УХВАЛА

21 жовтня 2019 року

Київ

справа №815/2183/18

адміністративне провадження №К/9901/26498/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-СЕРВІС» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2019 року касаційна скарга ГУ ДФС в Одеській області залишена без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема сплати судового збору.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 24 вересня 2019 року скаржник отримав 30 вересня 2019 року.

Станом на 21 жовтня 2019 року скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Проте, 15 жовтня 2019 року скаржником надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків з посиланням на неможливість сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Суд критично ставиться до таких доводів скаржника з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 КАС України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні видатки», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Зі змісту клопотання вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, а надані докази є недостатніми та не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проблеми у фінансуванні бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір за її подання, скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус