Справа № 2-459/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 року                                     м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

судді Демчини Т.Ю.

при секретарі Мельникович О.М.,

з участю представника позивача Петруха О.В.,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ?рокбізнесбанк” в особі Рівненської філії АТ ?рокбізнесбанк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

До суду звернувся акціонерний банк ?рокбізнесбанк” в особі Рівненської філії з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про солідарне стягнення  96603,49 грн. за кредитним договором, в тому числі 92717,00 грн. – тіла кредиту, заборгованості по відсотках в сумі 3828,45 грн., 32,54 грн. пені.

    Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_5 кредитного договору, відповідач отримав кредит в сумі 113871,00 грн. на придбання автомобіля, зі сплатою відсотків за користування кредитом по процентній ставці 17% річних та 2% одноразової комісії, з кінцевим терміном погашення до 01.07.14 р. Однак, позичальник ОСОБА_5 не виконує умов договору щодо обов’язку сплачувати щомісячно ануїтетний платіж за користування кредитом, тому, на підставі умов договору, заявлено вимогу про дострокове повернення всього розміру кредиту. Виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечувалось заставою придбаного за кредитні кошти автомобіля, а також порукою ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а тому заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу.

    Під час судового розгляду справи, судом в порядку ст.37 ЦПК України залучено до участі у справі публічне акціонерне товариство ?рокбізнесбанк” (надалі - Банк) як правонаступника АБ ?рокбізнесбанк”.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 змінив позовні вимоги, просив суд стягнути солідарно з відповідачів 108491,31 грн., в тому числі суми кредиту в розмірі 92717,00 грн., несплачених відсотків в розмірі 9159,78 грн., неустойку в розмірі 920,98 грн., а також штраф за невиконання зобов’язань щодо страхування предмета застави в розмірі 5693,55 грн., та пояснив, що з моменту пред’явлення позову до суду будь-які платежі ОСОБА_5 на користь Банку не здійснювались, а розмір несплачених відсотків збільшився, просив суд задовольнити позовні вимоги в уточненому розмірі в повному обсязі.

    Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

    Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації.

    Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_5 не повідомлявся ні про зміну найменування, ні про правонаступництво позивача, а тому вважає, що публічне акціонерне товариство ?рокбізнесбанк” не має права стягувати з нього будь-яких коштів, обов’язок сплати яких випливає із зобов’язань АБ ?рокбізнесбанк”, що і стало причиною несплати своєчасно і в повному обсязі ОСОБА_5 платежів за кредитним договором на користь Банку. Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. Підставами для такого висновку суду є наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 11.07.07 р. між Банком та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 101К-07 (надалі – кредитний договір), згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 113871,00 грн. терміном на 7 років зі сплатою 17 % річних та одноразової комісійної винагороди в розмірі 2 % від суми кредиту, і зобов’язувався погашати рівними частинами у термін до 15 числа щомісяця (пп.1.1, 1.2 кредитного договору). Договір на даний час є чинним, що учасниками процесу не оспорюється.

Платіжним дорученням № 136242 від 11.07.07 р. підтверджується, що Банком перераховано ЗАТ ?апорізький автомобільний завод” 113871,00 грн. як оплату за придбаний ОСОБА_5 транспортний засіб.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п.4.3.7 кредитного договору, Банк має право достроково стягувати всю суму за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та неустойку, у випадках невиконання Боржником умов договору, в тому числі одноразового прострочення сплати чергового платежі по основному боргу та процентів за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що ОСОБА_5 протягом часу з 16.01.08 р. неодноразово допускалась заборгованість по сплаті частини кредиту та процентів за користування ним.

Таким чином, суд вбачає правові підстави для задоволення вимоги позивача про дострокове стягнення всієї суми кредиту, розмір якої відповідно до розрахунку складає 92717,00 грн., а також нарахованих процентів за користування ним, розмір яких відповідно до розрахунку складає 9159,78 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі  сплата неустойки.

Відповідно до умов п.5.3 кредитного договору, за порушення зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування ним, позичальник зобов’язується сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого боргу за кожний день прострочення.

Таким чином, суд вбачає правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення пені за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором, розмір якої відповідно до розрахунку складає 920,98 грн.

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №374196, виданого Солом’янською районною державною адміністрацією у місті Києві 22.05.09 р., у результаті зміни найменування юридичної особи зареєстровано публічне акціонерне товариство ?рокбізнесбанк”.

Відповідно до ст.90 ЦК України, у разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов’язана помістити оголошення про це у друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

Під час судового засідання з розгляду даної цивільної справи Банк повідомив відповідача про зміну найменування юридичної особи. Судом встановлено, що ОСОБА_5 після 22.05.09 р. будь-яких платежів за кредитним договором на користь АБ ?рокбізнесбанк” не здійснював.

А тому суд вважає безпідставними пояснення представника відповідача про причини допущення несвоєчасної сплати ОСОБА_5 платежів за кредитним договором, та вбачає правові підстави для задоволення позову в частині стягнення кредиту, відсотків та пені, на користь ПАТ ?рокбізнесбанк”.

Відповідно до п.2.1.4 договору застави придбаного ОСОБА_5 за рахунок кредитних коштів транспортного засобу ?пель Астра” д.н.з. НОМЕР_1, № 101К-07/з від 11.07.07 р., укладеного Банком з ОСОБА_5, заставодавець зобов’язується на період фактичної дії цього договору застрахувати за свій рахунок предмет застави на його повну вартість, але не меншу за його оціночну вартість, визначену у п.1.5 договору застави, на користь заставодержателя. За невиконання або неналежне виконання цієї умови Банк має право вимагати від заставодержателя сплати штрафу у розмірі 5 % від суми одержаного кредиту.

Позивач вважає, що у зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 обов’язку щодо страхування предмета застави, у нього виникло право, а у ОСОБА_5 – обов’язок сплатити штраф в розмірі 5 % від одержаного кредиту в сумі 5693,55 грн.

Разом з тим, з наданих суду копій листів, направлених Банком ОСОБА_5, № 813 від 31.03.09 р. та № 1510 від 01.06.09 р., вбачається, що вимога про сплату штрафу в розмірі 5693,55 грн. у зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 обов’язку щодо страхування предмета застави у зазначених листах Банком не ставилась, отже, своїм правом відповідно до п.2.1.4 договору застави позивач не скористався.

Отже, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для стягнення штрафу в сумі 5693,55 грн., в зв’язку з чим вважає, що у задоволенні позовної вимоги Банку в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з п.п.1.1, 1.3 договорів поруки № 101к-07/п1 та № 101к-07/п2 від 11.07.07 р., відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 взяли на себе зобов’язання відповідати перед Банком солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_5 усіх його зобов’язань за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та штрафних санкцій.

Враховуючи зазначене, суд вбачає підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідачів.

Отже, з відповідачів на користь позивача солідарно підлягає стягненню неповернутий кредит в розмірі 92717,00 грн., прострочені проценти за користування ним в розмірі 9159,78 грн., а також пеня в розмірі 920,98 грн., а всього платежів на суму 102797,96 грн.

Судові витрати слід присудити пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 554, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь Рівненської філії Публічного акціонерного товариства ?рокбізнесбанк” 102797 (сто дві тисячі сімсот дев’яносто сім) грн. 76 коп.

    Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь Рівненської філії Публічного акціонерного товариства ?рокбізнесбанк” солідарно 1264 (одну тисячу двісті шістдесят чотири) грн. 84 коп. судових витрат.

    В решті позову відмовити у зв’язку з безпідставністю.

    На рішення суду може бути подана апеляція.    

    Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: