Судове рішення #82330881

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 392/300/16-ц

провадження № 61-18864св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Маловисківський районний центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2017 року в складі колегії суддів Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року Маловисківський районний центр зайнятості Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього 15 092,19 грн виплаченого матеріального забезпечення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ОСОБА_2 звернувся до Маловисківського РЦЗ з заявою про вирішення питання працевлаштування, в якій зазначив, що він не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності.

У період з 23 грудня 2009 року до 03 квітня 2011 рік він отримував виплати допомоги по безробіттю.

Під час проведення Маловисківським РЦЗ розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення виявлено, що ОСОБА_2 з 25 березня 2003 року до 31 березня 2011 року належав до категорії зайнятих осіб, а саме осіб, зареєстрованих як фізичні особи-підприємці, тобто під час звернення до служби зайнятості одночасно була зайнятою особою, що суперечить статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Оскільки відповідач у добровільному порядкувиплачене матеріальне забезпечення центру не повернув, позивач просив вирішити спір у судовому порядку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстнації

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 вчинив всі дії, необхідні для державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності, а тому відсутні правові підстави длястягнення з відповідачавиплаченого матеріального забезпечення.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу Маловисківського РЦЗ задоволено, рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Маловисківського РЦЗ виплачене матеріальне забезпечення в сумі 15 092,19 грн.

Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 , маючи статус фізичної особи-підприємця з 2003 року та подаючи заяву до Маловисківського РЦЗ про надання йому статусу безробітного в грудні 2009 року, не переконався в тому, що його діяльність як фізичної особи-підприємця припинена й надав недостовірну інформацію щодо свого правового статусу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказане судове рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2017 року до завершення розгляду касаційної скарги.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

26 липня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення Маловисківського РЦЗ на дану касаційну скаргу, в якому центр просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 26 травня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про ОСОБА_2 як про фізичну особу-підприємця з зазначенням дати реєстрації - 25 березня 2003 року.

28 квітня 2006 року ОСОБА_2 подав до державного реєстратора Маловисківської районної державної адміністрації заяву про реєстрацію припинення його підприємницької діяльності.

відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем внесені державним реєстратором до державного реєстру були 31 березня 2011 року.

23 грудня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Маловисківського РЦЗ із заявою про вирішення питання його працевлаштування та надання йому статусу безробітного, в якій зазначив, що не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

За період з 23 грудня 2009 року до 03 квітня 2011 року ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в сумі 15 092,19 грн.

Згідно з актом розслідування страхових випадків від 03 червня 2014 року № 68 Маловисківським РЦЗ встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

04 червня 2014 року директор Маловисківського РЦЗ видав наказ № 123 про відшкодування ОСОБА_2 необґрунтовано отриманих коштів в сумі 15 092,19 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржуване судове рішення апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону частково.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Статтею 1215 ЦК України передбачено підстави, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню, крім випадків, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; в разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02 липня 2014 року в справі № 6-91цс14.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній станом на момент подання ОСОБА_2 заяви про реєстрацію припинення підприємницької діяльності) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Державний реєстратор за відсутністю підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, без розгляду зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення нею підприємницької діяльності та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення такого запису.

Той факт, що державний реєстратор несвоєчасно вніс відповідний запис у державний реєстр, не вказує на умисне невиконання відповідачем своїх обов`язків та зловживання ними для безпідставного отримання допомоги по безробіттю.

Суд першої існстанції не встановив недобросовісності з боку набувача допомоги по безробіттю та рахункової помилки Маловисківського РЦЗ і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в даній справі, оскільки ОСОБА_2 вчинив усі дії, необхідні для державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково та залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.


Керуючись статтями 400, 401, 413 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2017 року скасувати, рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков

В. П. Курило



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація