Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

______________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"17" жовтня 2019 р. м. Рівне

Справа № 918/432/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" від 4 жовтня 2019 року про розстрочення виконання судового рішення у справі № 918/432/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дифенс-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон"

про стягнення заборгованості в сумі 3 303 546 грн 07 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Бляшин М.С., ордер серія РН-276 № 422 від 05.09.2019 р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дифенс-Трейд" 2 700 000 грн 00 коп. - основного боргу, 503 871 грн 61 коп. - пені, 54 971 грн 49 коп. - три відсотки річних, 114 547 грн 02 коп. - інфляційні втрати та 50 600 грн 85 коп. - витрат по оплаті судового збору. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дифенс-Трейд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" трьох відсотків річних в сумі 31 грн 61 коп. та пені в сумі 145 578 грн 08 коп. відмовлено.

8 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою від 4 жовтня 2019 року про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців зі сплатою рівними частинами.

Ухвалою суд від 9 жовтня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" від 4 жовтня 2019 року про розстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду та розгляд заяви призначено на 17 жовтня 2019 року.

У судовому засіданні 17 жовтня представник боржника підтримав вимоги, викладені у заяві від 4 жовтня 2019 року, та наполягав на їх задоволенні.

Стягувач про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, однак явку свого представника у призначене судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань по суті поданої заяви на адресу суду не направив.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги встановлений частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) присічний десятиденний строк, встановлений для розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку про її розгляд без участі представника позивача.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" заяву від 4 жовтня 2019 року про розстрочення виконання судового рішення у справі № 918/432/19, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана заява, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012, від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 та від 30 червня 2009 року у справі № 16-рп/2009.

Водночас за частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як було зазначено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

У своїй заяві в обґрунтування вимог про розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2019 року на 12 місяців зі сплатою рівними частинами Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" посилалося на наявну загрозу банкрутства, скрутний фінансовий стан, а також на наявність короткострокових кредитів банку та зобов`язань за виданими векселями.

В обґрунтування наведених обставин заявником було надано копію балансу станом на 30 червня 2019 року, копію фінансового звіту за І півріччя 2019 року, копії договорів застави та копію довідки про наявність укладених кредитних договорів та угод щодо поповнення обігових коштів.

Проте наведені заявником підстави для розстрочення виконання судового рішення, а також вищенаведені документи, надані останнім в обґрунтування заявлених вимог, не свідчать про наявність тих виключних обставин в розумінні статті 331 ГПК України, які давали б можливість для розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність заявником наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" не довело належними та допустимими доказами наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання прийнятого у даній справі судового рішення, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні його заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" від 4 жовтня 2019 року про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 17 жовтня 2019 року та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (65025, Одеська обл., м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, буд. 21-А);

3 - відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, бульвар Б. Хмельницького, буд. 50).