У Х В А Л А
Іменем України
18 березня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів: Кожух О. А., Собослоя Г. Г. при секретарі: Медяник Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року по справі за позовом ЗАТ КБ « Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на квартиру в рахунок погашення кредитного договору,
Встановила:
ЗАТ КБ « Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення на квартиру в рахунок погашення кредитного договору
Позивач у позові зазначав, що 16 березня 2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір, на підставі якого банк надав йому кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 12 тис. доларів США на споживчі потреби, а також 502.00 доларів США на сплату страхових платежів строком до 15 березня 2010 року.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Приватбанком і відповідачем ОСОБА_3 17 березня 2006 року укладено договір іпотеки. Відповідач ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 64,40 кв. м. за адресою : АДРЕСА_1
Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши кредит в розмірі 12.502.00 доларів США.
Відповідач не виконав взятий за цим договором обв’язок, а саме станом на 7 серпня 2009 року заборгованість складає: основний борг - 5254.66 доларів США; відсотки- 368,01 доларів США; комісія-57,60 доларів США ; пеня – 23.05 доларів США.
Позивач, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини справи та з підстав, передбачених ст. ст. 526,527,530, ч.2 ст1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України ст. ст. 12,33,39,40 Закону України « Про іпотеку», ст. 109 ЖК України просив у суді першої інстанції в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 43,904 грн., шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі продажу будь- яким способом з іншою особою покупцем ,з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень для здійснення продажу, виселення громадян, які зареєстровані і проживають у квартирі.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду 21 жовтня 2009 позов задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2006 року відповідача ОСОБА_2 в сумі 43.904 гривень,16 коп., звернуто стягнення на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажі позивачем за укладеним від імені ОСОБА_3 договором купівлі- продажу з іншою особою- поручителем , з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, та стягнуто 560 гривень судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідачів посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та направлення справи на новий судовий розгляд..
В суді апеляційної інстанції представник відповідачів вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача в суді апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь- кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлено про час і місце судового засідання.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову « Приватбанк» про погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 43,904 грн., шляхом продажу вказаного предмета іпотеки, з укладанням він імені відповідача договору купівлі продажу будь - яким способом з іншою особою покупцем ,з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень для здійснення продажу, виселення громадян, які зареєстровані і проживають у квартирі, місцевий суд не врахував положення ч.4 ст. 169 ЦПК України.
Із врахуванням предмету спору місцевий суд повинен був у відповідності до положень ч4 ст. 169 ЦПК України визнати потрібним явку відповідачів обов’язковою для надання особистих пояснень.
Відповідно до ст. ст.74-76 ЦПК України, особам, які беруть участь у справі, надсилається судова повістка поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів і вручаються фізичним особам під розписку з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому засіданні, але не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання. Особи, які беруть участь у справі, можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, фактично чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно із ч. .3 ст. 76 ЦПК України, судові повістки , адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь- кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності- відповідній житлово- експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі по справі проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, однак судові повістки про виклик в судове засідання на 21 жовтня 2009 року відповідачам були надіслані 9 жовтня 2009 року за адресою : АДРЕСА_2, також в матеріалах справи містяться розписки відповідачів про вручення судових повісток, але відсутні відомості про час їх вручення.
У апеляційній скарзі представник відповідачів вказує на те, що він звертався до суду із письмовою заявою, якою повідомив суд про неможливість брати участь у розгляді даної справи, яка призначена на 21 жовтня 2009 року, у зв’язку з участю у розгляді іншої справи, яка розглядалася у м. Львові, і просив розглядати справу за участю відповідачів. Суд першої інстанції до уваги зазначену заяву не прийняв і розглянув справу без участі відповідачів і постановив по справі заочне рішення.
Правилами ст.169 ЦПК України визначено підстави для відкладення розгляду справи судом і, зокрема , у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, якщо немає відомостей про вручення їм судової повістки, та у разі повідомлення стороною про причини неявки, які судом визнані поважними. Згідно із заявою від 9 жовтня 2009 року( а. с. 39) представника відповідачів, стверджується факт того, що він повідомив суд про неможливість взяти участь у розгляді даної справи, яка була призначена на 21 жовтня 2009 року, оскільки у цей день повинен взяти участь у розгляді іншої господарської справи у м. Львові.
Із матеріалів справи та пояснень апелянта вбачається, що відповідач по справі Сулейманов не володіє української та російською мовою у повному обсязі і через те, не в змозі самостійно захистити свої інтереси у суді, а суд не забезпечив йому перекладача у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги заяву представника відповідачів і слухання справи не відклав на інший день.
Отже, місцевий суд положень ст. ст.74,76, 169 ЦПК України не виконав, оскільки судові повістки відповідачам по справі за місцем їх проживання не надсилалися, і у матеріалах справи відсутні підтвердження про виконання зазначених вимог закону.
Ті обставини, що місцевий суд справу розглянув у відсутності відповідачів, які беруть участь у справі, належним чином не повідомив їх про час та місце судового засідання, відповідно до вимог п3 ч.1 ст.311 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд.
У процесі повторного розгляду справи необхідно усунути вищезазначені недоліки, зокрема, у встановленому законом порядку передбачити виконання вимог ст.74,76,169 ЦПК України ,з’ясувати права та обов’язки сторін, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити даний спір.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, задовольнити.
Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року скасувати і справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: