Справа №2- а – 222/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2010 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Багрової А.Г.
секретаря – Аверіної Н.Є.
позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення допомоги,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради та просить визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міськради протиправною, стягнути з управління 5123,29 гривень недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, недоплачену грошову допомогу при народженні дитини в розмірі 1308,40 грн., стягнути з управління суму упущеної вигоди у розмірі 2665,75 грн., стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що протиправними діями відповідача вона отримувала протягом 2007-2008 років щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в значно меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.
В судовому засіданні позивачка на позові наполягала та просила його задовольнити, окрім стягнення з відповідача судових витрат.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, була повідомлена належним чином, причини неприбуття не повідомила, до судового засідання надала письмові заперечення проти позову в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, так як вважає, що позивачкою пропущено строк для звернення до суду, до того ж управління в 2007 році виплачувало допомогу згідно обсягу бюджетних асигнувань на виплату державної допомоги, нараховувати і сплачувати в розмірі , що просить позивачка не має можливості, так як відсутні відповідні бюджетні асигнування. В 2008 році виплати допомоги позивачці проводились відповідно до чинного законодавства, а тому є безпідставними.
Судом встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України №2811-ХІІ (а.с. 11).
Згідно частини 1 статті 15 вищезазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2811-ХІІ розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України №2811-ХІІ та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V «Про державний бюджет України на 2007» (надалі Закон № 489-V).
Статтею 56 Закону № 489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2811-ХІІ здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років вставлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463,00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснював ОСОБА_1 за липень 2007 року у розмірі 101,16 грн. за серпень 2007 року у розмірі 103,41 грн. за вересень 2007 року у розмірі 104,85 грн. за жовтень 2007 року у розмірі 104,85 грн. за листопад 2007 року у розмірі 107,73 грн., за грудень 2007 року у розмірі 110,88 грн.(а.с. 9), що значно менше ніж встановлено статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати допомоги, так як згідно ст. 69 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення і висновки Конституційного суду України є обов’язковими до виконання.
Таким чином, суд вважає протиправними дії відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до трьох років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у меншому розмірі ніж передбачено ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ.
Вимоги позивачки щодо неправомірності призначення, нарахування та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік не підлягають задоволенню з тих підстав, що Законом України «Про державний бюджету країни на 2008 рік» від 28.12.2007 року №107-VІ було зупинено на 2008 рік дію частини 15 Закону № 2811-ХІІ в частині встановлення розміру вказаної допомоги і ця норма не визнана неконституційною окремим рішенням органу конституційного контролю.
Щодо вимог позивачки визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті одноразової допомоги при народженні дитини суд зазначає наступне. Згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено наступне:
- абзац 2 частини 2 ст. 56 Закону: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- пункт 14 ст. 71 Закону: призупинити дію статті 12 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В той же час, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 гривень.
Таким чином, відповідачем була призначена правомірно допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн.
Позивачкою не представлено ніяких доказів в обґрунтування позовних вимог щодо упущеної вигоди, як того вимагає ст. 71 КАС України і такі докази у справі відсутні.
Заслухавши сторони, судом встановлено, що позивачка не пропустила строк для звернення з адміністративним позовом, так як вона дізналась про порушення свого права із ЗМІ наприкінці 2008 року.
Згідно викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 19, 46, 147, 152 Конституції України, ст.ст. 1,13,69 Закону України «Про Конституційний суд України», ст.ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, ст. 99, ч.3 ст. 160, ст. 159, 163 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення допомоги задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року протиправною.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради зробити ОСОБА_1 перерахунок фактично отриманої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року згідно ч.1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року з урахуванням встановлених статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та виплатити не донараховані суми щомісячної допомоги.
В іншому відмовити.
На постанову може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя А.Г. Багрова