ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

16 жовтня 2019 р.                                                                                      Справа № 902/1722/14  

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання  - Матущак О.В.,

представника відповідача - Дяденчук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", код ЄДРПОУ 03449841  (вул. 40-річчя, Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М.", код ЄДРПОУ 31299514  (вул. Центральна, 38, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, 35312)  

про витребування майна із чужого незаконного володіння

у межах справи

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання склопластик", м. Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", м. Вінниця

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

09.04.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 02-14/134 від 05.04.2019 року  Публічного акціонерного товариства  "Південьзахідшляхбуд" (далі по тексту - ПАТ "Південьзахідшляхбуд") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (далі по тексту - ТОВ "Колор С.І.М.") про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме: навантажувач JCB 456 ZX заводський № НОМЕР_1 , 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 ; Напівпричіп ПТТ - 20, 1990 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 ; Екскаватор 30-2621, 1988 р.в., двигун № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; Навантажувач фронтальний ТО-18А 1987 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7652ХР, номер шасі НОМЕР_6 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7656ХР, номер шасі НОМЕР_7 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7653ХР, номер шасі НОМЕР_8 , жовтого кольору, 2006 р.в.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 року у справі № 918/327/14 стягнуто з ПАТ "Південьзахідшляхбуд" на користь ТОВ "Колор С.І.М." 1 599 719,35 грн - основного боргу; 110 515,42 грн - пені; 3% річних - 41 706,41 грн; 19 214,23 грн - інфляційні втрати; судовий збір за подання позовної заяви - 35 421,84 грн.

29.04.2014 року Господарський суд Рівненської області видав наказ про примусове виконання рішення.

В рамках примусового виконання рішення суду було виявлено майно боржника, складено акти опису та арешту майна від 14.07.2014 року. Відповідно до Актів опису й арешту майна від 14.07.2014 року, представник ТОВ "Колор С.І.М" Суббот Валерій Миколайович отримав на відповідальне зберігання наступне майно: навантажувач JCB 456 ZX заводський № НОМЕР_1 , 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 ; Напівпричіп ПТТ - 20, 1990 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 ; Екскаватор 30-2621, 1988 р.в., двигун № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; Навантажувач фронтальний ТО-18А 1987 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7652ХР, номер шасі НОМЕР_6 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7656ХР, номер шасі НОМЕР_7 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7653ХР, номер шасі НОМЕР_8 , жовтого кольору, 2006 р.в.

Під час примусового виконання 13.09.2014 року державним виконавцем передано на реалізацію 7 одиниць техніки належної ПАТ "Південьзахідшляхбуд", яка реалізовувалась в системі електронних торгів "СЕТАМ" під лотом № 29047 12.01.2015 року.

В ході здійснення виконавчого провадження встановлено відсутність майна боржника, що перебуває на реалізації, в зв`язку з чим 06.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову про оголошення розшуку транспортних засобів та постанову про зупинення виконавчого провадження.

09.07.2015 року державним виконавцем залишено для розгляду подання про притягнення відповідального зберігача до кримінальної відповідальності в Рівненському районному відділі УМВС України в Рівненській області, та в УМВС України в Рівненській області.

06.08.2015 року слідчим СВ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області повідомлено державного виконавця про початок досудового розслідування та внесення 28.07.2015 року заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тому, за твердженням позивача з 29.01.2016 року відповідач безпідставно володіє майном, передане йому на відповідальне зберігання.

Відтак, позивач вважає, що з порушенням провадження у справі про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" виконавче провадження закінчене, а передане на відповідальне зберігання ТОВ "Колор С.І.М" майно мають бути реалізовані на задоволення вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до вимог діючого законодавства.

Беручи до уваги, що ТОВ "Колор С.І.М" не повернуло ПАТ "Південьзахідшляхбуд" майно передане на зберігання, позивач звернувся з відповідним позовом про його витребування в судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження у межах справи № 902/1722/14, визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2019 року.          

Ухвалою суду від 29.05.2019 року підготовче засідання з розгляду вищезазначеної позовної заяви відкладено на 19.06.2019 року.

Однак, судове засідання 19.06.2019 року у справі № 902/1722/14 не відбулося, у зв"язку з перебуванням судді Лабунської Т.І. у відрядженні.

За таких обставин, судове засідання у справі № 902/1722/14 ухвалою суду від 06.06.2019 року перенесено на 10.07.2019 року.

10.07.2019 року відповідач на виконання вимог суду подав відзив на позовну заяву та заяву № б/н від 10.07.2019 року про застосування строків позовної давності.

В даному відзиві представник ТОВ "Колор С.І.М" зазначив, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог у повному обсязі, оскільки майно, що є предметом витребування у останнього відсутнє. Так як, з метою належного виконання умов по збереженню майна вказане майно було передане згідно договору відповідального зберігання від 06.03.2015 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Охорона комплекс" (далі по тексту - ТОВ "Охорона комплекс"). Тому, на думку представника відповідача саме вказана юридична особа є фактичним володільцем майна та при цьому має бути відповідачем у справі.

Принагідно, у відзиві представник ТОВ "Колор С.І.М" констатував той факт, що ТОВ "Охорона комплекс" не виконало умов договору по зберіганню майна та на вимогу відповідача його представники відмовляються від повернення взятого на збереження майна. По даному факту, 09.07.2015 року порушено кримінальне провадження №12015180180001103, де наразі проводяться відповідні слідчі дії.

Заяву про застосування строків позовної давності, представник відповідача обгрунтовує тим, що позивачу було відомо про відсутність майна у зберігача ще в липні 2015 року. Тому, на думку відповідача саме з цієї дати розпочав перебіг строку позовної давності на звернення з даним позовом до суду. Водночас, з позовом ПАТ "Південьзахідшляхбуд" звернувся лише 05.04.2019 року, тобто майже через чотири роки після вибуття майна у зберігача, тоді як загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тому, за твердженням відповідача сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.

Ухвалою суду від 10.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження  з розгляду позовної заяви ПАТ "Південьзахідшляхбуд" до ТОВ "Колор С.І.М." про витребування майна, що було передане на відповідальне зберігання у межах справи №902/1722/14 до 24.07.2019 року та відкладено підготовче засідання на 24.07.2019 року.

24.07.2019 року суд своєю ухвалою повторно продовжив строк підготовчого провадження до 30.07.2019 року, підготовче засідання відкладено на 30.07.2019 року.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено позовну заяву ПАТ "Південьзахідшляхбуд" до ТОВ "Колор С.І.М." про витребування майна, що було передане на відповідальне зберігання у межах №902/1722/14  для судового розгляду по суті на  19.09.2019 року.

Ухвалами суду від 19.09.2019 року, 01.10.2019 року, 10.10.2019 року неодноразово оголошувались перерви в судових засіданнях, востаннє на 16.10.2019 року.

16.10.2019 року в судове засідання з"явився представник відповідача. Представник позивача на визначену дату та час до суду не з"явився, письмових пояснень щодо причин своєї неявки не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні суд сповістив присутніх учасників справи про те, що 16.10.2019 року представником позивача та представником відповідача подані до суду письмові пояснення.

В письмових поясненнях № 02-14/326 від 16.10.2019 року представник позивача зазначив, що договір відповідального зберігання від 06.03.2015 року, укладений між ТОВ "Колор С.І.М." та ТОВ "Охорона Комплекс" є нікчемним правочином, що порушує публічний порядок, оскільки спрямований на знищення, пошкодження майна юридичної особи, незаконне заволодіння ним, порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об"єктів цивільного права тощо. Тому, останній звернувся до суду з проханням надати оцінку даному договору, встановити факт його нікчемності, як такого, що порушує публічний порядок в порядку ст. 228 ЦК України.

Окрім того, у поясненнях представник позивача вказав про те, що відповідач всупереч принципу добросовісності, ЗУ "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, Актів опису й арешту майна від 14.07.2014 року передав майно обмежене в цивільному обороті новому зберігачу (ТОВ "Охорона Комплекс") за відсутності спеціальної постанови державного виконавця.

В свою чергу, представник відповідача у письмових поясненнях № б/н від 15.10.2019 року заперечив проти позиції представника позивача, висловленої у письмових поясненнях поданих ним до суду.

Свою позицію представник відповідача обгрунтував тим, що договір відповідального зберігання від 06.03.2015 року, укладений між ТОВ "Колор С.І.М." та ТОВ "Охорона Комплекс" не є нікчемним, що порушує публічний порядок, з огляду на те, що його укладення не було спрямоване на знищення,  пошкодження майна юридичної особи, незаконне заволодіння ним. Метою його укладення було забезпечення належного зберігання майна, що арештоване у межах виконавчого провадження. Водночас, представник відповідача вважає, що правочин щодо передачі від ТОВ "Колор С. ОСОБА_1 М." до ТОВ "Охорона комплекс" спірного майна на відповідальне зберігання, оформлений договором від 06.03.2015 року, не підпадає під дію положень ст. 228 ЦК України та не є таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази що підтверджують факти незаконного заволодіння майном юридичної особи. Зокрема, позивач зазначає про підроблення договору, при цьому в матеріалах справи відсутнє документальне обгрунтування вказаних посилань.

16.10.2019 року в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі і підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та письмових пояснення поданих до суду.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши наявні в матеріалах справи докази встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 року у справі № 918/327/14 стягнуто з ПАТ "Південьзахідшляхбуд" на користь ТОВ "Колор С.І.М." 1 599 719,35 грн - основного боргу; 110 515,42 грн - пені; 3% річних - 41 706,41 грн; 19 214,23 грн - інфляційні втрати; судовий збір за подання позовної заяви - 35 421,84 грн. 29.04.2014 року Господарський суд Рівненської області видав наказ про примусове виконання рішення.

Постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Слободяна Олександра Володимировича від 12.06.2014 року ВП№ 43321033 відкрито виконавче провадження з виконання наказу  Господарського суду Рівненської області від 29.04.2014 року у справі № 918/327/14.

Під час примусового виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 року у справі № 918/327/14 було виявлено майно боржника -ПАТ "Південьзахідшляхбуд", складено відповідні акти опису та арешту майна від 14.07.2014 року.

На підставі заяви представника ТОВ "Колор С.І.М" Суббота Валерія Миколайовича майно було передане йому на відповідальне зберігання.

Відповідно до Актів опису й арешту майна від 14.07.2014 року, представник ТОВ "Колор С.І.М" Суббот Валерій Миколайович отримав на відповідальне зберігання наступне майно: навантажувач JCB 456 ZX заводський № НОМЕР_1 , 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 ; Напівпричіп ПТТ - 20, 1990 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 ; Екскаватор 30-2621, 1988 р.в., двигун № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; Навантажувач фронтальний ТО-18А 1987 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7652ХР, номер шасі НОМЕР_6 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7656ХР, номер шасі НОМЕР_7 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7653ХР, номер шасі НОМЕР_8 , жовтого кольору, 2006 р.в.

Листом від 04.02.2015 року, представник ТОВ "Колор С.І.М" Суббот Валерій Миколайович повідомив Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції  про те, що рухоме майно, яке перебуває на зберіганні знаходиться на території ТОВ "Колор С ОСОБА_2 І.М": АДРЕСА_1 , с. Обарів, вул. Центральна, 4а,  Рівненський район, Рівненська область.

В ході примусового виконання 13.09.2014 року державним виконавцем передано на реалізацію 7 одиниць техніки належної ПАТ "Південьзахідшляхбуд", яка реалізовувалась в системі електронних торгів "СЕТАМ" під лотом № 29047 12.01.2015 року.

Під час здійснення виконавчого провадження було встановлено відсутність майна боржника, що перебуває на реалізації, у зв`язку з чим 06.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову про оголошення розшуку транспортних засобів та постанову про зупинення виконавчого провадження.

06.03.2015 року державним виконавцем оголошено розшук транспортних засобів описаних й арештованих 14.07.2014 року.

Натомість судом встановлено, що 06.03.2015 року між ТОВ "Колор С.І.М" (Замовник) та ТОВ "Охорона Комплекс" (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання.

Відповідно до п. 1.1 договору Зберігач зобов"язався на спеціально облаштованому майданчику зберігати транспортні засоби, а саме: навантажувач JCB 456 ZX заводський № НОМЕР_1 , 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 ; Напівпричіп ПТТ - 20, 1990 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 ; Екскаватор 30-2621, 1988 р.в., двигун № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; Навантажувач фронтальний ТО-18А 1987 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7652ХР, номер шасі НОМЕР_6 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7656ХР, номер шасі НОМЕР_7 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7653ХР, номер шасі НОМЕР_8 , жовтого кольору, 2006 р.в. При цьому, вжити всіх можливих заходів щодо зберігання транспортних заходів у стані визначеному актом огляду та зберігання транспортних засобів, іншими актами чинного законодавства, для забезпечення схоронності т/з з урахуванням можливих змін природних властивостей транспортних засобів, їх частин.

Пунктом 1.3 даного договору передбачено, що право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам.

Наявним у матеріалах справи Актом приймання майна на відповідальне зберігання від 06.03.2015 року підтверджується факт передання  ТОВ " ОСОБА_3 С ОСОБА_4 .М" до ТОВ "Охорона Комплекс" вищезазначеного майна.

В п.п. 2, 3 даного Акту вказано, що транспортні засоби на час зберігання будуть знаходитись на спеціально облаштованому майданчику, який визначається Зберігачем самостійно. За першою вимогою транспортні засоби мають бути повернуті Замовнику.

Встановивши наведені обставини, надавши їм належну правову оцінку суд дійшов наступних правових висновків.

За змістом статей    317, 318 ЦК України    власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до    ст. 387 ЦК України    власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник    фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Правовий аналіз положень    ст. 387 ЦК України    дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту цивільних прав та інтересів власника майна (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника задля відновлення права використання ним повного обсягу правомочностей.

Отже, предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у такій справі є обставини, що мають засвідчити правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, а саме: підтверджують його право власності або інше речове право титульного володільця на витребуване майно; вибуття майна з володіння позивача; наявність майна в натурі у володінні відповідача; відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном. Правові позиції щодо особливостей віндикації та обсягів доведення у справах за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема у постановах від 15.05.2018    № 923/630/17, від 29.01.2019 № 911/3312/17, від 02.04.2019 №    911/737/18, від 19.06.2019 № 914/1671/17, від 27.08.2019 №    925/366/18, від12.09.2019 року № 21/93б.

Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але й фактично вже нею не володіє та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і не добросовісний).

Судом з"ясовано, що станом на час розгляду спору в суді майно, а саме навантажувач JCB 456 ZX заводський № НОМЕР_1 , 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 ; Напівпричіп ПТТ - 20, 1990 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 ; Екскаватор 30-2621, 1988 р.в., двигун № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; Навантажувач фронтальний ТО-18А 1987 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7652ХР, номер шасі НОМЕР_6 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7656ХР, номер шасі НОМЕР_7 , жовтого кольору, 2006 р.в.; СЗАП АЦ - 22 напівпричіп цистерна - Е, ДНЗ АВ7653ХР, номер шасі НОМЕР_8 , жовтого кольору, 2006 р.в., власником якого є ПАТ "Південьзахідшляхбуд" не були повернуті останньому із зберігання.

З пояснень відповідача, письмових доказів (матеріалів виконавчого провадження, договору відповідального зберігання від 06.03.2019 року, Акту приймання майна на відповідальне зберігання) суд встановив, що відповідне майно про витребування якого просить позивач у своїй позовній вимозі у відповідача - відсутнє та перебуває на зберіганні у іншої юридичної особи, яка і є фактичним володільцем вищезазначеної техніки.

Слід наголосити на тому, що в матеріалах справи відсутні й інші докази фактичного володіння спірним майном саме відповідачем. Тому, ті письмові докази, які  містяться в матеріалах справи та надані сторонами для дослідження їх судом підтверджують в першу чергу те, що майно (транспортні засоби) вибуло з фактичного володіння ТОВ "Колор С.І.М."

Враховуючи те, що віндикаційний позов за своєю правовою природою передбачає витребування майна саме у фактичного володільця, відповідач станом на момент вирішення вищезазначеного спору в суді таким не являється, оскільки ним є ТОВ "Охорона Комплекс", яка згідно договору відповідального зберігання від 06.03.2015 року здійснює зобов"язання по збереженню даного майна.

До того ж, в своїх поясненнях представник відповідача констатував той факт, що ТОВ "Охорона Комплекс" взяте на зберігання майно не повернуло і у зв"язку з цим 09.07.2015 року порушене кримінальне провадження.

Тому, з урахуванням вищевикладеного в своїй сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

При цьому, слід наголосити на тому, що позивач не позбавлений права звернутися з вимогою про витребування майна з ТОВ "Охорона Комплекс", яке фактично володіє відповідним майном.

Водночас, суд не погоджується з позицією представника позивача стосовно того, що, договір відповідального зберігання від 06.03.2015 року є нікчемним, так як порушує публічний порядок.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки докази знищення, пошкодження, розкомплектовування майна, незаконного заволодіння ним в матеріалах справи відсутні, то факт нікчемності даного договору, як такого, що порушує публічний порядок недоведено.

Натомість, з умов договору відповідального зберігання від 06.03.2015 року вбачається, що майно (транспортні засоби) передавалось ТОВ "Охорона Комплекс" саме на зберігання.

При цьому, слід відмітити, що порушення вимог ЗУ "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 щодо порядку передачі майна не є підставою нікчемності договору, а є підставою для визнання договору недійсним з урахуванням вимог ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Принагідно, суд критично відноситься до позиції відповідача про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з"ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необгрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв"язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв"язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.

Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 року у справі № 372/1036/15-ц.

Враховуючи те, що суд відмовляє позивачу у задоволенні позову з підстави не доведення ним порушення відповідачем його прав та законних інтересів, відмовляти в позові, у зв"язку з пропущенням строку позовної давності в якості додаткової підстави не відповідатиме вимогам закону.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2019 року у справі № 910/6642/18 зазначив наступний висновок про застосування норм права. Із змісту статті 16 ЦК України та завдання господарського судочинства, викладеного у частині першій статті 2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує: 1) чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то 2) чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то 3) чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.

Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов"язком позивача є доведення факту порушення відповідачем його прав і законних інтересів у договірних відносинах.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Тому, у зв"язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача  -  ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Згідно абз.4 ч. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідком розгляду в межах справи про банкрутство майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви повністю або частково).

Керуючись ст. 8, 9 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 7, 11, ч. 6 ст. 12, 13, 14, 15, 18, п. 8 ч. 1 ст. 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства (код ЄДРПОУ 03449841, вул. 40-річчя, Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (код ЄДРПОУ 31299514, вул. Центральна, 38, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, 35312)  про витребування майна із чужого незаконного володіння.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

3.  Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 16.10.2019 року.

4. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 22.10.2019 року.

6. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку.

           Суддя                                                                                       Лабунська Т.І.       

віддрук.прим:

1 - до справи;

2 - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" (вул. 40-річчя, Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036);

3 - ТОВ "Колор С.І.М." (вул. Центральна, 38, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, 35312);

4 - арбітражний керуючий Василик В.В. (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33А, н/п. 1-14).