Номер провадження 2/243/145/2019

Номер справи 243/9446/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н А

21 жовтня 2019 року                                                м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                                Гончарової А.О.

при секретарі                                                        Олійник А.Ю.

               позивача                                                         ОСОБА_1 ,

               представника позивача                                         ОСОБА_2 ,

представника відповідача                                        Захарова М.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі № 13 Слов`янського міськрайонного суду заяву представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Мусійченка Данила Леонідовича про відвід судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гончарової Аліни Олександрівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

16.10.2019 року до суду надійшла заява представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Мусійченка Д.Л. про відвід судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гончарової А.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування заяви зазначає, що у представника відповідача виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, зокрема, через задоволення заяви позивача про виклик свідків по справі. Крім того, суддею неодноразово було задоволено заяви позивача про витребування документів, які, на думку представника відповідача, не мають відношення до даного спору.

В судовому засіданні позивач заперечував проти заяви про відвід судді, зазначив, що клопотання про виклик свідків надавав завчасно.

Представник позивача заперечувала про заяви про відвід судді, зазначила, що дії судді відповідають закону.

Представник відповідача підтримав заяву про відвід судді, просив її задовольнити.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

       Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього будь-якого кримінального обвинувачення.

       Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

       Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

       Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

       Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Обставини, на які посилається представник відповідача як на підставу для відводу головуючому у справі судді, є необґрунтованими, оскільки нормою ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може слугувати підставою для відводу.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи, що суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, провадження у справі слід зупинити та передати заяву про відвід судді до канцелярії суду для подальшого вирішення по суті, в порядку ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст.36-40, 259 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Мусійченком Данилом Леонідовичем відвід судді Гончаровій Аліні Олександрівні у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - необґрунтованим.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – зупинити.

В порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, заяву представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 про відвід судді Гончарової Аліни Олександрівни у цивільній справі № 243/9446/19 (2/243/145/2019) передати до канцелярії Слов`янського міськрайонного суду для подальшого авторозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                        А.О. Гончарова