У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючого - ДРОБОТІ В.В.,
с у д д і в - ФАЗИКОШ Г.В., ІГНАТЮКА Б.Ю.,
при секретарі - КОНОВЧУК Т.В.,
з участю представника позивача - ПЕРЕСУНЬКО О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Рахівського районного суду від 13 жовтня 2008 року ,
в с т а н о в и л а :
Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк «Промінвестбанк» в особі його регіонального відділення пред’явив до ОСОБА_3 позов про примусовий продаж предмета забезпечувального обтяження.
Позивач зазначав, що 6 вересня 2006 року між ним та відповідачем були укладені кредитний та іпотечні договори, згідно яких банк надав позичальнику кредит в сумі 49500 доларів США строком на 15 років, а той зобов’язувався щомісячно погашати кредит та відсотки по ньому. У забезпечення виконання кредитного договору відповідач передав у заставу належний йому житловий АДРЕСА_1
Посилаючись на те, що відповідач своє зобов’язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 46719,45 доларів США, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним зобов’язанням.
Рішенням суду позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати, надіславши справу на новий розгляд. Вказує на те, що рішення ухвалено з суттєвим порушенням норм процесуального закону.
Колегія вважає, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі обставини.
6 вересня 2006 року сторони спору уклали кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачу на ремонт житлового будинку кредит в сумі 49500 доларів США строком на 15 років , а останній зобов’язувався погашати його та сплачувати відсотки за кредит.
У той же день у забезпечення попереднього договору сторони уклали договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_3 передав в заставу належний йому житловий АДРЕСА_1 .
З 2007 року відповідач припинив виконання кредитного договору, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 46719,45 доларів США або 235933,23 грн. за офіційним курсом НБУ .
Суд правильно застосував до даних правовідносин норми ст.ст. 33, 38 ЗУ «Про іпотеку» та ст.ст. 526, 530, 610, 1050 ЦК України.
Згідно них у разі неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано надав право позивачу на продаж предмета іпотеки, тобто будинку відповідача, шляхом укладення договору купівлі-продажу з третьою особою за ціною, визначеною у договорі іпотеки.
Доводи скарги до уваги прийняті бути не можуть.
Судом першої інстанції рішення ухвалено не в порядку, передбаченому главою 8 ЦПК України, тобто при проведенні заочного розгляду справи, а в порядку глав 4-7 ЦПК.
Отже, за цими нормами повинно оскаржуватись рішення та перевірятися його законність і обґрунтованість.
Про належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду свідчить повідомлення про вручення йому рекомендованого поштового відправлення (а.с.71) .
Відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Рахівського районного суду від 13 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий - Дроботя В.В.
С у д д і - Фазикош Г.В., Ігнатюк Б.Ю.
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.В.Дроботя