ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-2235/10/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2010р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача Зубович-Яворської О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови ВП №17154441 від 23.02.2010 року про накладення штрафу в розмірі 510,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова (далі-Управління) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ГУЮ), просить скасувати постанову ВП №17154441 від 23.02.2010 року про накладення штрафу в розмірі 510,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що чинним законодавством не визначено такої величини як мінімальна пенсія за віком, не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України ?Про соціальний захист дітей війни?, не визначено в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір, а тому позивач не має підстав для виконання судового рішення у справі №2а-8313/08/1370. Вважає, що постанова про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. за невиконання рішення суду є безпідставною.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач ГУЮ на адресу суду подав письмові заперечення в яких зазначив, що позов не визнає з тих підстав, що при прийнятті постанов про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ППВР) дотримувався вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просить в задоволенні позову відмовити та справу розглядати без участі представника.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України ?Про виконавче провадження? від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами (далі-Закон №606).
Статтею 3 Закону 606 передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, що видаються судами.
У відповідності до ст.18 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст.3 цього Закону, на підставі виконавчого документа.
Згідно ст.24 Закону №606 державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
В судовому засіданні встановлено, що Львівським окружним адміністративним судом 29.12.2009 року видано виконавчий лист у справі № 2а-8313/08/1370.
Оскільки виконавчий документ відповідав вимогам ст. 19 Закону №606, державним виконавцем ППВР винесено постанову від 05.02.2010 року про відкриття виконавчого провадження та надано строк позивачу (боржнику) для добровільного виконання до 12.02.2010 року.
Листом від 12.02.2010 р. за №2165/06-19 Управління повідомило ППВР про неможливість виплати коштів, які не передбачені Державним бюджетом України. Крім того, оскільки рішення суду є нечітким, Управління звернулося із заявою до суду про його роз’яснення про що просило зупинити виконавче провадження до законодавчого врегулювання виплат дітям війни.
Стаття 87 Закону №606 зазначає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
23.02.2010 року державним виконавцем ППВР винесено постанову ВП №17154441 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. за невиконання Управлінням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.
Як вбачається з постанови про накладення штрафу суд зобов’язував Управління як боржника у виконавчому провадженні нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте Управління безпідставно посилаючись на неможливість виплати коштів, які не передбачені Державним бюджетом України, не провело не тільки виплати, а й нарахувань спірного підвищення до пенсії.
Ні в листі від 12.02.2010 р. за №2165/06-19 адресованому ППВР ні в наданих в судовому засіданні представником позивача поясненнях не наведено жодних обґрунтованих законних підстав порушення державним виконавцем вимог Закону №606 при прийнятті постанови про накладення штрафу на Управління ВП №17154441 від 23.02.2010 року, а лише наведено аналіз законів України ?Про соціальний захист дітей війни? та ?Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування? та безпідставне посилання на порушення ст. 87 Закону №606.
Оскільки, згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, то суд розцінює дії Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова щодо оскарження вищезазначених постанов не інакше, як ухилення від виконання судового рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 спірного щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни.
Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки представником позивача доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог не наведено, а судом порушень при прийнятті оспорюваної Постанови ВП №17154441 від 23.02.2010 року про накладення штрафу на Управління в розмірі 510,00 грн. не встановлено, і тому суд погоджується з відповідачем, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а тому суд не вбачає підстав для скасування спірної постанови.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, та не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови ВП №17154441 від 23.02.2010 року про накладення штрафу в розмірі 510,00 грн. слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 24.03.2010 року.
Суддя Шинкар Т.І.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-2235/10/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини постанови)
19 березня 2010р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача Зубович-Яворської О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови ВП №17154441 від 23.02.2010 року про накладення штрафу в розмірі 510,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складення повного тексту постанови суду на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 24.03.2010 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Шинкар Т.І.