УХВАЛА

18 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9016/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю. та Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" (далі - Товариство)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019

за позовом Quickom Limited (Квікком Лімітед)

до: Національного банку України;

публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про розірвання договору,

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 (згідно зі штампом апеляційного господарського суду) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 зі справи № 910/9016/16.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2019 касаційну скаргу Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 зі справи № 910/9016/16 залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження, а підстави пропуску такого процесуального строку були визнані Судом неповажними. Надано Товариству строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11.10.2019.

09.10.2019 (згідно з відміткою штампу Верховного Суду) Товариство подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не була йому вручена в порядку встановленому ГПК України, а тому строк на подання касаційної скарги підлягає поновленню.

17.10.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заперечення від Національного банку України проти відкриття касаційного провадження у даній справі, в яких зазначено, що звернення Товариства з касаційною скаргою з пропуском строку спрямоване виключно на затягування розгляду справи, оскільки сам лише факт неотримання копії оскаржуваної ухвали не може вважатися поважною причиною пропуску строків на її оскарження, тому що зумовлене суб`єктивною поведінкою строни щодо отримання поштової кореспонденції. Вказані дії скаржника свідчать про зловживання процесуальними правами та порушуть права Національного банку України на розгляд справи упродовж розумного строку, а відтак слід відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.

Частинами першою та другою статті 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 03.07.2018, а тому строк на її оскарження закінчився 23.07.2018.

Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.08.2019, що підтверджується відміткою штампу апеляційного господарського суду на її першому аркуші, тобто, з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019.

У клопотанні Товариством не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою майже через місяць після спливу строку на оскарження зазначеної ухвали апеляційного господарського суду, та не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості дізнатися про оскаржувану ухвалу раніше ніж 28.08.2019, адже назване судове рішення було опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.07.2019.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що Товариство було скаржником у суді апеляційної інстанції, а тому не було позбавлене можливості відстежувати хід розгляду його ж апеляційної скарги.

Відтак обставини, на які посилається скаржник, зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства. Причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції визнає наведені у заяві Товариства доводи про причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 зі справи № 910/9016/16.

Керуючись статтями 234, 288, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 зі справи № 910/9016/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова