доказів пред’явлення вимоги до основних боржників,  у зв’язку  з чим вимоги позивача по стягненню штрафних санкцій з відповідача є не обґрунтованими та суперечать умовам договору та нормам діючого законодавства. По-друге, вагони  № 68550763, № 68306042, № 64453384 були повернені постачальнику у зв’язку з неправильним завантаженням, тому нарахування штрафних санкцій відповідно до п. п. 7.7., 7.11. договору комісії є неправомірною. В вагонах №  60705472, № 65301384  було виявлено сміття, витрати по очищенню сміття відшкодовуються Комісіонером в силу п. 7.8. договору комісії. Отже, нарахування штрафних санкцій по цим вагонам також є неправомірним. При розрахунку штрафу по вагонах №  56558729, № 65384703, № 68608181, № 67369363 та № 68603547 позивачем  була включена вага брухту, який відповідає положенням договору та вимогам ДСТУ, та був прийнятий комбінатом. Крім того, в суму штрафу включено ПДВ. Стаття 549 ЦК України під штрафом розуміє неустойку, яка  обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання. Оплату штрафу неможливо розцінювати як компенсацію вартості товарів, тому як вона не є  операцією з продажу продукції і ця сума не включається в базу оподаткування платника ПДВ, не збільшує базу оподаткування та по відношенню до цих сум не виписуються податкові накладні. Тому, включення ПДВ в суму штрафних санкцій неправомірно. Також, відповідач вказав на те, що позивачем в розрахунку штрафних санкцій допущена помилка,  саме: зазначений вагон № 60679628, на який відсутнє посилання в позовній заяві.

          В запереченнях на відзив відповідача від 11.06.2007 позивач наголошує на тому, що предметом договору комісії №  06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004, укладеному між сторонами по справі, є посередницька діяльність відповідача по укладенню договорів купівлі-продажу (поставки) брухту та відходів чорних металів з третіми особами за дорученням та за рахунок позивача, що характерно саме для договору комісії. Отже, відповідач не здійснює поставку металобрухту, а лише укладає договори на поставку товару з третіми особами за дорученням та за рахунок позивача. Вказаний договір комісії по своїй правовій природі є виключно договором комісії. Застосування спеціальних (скорочених) строків позовної давності до позовів, що витікають з договорів комісії, законодавством не передбачено. Окрім того, п. 7.11. договору комісії передбачає сплату штрафу за неналежне виконання договору комісії, а не за поставку неякісної продукції.  З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

  

16.06.2007 відповідач через канцелярію господарського суду подав доповнення до відзиву (вих. № 5-739/4 від 16.06.2007),  в яких зазначив, що неправильне завантаження не є підставою для уплати штрафних санкцій в розмірі 20% від вартості товару, оскільки неправильне завантаження не є видом лому, забороненого до поставки ДСТУ 4121-2002. В вагонах № 60705472 та № 65301384 було виявлене сміття: окалина та стружка, витрати по очищенню якого відшкодовуються Комісіонером згідно п. 7.8. договору комісії. Включення ПДВ в суму штрафних санкцій неправомірне. З огляду на це, відповідач запропонував свій розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого розмір штрафу становить 73281,29грн.

21.06.2007 позивач через канцелярію суду подав доповнення до заперечень  на відзив відповідача, в яких з посиланням на умови договору та приписи ст. ст. 551, 627 ЦК України зазначив, що розмір неустойки сторони передбачили в договорі комісії (п. 7.11.). Крім того, вказує на те, що ні договором комісії, ні ДСТУ 4121-2002 не встановлено, що є сміттям, тому посилання відповідача в його запереченнях на те, що окалина, стружка, шлак є сміттям, необґрунтоване. Враховуючи фізичні властивості даних видів товару (відсутність магнітних властивостей), дані види товару є немагнітними, та відповідно до п. 7.7. договору комісії заборонені до поставки.

Крім того, в доповнення до заперечень на відзив відповідача позивач вказав на те, що договором комісії (п. 7.11.) передбачена відповідальність за порушення,  у т.ч. вимог ДСТУ 4121-2002. Актами приймання зафіксований факт порушення ДСТУ 4121-2002, тому нарахування штрафу за неправильне завантаження є правомірним. Стосовно п. 5.4. договору, то положення цього пункту застосовуються   тільки до тієї продукції, яка не приймалася зовсім у зв’язку з розбіжностями між  Комісіонером та Комітентом відносно запропонованого варіанту приймання продукції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

01.10.2004 між ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” (Комітент) та ТОВ «ПФК „Прометей” (Комісіонер) був укладений договір комісії  № 06-ОСиТ/64-1.

Пункт 1.1.  зазначеного договору закріплює, Комісіонер зобов’язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити в інтересах та за рахунок останнього від свого мені покупку та поставку на адресу Комітента лому та відходів чорних металів, в подальшому –  товару, згідно доданої специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.3. договору комісії, виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу (поставки) з третьою особою, яка далі йменується Постачальник.

У відповідності до п. 5.3. договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей) прийомка продукції по кількості та якості здійснюється Комітентом та представником Комісіонера, який повинен забезпечити наявність свого представника на комбінаті цілодобово, з урахуванням вимог ДСТУ та технічних умов на товар, вказаних у специфікаціях до даного договору, а також відповідно з “Положенням про приймання по кількості та якості металолому, який надійшов у цехи ВАТ “МК “Азовсталь”, яке є невід’ємною частиною  цього договору.

У випадку виявлення при прийомці товару невідповідності за кількістю або якістю вимогам ДСТУ або даним, вказаним у супровідних документах, Комітент зобов’язаний протягом 1 годині викликати представника Комісіонера для складання акту прийомки товару. Представник Комісіонера зобов’язаний мати достатні повноваження для прийняття рішення на місці, про свою згоду чи не згоду з виявленою невідповідністю партії товару по якістю в найкоротший час. У випадку незгоди представника Комісіонера з  запропонованим Комітентом варіантом прийомки товару за кількістю або якістю, Комісіонер зобов’язаний протягом 24 годин викликати представника Постачальника (вантажовідправника), у тому числі іногороднього, для складання акту прийомки товару. Представник Постачальника (вантажовідправника) зобов’язаний з’явитись не пізніше, чим у дводенний строк з моменту отримання виклику. Комітент зобов’язаний забезпечити зберігання вантажу, що поступив, до приїзду представника Постачальника (вантажовідправника). У випадку неявки представника Постачальника (вантажовідправника), подальша прийомка здійснюється Комітентом в односторонньому порядку (п. 5.4. договору комісії в редакції Протоколу узгодження розбіжностей).

На виконання умов договору комісії, на адресу позивача в  період з  вересня по  листопад 2006р.  за залізничними накладними № 44094450, № 51059353,  № 51059339, № 44097003, № 48499520, № 48499519, № 48499521,  № 48276349, № 51059338, № 51059337, № 43849772, № 52753586  надішли вагони з  металоломом.

Приймання продукції, що надійшла на адресу позивача, відбувалася у відповідності з умовами договору комісії за участю уповноваженого  представника ТОВ „ПФК „Прометей”.

За результатами приймання продукції були складні акти про прийомку продукції за якістю № 175 від 23.10.2006, № 191 від 31.10.2006,  № 181 від 27.10.2006, № 185 від 27.10.2006, № 186 від 29.10.2006, № 187 від 29.10.2006, № 192 від 30.10.2006, 182 від 27.10.2006, № 183 від 27.10.2006, № 184 від 27.10.2006, № 156 від 21.09.2006, № 198 від 02.11.2006, № 193 від 30.10.2006.

Вказаними актами про прийомку продукції за якістю було зафіксовано, що всього в вересні-листопаді 2006р. позивачу було поставлено металолому в кількості   673,44тн на загальну суму  827746грн.66коп з відхиленнями по якісним характеристикам від вимог, передбачених ДСТУ № 4121-2002, договором комісії №06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р., додатками і доповненнями до нього.

Пунктом 1.4. договору комісії закріплено, Комісіонер поручається за виконання Постачальниками умов договорів, укладених Комісіонером за рахунок Комітента.

Відповідно до п. 7.6. даного договору взаємовідносини сторін, крім іншого, регламентуються Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання № 888 від 25.07.1988р.

Відповідно до п. 59 цього Положення, у випадку, якщо продукція не відповідає по якості стандартам, технічним умовам, іншій  документації, зразкам (еталонам) або умовам договору,  виробник (постачальник) сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості. Вказаний штраф стягується з виробника, а у випадках, передбачених у договорі, - з постачальника.

Пункт 7.7. договору комісії № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р. (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей) визначає наступне: категорично забороняється  здійснювати поставку, без письмового  дозволу Комітента, наступних видів продукції: скрапу, лому з шлакових відвалів, конверсійного, немагнітного, інших видів лому, не узгоджених цим договором, додатками і доповненнями до нього, а також лому, забороненого до поставки ДСТУ  № 4121-2002.

В свою чергу, п.  7.11. цього  договору (в редакції, узгодженій протоколом узгодження розбіжностей) передбачено,  у випадку поставки Продавцями товару, оговореного у п. 7.7. цього  договору та додатках до нього, Комісіонер сплачує Комітенту штраф в розмірі 20% від вартості товару, заявленого в товаросупровідних документах. Документом, підтверджуючим факт поставки продукції, оговореної у п. 7.7. договору та додатках до нього, служить  акт прийомки продукції по якості, оформлений  Комітентом у  відповідності  з Інструкцією  П-7 “Про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості”. Комітент має право на свій  розсуд використати  товар, оговорений в  п.7.7. цього  договору та додатках до нього, у виробництві або повернути продавцю або Комісіонеру за рахунок Комісіонера. Факт використання продукції, оговореної у п. 7.7. договору та додатках до нього,  у виробництві, не звільняє Комісіонера від сплати штрафів та відшкодування збитків Комітента.

З актів про приймання продукції по якості вбачається,  що при огляді металолому  було виявлено наявність  окалини (вагон №  60705472), скрапу (вагони № 56558729, № 68608181, № 67369363, № 68603547, піввагон № 65384703), окалини  та стружки (вагон № 65301384); в вагонах №  60300316 та № 65523508 була виявлена наявність лому, рівень радіоактивного забруднення якого складав ПЕД 29,6мкР/година, що вище допустимого, дезактивація даного металолому відповідачем не проводилася (відсутній документ про дезактивацію).

Окалина є немагнітним видом товару.

Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує на тому, що  окалина та стружка -  це сміття. А  витрати по очищенню сміття відшкодовуються Комісіонером в силу п. 7.8. договору комісії.

З цього приводу слід зазначити,  ні договором комісії, ні ДСТУ 4121-2002 не визначено, що слід розуміти під сміттям. До того ж, двохсторонніми актами про приймання продукції по якості зафіксований факт відсутності сміття в продукції, що надійшла на адресу ВАТ «МК «Азовсталь». А п. 7.7. договору забороняє поставку  такої продукції, як скрап, лом з шлакових відвалів, конверсійний, немагнітний, інші види лому, не узгоджені цим договором, додатками і доповненнями до нього, а також лом, заборонений до поставки ДСТУ  № 4121-2002.

Окрім наведеного, актами про прийомку продукції по якості  встановлено недотримання  вимог п. 9.4. ДСТУ 4121-2002, у відповідності до якого забороняється завантаження та розміщення лому в вагоні з порушенням вимог технічних умов завантаження та кріплення вантажу, що діють на залізничному транспорті.

Відповідач вважає, що неправильне завантаження лому не є підставою для нарахування штрафних санкцій відповідно до п. п. 7.7., 7.11. договору комісії.

Як вже зазначалося, згідно п. 7.7. договору, категорично забороняється здійснювати поставку лома, забороненого  до поставки ДСТУ 4121-2002.

Отже, заперечення відповідача  в цій частині не відповідають умовам договору комісії.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Статтею 1011 Цивільного кодексу  України визначено, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок (ст.1014 ЦК України).

В порушення умов договору комісії (п. п. 1.4., 7.7.), вимог перелічених статей Господарського та Цивільного кодексів України, відповідач свої зобов’язання за цим договором виконав неналежним чином, а саме: продукція, що надійшла на адресу позивача, по-перше, має  відхилення по якісним характеристикам від вимог, передбачених ДСТУ № 4121-2002, договором комісії № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р., додатками і доповненнями до нього, по-друге, завантаження та розміщення лому  не відповідає вимогам п. 9.4. ДСТУ 4121-2002, про що свідчать акти  про приймання продукції по якості, підписані з боку уповноваженого представника відповідача без будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених в них. В силу   п. 7.11. договору комісії, акти про приймання продукції по якості є документом, підтверджуючим факт поставки продукції, оговореної у п. 7.7. договору та додатках до нього, та служать підставою для нарахування штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та документально підтверджені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно посилання відповідача на пропуск позивачем шестимісячного строку позовної давності, передбаченого ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Статтею 223 Господарського кодексу України передбачено,  при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочений строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені  цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р. за своєю правовою природою не є договором поставки (купівлі-продажу).

Зокрема, відповідно до вимог ст.712 Цивільного кодексу  України та ст.265 Господарського кодексу  України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 656 Цивільного кодексу  України визначає предмет договору купівлі-продажу (поставки) – тобто товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, отриманий)  у майбутньому.

З вказаних правових норм слідує, що обов’язковою ознакою договору купівлі-продажу (поставки) є перехід права власності на товар від продавця до покупця.

Зміст договору № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р. та документи, які додані до позовної заяви, свідчать про те, що ТОВ “ПФК “Прометей” не володіє правом власності на металолом, що постачається ВАТ “МК “Азовсталь”, а виступаючи від свого імені, самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою постачальником (п.1.3 договору), при цьому поручається за виконання постачальниками умов договору, укладених комісіонером за рахунок комітента (п.1.4. договору).

Із вищевикладеного виходить, що за своєю правовою природою договір № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р. є договором комісії. Його зміст цілком відповідає вимогам ст.1011 ЦК України, згідно якої за договором комісії  одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.  

Таким чином,  до взаємовідносин між позивачем та відповідачем,  що витікають із договору комісії № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р., слід застосовувати положення ст.ст. 258, 681 Цивільн6ого кодексу України.

Стаття 258 Цивільного кодексу України встановлює позовну давність в один рік до вимог про стягнення   неустойки (штрафу, пені).

Статтею 681 Цивільного кодексу України визначено, до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка  обчислюється в межах строків, встановлених ст. 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлений гарантійний строк (строк придатності), - з дня виявлення недоліків в межах гарантійного строку (строку придатності).

Неналежна якість поставленого металолому встановлена позивачем  в  вересні-листопаді 2006р., відповідно строк позовної давності по вказаній позовній заяві  закінчується  в  вересні-листопаді 2007р. (по кожному акту про приймання продукції по якості  окремо).  Позовна заява   направлена позивачем  до суду 20.04.2007р., про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом  у межах строку позовної давності, встановленого законом для даного роду правовідносин.

Також, відповідач, з посиланням на ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», вказує на ту обставину, що сума штрафних санкцій була завищена  позивачем, а саме: її розрахунок здійснений  виходячи з суми з урахуванням податку на  додану вартість, що спричинило її необґрунтоване збільшення.

Дане твердження не відповідає вимогам діючого законодавства та умовам договору № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549, 550, 551 ЦК України, глави 26 ГК України штраф є мірою забезпечення виконання зобов’язання, його розмір обчислюється у відсотках від суми невиконаного або (у даному випадку) неналежно виконаного зобов’язання.

Як вже зазначалося,  позивачу було поставлено 673,44тон металолому на загальну суму   827746,66грн. з відхиленням по якісним характеристикам від вимог, передбачених ДСТУ № 4121-2002, договором комісії № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р., додатками та доповненнями до нього.

З огляду, на  п. п. 1.4, 7.6, 7.7, 7.11. договору комісії № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р. та  п. 59 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання № 888 від 25.07.1988р., відповідачу був нарахований штраф у розмірі  165549грн.33коп. за поставку продукції, яка не відповідає за своїми якісними показниками вимогам ДСТУ № 4121-2002.

З урахування вищевикладеного, суд вважає, що сума штрафних санкцій була визначена вірно, у повній відповідності з вимогами діючого законодавства та умовами договору № 06-ОСиТ/64-1 від 01.10.2004р.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно зі ст.1 Цивільного кодексу України, норми цивільного законодавства не застосовуються до податкових та бюджетних відносин, у зв’язку з чим посилання відповідача на норми ЗУ “Про ПДВ” безпідставні.

З огляду на викладене, доводи відповідача є безпідставними, тому не приймаються судом до уваги, бо спростовуються вищенаведеним.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на   відповідача.

На підставі  вищенаведеного,  згідно ст.ст. 258, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 656, 681, 712, 1011, 1014 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193,  223, 265-269 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33,  43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд

                                                         В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь  Донецької області до  товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” м. Донецьк  про  стягнення штрафу за поставку неякісної продукції (металобрухту) в розмірі  165549грн.33коп. задовольнити.

Стягнути з товариства  з  обмеженою  відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46а, код ЄДРПОУ 24819472) на користь відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) штраф за поставку неякісної продукції у розмірі  165549грн.33коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1655грн.49коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили..

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                                                        

Тимошенко О.О.

Тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим.. –до справи

1 прим.. –  позивачу

1 прим.. – відповідачу