Справа №1-58/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року  Полтавський районний суд в складі:

головуючого судді                         Герасименко В.М.

з участю секретаря                         Омелюженко Я.С.

прокурора                             Запорожець Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, українця, гр-нина України, освіта середня, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1997 та ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого вантажником ТОВ «Молочна рів’єра» смт.Чутове, мешканця АДРЕСА_1, раніше  судимого:

- 28.12.2009 року Чутівським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.1 КК України до 80 громадських робіт,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2   КК України,-

в с т а н о в и в :

31 жовтня 2009 року, близько 15 год. ОСОБА_1, перебуваючи в домогосподарстві у свого знайомого гр.ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, скориставшись неуважністю потерпілої ОСОБА_3, викрав її мобільний телефон «SAMSYNG X-640» б/в, вартістю 600 грн., сім-картку мобільного оператора зв’язку «КиївСтар» вартістю 25 грн. на рахунку якої знаходилося 5 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 630 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєному  визнав повністю та розповів суду, що дійсно у вказаний вище день та час він викрав мобільний телефон потерпілої ОСОБА_3, що лежав на холодильнику, даний телефон в подальшому продав невідомій особі за 70 грн., а гроші витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаявся.

В силу ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, допитом підсудного.

Приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

 Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який вину в скоєному визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є його щире каяття, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.

Обставин, що  обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, враховуючи наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, відношення підсудного до вчиненого, думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши до нього положення ст.75 КК України.

Згідно медичного висновку ОСОБА_1 примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного  року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені п.п.2,3,4 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з’являтися до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без зміни – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: